11.4. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит

Основою фінансової бази держави є бюджет країни.

Державний бюджет – це фінансовий план доходів та витрат держави на певний період (як правило, на рік).

Державний бюджет являє собою найбільший централізований грошовий фонд, яким розпоряджається уряд, який акумулюється за допомогою перерозподілу національного доходу і витрачається державою для здійснення своїх цілей. Це затверджена в законодавчому порядку структура державних доходів і видатків на певний період (на календарний рік).

Основні принципи побудови бюджету.

1. Принцип єдності означає зосередження в бюджеті всіх доходів і усіх видатків держави. У державі повинна існувати єдина бюджетна система, однаковість фінансових документів і бюджетної класифікації.

2. Принцип повноти означає, що по кожній статті бюджету повинні враховуватися усі видатки та усі його надходження.

3. Принцип реальності передбачає правдиве відображення доходів і видатків держави.

4. Принцип гласності – інформування населення про основні видатки і джерела доходів.

Основні функції державного бюджету.

1. Фіскальна функція означає створення фінансової бази для функціонування держави в умовах фактичної відсутності у неї власних доходів (якщо не враховувати доходи від державної власності).

2. Функція економічного регулювання – це використання державою надходжень у державний бюджет для проведення своєї економічної політики.

3. Соціальна функція передбачає використання державного бюджету для перерозподілу національного доходу з метою згладження розходжень у доходах населення.

Заходи впливу фіскальної політики на економіку викликають певні зміни у бюджеті. Щоб зупинити падіння виробництва, фіскальна політика повинна застосовувати стимулюючі заходи, наприклад, зниження податків чи збільшення державних закупівель, але застосування перелічених заходів зумовлює бюджетний дефіцит і проблеми його фінансування. Вирішення цієї альтернативи залежить від вибору бюджетної концепції.

Основні концепції щодо принципів формування державного бюджету.

1. Концепція «нейтрального бюджету» (щорічне балансування бюджету). У її основі лежить твердження про те, що політика держави повинна забезпечувати збалансованість бюджету і передбачає «нейтральне» відношення до ходу відтворювального процесу, тобто вважається, що нормальне (збалансоване) функціонування фінансів і є ефективний розвиток економіки. При даному підході бюджет вирішує чисто фінансові завдання (вилучення і перерозподіл коштів).

Щоб збалансувати бюджет під час спаду виробництва потрібно щорічно адекватно зменшувати державні закупівлі або дискретно збільшувати податки. Це означає, що згадана концепція суперечить стабілізаційній функції фіскальної політики.

Недоліки «нейтральної» концепції:

а) обмежує розміри економічних операцій держави недостатніми обсягами фінансування;

б) знижує ефективність економічних операцій (податкові пільги, наприклад, повинні врівноважитися іншими джерелами надходжень);

в) знижує еластичність державного бюджету;

г) скорочення державних видатків у період спаду збільшує імовірність депресії, а розширення державних видатків у фазі підйому перебільшує попит в економіці.

2. Концепція «функціональних фінансів» (кейнсіанська теорія) визнає за державним бюджетом поряд із фінансовими й інші пріоритетні функції – перш за все по стабілізації економіки. При досягненні макроекономічної стабілізації може бути отримане як позитивне сальдо бюджету, так і бюджетний дефіцит. У фазах кризи і депресії формування бюджету з дефіцитом відповідно до цієї теорії не вважається негативним моментом.

Тобто, за цією концепцією держава припускає можливість утворення бюджетного дефіциту, якщо це потрібно для стабілізації економіки. Така політика одночасно передбачає відповідні джерела фінансування державного дефіциту.

Існує три основних джерела фінансування бюджетного дефіциту: внутрішні державні позики, зовнішні державні позики і грошова емісія.

Перші два є борговим фінансуванням державного бюджету. Ці джерела породжують бюджетний борг, який необхідно повертати з відсотками. Також ці варіанти сприяють підвищенню відсоткової ставки, що породжує ефект витіснення приватних інвестицій. Фінансування дефіциту бюджету за рахунок емісії є найбільшою загрозою для економіки, адже прискорює інфляцію з відповідними соціально-економічними наслідками.

3. Концепція бюджету, що балансується на циклічній основі передбачає, що балансування бюджету повинно здійснюватися не щорічно, а протягом економічного циклу.

Тобто, ідея цієї концепції – збалансування доходів і видатків бюджету в межах економічного циклу: під час спаду держава має фіскально стимулювати економіку; під час інфляційного зростання – держава повинна застосовувати стримуючу політику. У першому випадку виникає бюджетний дефіцит, який під час підйому економіки має збалансуватися бюджетними надлишками протягом економічного циклу, у другому – бюджетний профіцит, який в період кризи повинен стимулювати сукупний попит. Але на практиці це не завжди забезпечується.

Основна характерна риса бюджету (ідеальна модель) – це баланс, тобто рівність доходів і видатків.

Різниця між доходами та видатками бюджету називається бюджетним сальдо.

У разі позитивного бюджетного сальдо утворюється надлишок бюджету (профіцит), у разі негативного – дефіцит.

де – бюджетне сальдо;

– податки;

– державні витрати;

– трансферти;

– відсотки державного боргу.

Витрати бюджету – це сума державних витрат на купівлю товарів та послуг, використання працюючих у державному секторі, виплату трансфертів, субсидій та фінансування державного боргу.