7.2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження
Гранична схильність до споживання (МРС) – це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання (ΔС) при зміні доходу на одну одинцю (ΔY) і визначається за формулою:
Ця модель показує нам, яка частина додаткового доходу йде на приріст споживання. Усі чинники, від яких залежить гранична схильність до споживання, Кейнс поділив на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.
До об’єктивних чинників він відносив зміни у рівні зарплати, податковій політиці, співвідношення між поточним і майбутнім доходам, ставки відсотка тощо. До суб’єктивних чинників включається – бажання людей створювати грошві резерви, заощаджувати гроші на старість, залишати дітям спадщину тощо.
Незважаючи на значну кількість чинників, що впливають на МРС, Кейнс вважав, що всі вони проявляються через основний психологічний закон. За ним «люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання у зв’язку зі зростанням доходу, але повільніше, ніж зростає дохід». Це означає, що ΔС<ΔY, тому с<1,0.
Оскільки дохід розподіляється лише на споживання та заощадження, то решту приросту доходу домогосподарства спрямовують на збільшення заощаджень ΔS<ΔY.
Тоді, гранична схильність до заощадження (МРS) буде визначатися як величина додаткового заощадження (ΔS), яке виникає із додаткового приросту доходу (ΔY):
Не важко помітити, що якщо C+S=Y, то ΔC+ΔS=ΔY. Таким чином сума граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощадження дорівнює 1:
отже,
У процесі обґрунтування функції споживання Кейнс велику увагу приділяв середній схильності до споживання:
Кейнс припускав, що зі зростанням доходу середня схильність до споживання зменшується. Він виходив з того що у короткостроковому періоді домогосподарство, незалежно від динаміки доходу, намагаються підтримувати звичні для себе життєві стандарти. Тому у разі його зростання середня схильність до споживанні зменшується.
Середня схильність до заощадження – частина наявного доходу, яку домашнє господарства зберігають:
де APS – середня схильність до збереження.
Приклад розрахунку граничних та середніх схильностей до споживання і заощадження в Україні за 2000–2009 рр. наведено у табл. 7.2.
Таблиця 7.2
Гранична та середня схильність до споживання і заощадження
в Україні за 2000–2009 рр.
Роки |
OНД, млн. грн. |
C, млн. грн. |
S, млн. грн. |
MPC |
APC |
MPS |
APS |
ΔY, млн. грн. |
ΔC, млн. грн. |
ΔS, млн. грн. |
2000 |
120245 |
115887 |
4661 |
|
|
|
|
|
|
|
2001 |
146962 |
139984 |
6977 |
0,90 |
0,95 |
0,10 |
0,05 |
26717 |
24097 |
2620 |
2002 |
170981 |
153589 |
17392 |
0,57 |
0,90 |
0,43 |
0,10 |
24000 |
13605 |
10415 |
2003 |
197409 |
179930 |
17479 |
0,99 |
0,91 |
0,01 |
0,09 |
26498 |
26341 |
157 |
2004 |
255211 |
221713 |
33498 |
0,71 |
0,87 |
0,29 |
0,13 |
57802 |
41000 |
16802 |
2005 |
355943 |
306769 |
49174 |
0,84 |
0,86 |
0,16 |
0,14 |
100732 |
85056 |
15676 |
2006 |
445233 |
383163 |
62070 |
0,86 |
0,86 |
0,14 |
0,14 |
89290 |
76394 |
12896 |
2007 |
574236 |
509533 |
64703 |
0,97 |
0,89 |
0,03 |
0,11 |
129003 |
126370 |
15633 |
2008 |
778035 |
695618 |
82417 |
0,91 |
0,89 |
0,09 |
0,11 |
203859 |
18600 |
17714 |
2009 |
831641 |
712679 |
118962 |
0,93 |
0,86 |
0,07 |
0,14 |
53606 |
17061 |
36545 |
MPC, MPS, APC, APS
Рис. 7.4. Графік коливань MPC, MPS, APC, APS в Україні за 2000–2009 рр.
В 2000–2009 рр. із зростанням в Україні наявного доходу середня схильність до споживання зменшується з 0,95 до 0,86, разом з тим схильність до заощадження збільшується. Ця динаміка підтверджує теорію Д. Кейнса в тому, що по мірі зростання наявного доходу, середня схильність до споживання зменшується, а середня схильність до заощадження збільшується.
Обгрунтування такої закономірності було покладено Д. Кейнсом в основу розробки заходів економічної політики держави в ринкових умовах і стимулювання сукупного попиту в короткостроковому та довгостроковому періодах.
Так, наприклад, в короткостроковому періоді прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб розглядалась як спосіб, який збільшує споживчі витрати, оскільки при цьому варіанті оподаткування у групах домогосподарств з низькими доходами, в яких схильність до споживання більша, утримується менша частина податків, і відповідно більша частина доходу у вигляді податків утримується у тих групах домогосподарств, у яких середня схильність до споживання нижча.
Але у довгостроковому періоді вивід у частині зменшення середньої схильності до споживання при зростанні доходу не підтверджується. Наприклад, в Україні при наближенні до довгосторокового періоду (2004–2005 рр.) середня схильність до споживання стабілізувалася на рівні 0,86. Падіння граничної схильності до споживання (АРС) у 2009 році пов’язана з світовою фінансовою кризою, в умовах якої домогосподарство зменшує споживчі витрати на придбання товарів довгострокового використання, більшу частину своїх доходів було використано на накопичення фінансових та реальних активів.