- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
Рудий пильщик заселяє соснові молодняки у віці від 7-8 до 30 років, рідше зустрічається в старіших насадженнях. Пошкоджує сосну звичайну та сосну Банкса. При масовому розмноженні завдає великої шкоди.
У дорослої комахи рудого пильщика тіло тонше, ніж у звичайного. Самиця завдовжки до 9 мм, руда; самець до 7 мм завдовжки – чорний .
Личинка довжиною до 26 мм, брудно-зелена або бурувато-сіра, з світлішою смужкою вздовж спини і чорною головою. Має вісім пар ніг на черевці.
Лялечка в бурувато-жовтому бочкоподібному коконі довжиною 6-10 мм і товщиною 3,5-4,0 мм
Літає у серпні-вересні. Самиця відкладає яйця в пропиляні щілини вздовж бокового краю хвоїнок, але на відміну від попереднього виду рудий пильщик розміщує їх через 1,0-1,5 мм одне від одного і не вкриває виділенням залоз. На хвоїнках в місцях, де відкладені яйця, помітні лише невеликі потовщення і пожовтіння. В травні з перезимувавших яєць вилуплюються личинки, які до початку липня пошкоджують хвою. Живляться групами по 10-30 особин. Молоді личинки, як і у звичайного пильщика, обгризають м’якоть хвоїнок, не зачіпаючи центральні жилки, тому пошкоджені гілочки на зеленому фоні крон мають вигляд світлої плями. Заляльковуються вони в липні в підстилці, рідко в кронах, а в серпні-вересні вилітають пильщики. Генерація однорічна. В північних областях зимують яйця і заляльковані личинки. У рудого пильщика буває діапауза в фазі еонімфи, яка триває один-два роки.
63.Червиця в’їдлива – Zeuzera pyrina L. Червиця в’їдлива поширена в листяних лісах, особливо ясеневих в степовій зоні. Червиця заселяє в першу чергу ослаблені ясенові насадження в плакорних умовах степової зони, а також яблуню та грушу в садах. Пошкоджує також в’язові, рідше клен, дуб та інші листяні породи. При невеликій щільності заселення на деревах у перші роки всихають тільки окремі гілки, зменшується приріст, а при сильній – спочатку всихають вершини, а згодом відмирає все дерево. Імаго червиці – великий метелик білий з численними дрібними плямами сталево-синього кольору між жилками, а по краях крил – на кінцях жилок. На спині є такого самого кольору 3 пари круглих плям, а зверху на черевці – поперечні смуги. Самиця з розмахом крил до 7 см, самець – до 5 см. У самця вусики від основи до половини пір’ясті, що відрізняє його від самиці, у якої вони ниткоподібні. Яйця овальної форми, довжиною трохи більше 1 мм, жовті. Гусениця довжиною до 6 см, гола, жовтувато-біла з чорною або чорно-бурою блискучою головою, темними потиличними і анальними щитами та невеликими чорними бородавочками на тілі. Лялечка довжиною до 4 см, жовтувато-бура, з поперечними рядами зубчиків на тергітах черевця, на лобі з одним загостреним зубцем. Генерація дворічна. Метелики малорухливі, відкладають яйця з другої половини червня до середини серпня поодиноко на пагони, бруньки, в пазухах листків і на їх черешк. Фаза яйця триває близько двох тижнів. Після виходу з яйця гусениця найчастіше пошкоджує на ясені спочатку черешок листка, а потім пагін, проточуючи в його середині хід (на інших породах черешки листків не пошкоджує). Згодом вона переповзає на товщі гілочки і стовбур і прогризає в них нові ходи, очищаючи їх від екскрементів, які висипаються через отвір у корі. В поперечному розрізі ходи круглі. Личинка зимує двічі. Останній хід проточує в стовбурі. Влітку вона заляльковується у верхній його частині, без кокона, відгороджуючи лялечкову колисочку від нижньої частини ходу перегородкою. Фаза лялечки триває близько двох тижнів. Перед вильотом метелика лялечка руйнує зубцем перегородку, пересувається по ходу до отвору в корі і частково висовується з нього. Метелик вилітає, а шкіра лялечки ще деякий час залишається в отворі. Льотні роки в більшості районів непарні
64. Великий рогохвіст – Urocerus (=Sirex) gigas L. Великий рогохвіст поширений у хвойних лісах України. У соснових лісах зустрічається рідко. Шкідник заселяє ослаблені та звалені дерева ялини, ялиці та інших хвойних порід і є небезпечним технічним шкідником деревини. Відомо, що самиці під час відкладання яєць заносять спори базидіальних грибів, який розвивається в личинкових ходах, уражена деревина гниє. Гриби мають суттєве значення у живленні личинок деревиною.
Доросла комаха до 4 см завдовжки . Самиця чорна, черевце жовте з широким чорним пояском; самець менший, чорний, з рудим черевцем, основа і верхівка його темного забарвлення .Вусики та ноги у самиці та самця жовті і тільки задні ноги у самця темні.
Личинка довжиною до 4 см, біла, має три пари дрібних ніг, на кінці черевця є хітиновий шип. Ліва верхня щелепа широка, на вершині з чотирма зубчиками.
Генерація дворічна, проте в сухій деревині може затягуватись ще на один-два роки. Літають рогохвости з другої половини червня до початку вересня. За допомогою довгого яйцекладу самиця просвердлює кору та деревину і відкладає кілька сот яєць в стовбур на глибину 1,0-1,5 см по декілька штук в одне місце. Личинки проточують ходи тільки в деревині, під корою ходи личинок відсутні. Глибина ходів 8-10 см. Напрямлені ходи здебільшого вздовж стовбура, розміщені в заболоні та верхньому шарі ядра. Ходи поступово розширюються і досягають діаметра 6 мм. Перед заляльковуванням личинки направляють ходи до поверхні стовбура і роблять лялечкові камери під корою (1-2 см). Дорослий рогохвіст після виходу з лялечки вигризає круглий вихідний отвір діаметром 4-8 мм.
65. Лунка срібляста – Phalera bucephala L. Метелик - р.к. до 6 см. П.к. - сріблясто-сірі, 2 темні поперечні лінії, у верхньому куті велика жовтувата пляма у вигляді місяця, З.к. білуваті. Яйця двокольорові, темно-зелені,білясті. Яйця купками на листки в один шар.Гусениця до 6 см, волохата. жовтувата, є 11 поздовжніх чорнисмужов,голова чорна з 2 жовтими рисочками. Лялечка - до 3,5 см, чорна. матова. Генерація 1-річна. М. літають вночі, відкладаючи яйця на листя купками в 1 шар. Через діапаузу у фазі лялечки (до 2 років) період льоту розтягнений. Фаза яйця - 10 - 15 днів. М. гусениці тримаються виводками, скелетують листя, дорослі з`їдають повністю. Заляльковуються у верхньому шарі грунту без кокона.
66.Сосновий підкорний клоп – Aradus cinnamomeus Panz. Сосновий підкоровий клоп – небезпечний шкідник молодих соснових насаджень. Клоп починає заселяти сосни 4-5-річного віку, коли утворюється лускова кора в окоренковій їх частині.Найчастіше шкодить сосні звичайній, значно рідше – сосні Банкса та кримській. Дорослі клопи 3,5-5,0 мм завдовжки, коричневі, тіло плескувате, пристосоване до життя під лусками кори. Ротовий апарат колюче-сисний, має вигляд щетинок, які втроє довші від тіла. Є три форми дорослих клопів: довгокрилі самиці з добре розвиненими крилами; короткокрилі самиці, які мають лише зачаткові верхні крила; самці, у яких є тільки верхні крила. Здатні літати тільки перші.
Личинки червоно-бурі. На відміну від дорослих комах у них немає крил і розміри тіла менші. Самиці відкладають по кілька яєць за день, потім два-три дні живляться, знову відкладають яйця і т. д. Яйця довгастоовальні, довжиною близько 0,9 мм. Спочатку білуваті, згодом стають рожевими і буро-червоними. Розвиток яєць триває три-чотири тижні.
Личинки вилуплюються з яєць у травні-червні. Живуть вони до осені під лусками кори на стовбурах і гілках сосен, висисаючи соки з лубу, камбію та верхнього шару деревини. Навесні наступного року, як тільки розстане сніг, личинки вилазять на стовбури і продовжують живлення. Після останнього линяння в червні-липні вони перетворюються в дорослих клопів, які живляться до осені і тільки після перезимівлі починають розмножуватися. Висисані клопом ділянки тканин заповнюються раневою паренхімою. Це погіршує сполучення між трахеїдами в багатьох місцях вздовж стовбура і утруднює надходження води в крону. Першими зовнішніми ознаками пошкодження сосен клопом є те, що їх хвоя вкорочується, світлішає, згодом жовтіє, починаючи з верхніх мутовок. Крім цього, різко зменшується приріст дерев у висоту, і зрештою вони суховершинять.
67. Великий ялиновий лубоїд – Dendroctonus micans Kug. Найбільший з короїдів. Жуки 6-9 мм завдовжки (самці бувають довжиною 5,0-5,5 мм), чорні або буро-чорні, передній край передньоспинки з невеликою вирізкою посередині (рис. 3). Булава вусиків плескувата. Ходи цього лубоїда відрізняються від ходів інших короїдів. У кінці короткого маточного ходу є невелика площинка, де самиця відкладає яйця. Личинки проточують спільний хід, що поступово розширюється, а іноді роздвоюється і досить глибоко проникає в заболонь. Біля вхідного отвору на корі є воронка із застиглої живиці. Великий ялиновий лубоїд поширений у північній та середній смузі тайгових лісів, зокрема, у Сибіру, на Далекому Сході. Зрідка зустрічається в Карпатах, у 40-х роках проник в Закавказзя, де дуже пошкоджує ялину. Жуки літають у червнів-липні. Личинки живляться до осені, зимують і заляльковуються влітку наступного року. Молоді жуки звичайно не вилітають, а вигризають, під корою безладні ходи для додаткового живлення, в яких і зимують. Тільки зрідка вони додатково живляться на інших деревах. Генерація дворічна – один рік зимують личинки, а на другий – жуки.
68. Великий сосновий довгоносик – Hylobius abietis L. Жук 10-14 мм завдовжки з відносно короткою масивною головотрубкою, темно-бурий, надкрила з трьома нерівними поперечними смужками з жовтуватих лусок. Передньоспинка вужча від надкрил. Вусики прикріплені поблизу вершини головотрубки. Личинка безнога, трохи зігнута, біла, з бурувато-жовтою головою. Має однорічну генерацію. Зимують дорослі жуки в підстилці. У другій половині квітня-травні, коли середньодобова температура повітря досягає 9 °С, жуки починають додаткове живлення, вигризаючи на молодих соснах соковиту кору і луб невеликими площинками. Пошкоджують також травневі пагони, хвою та бруньки. Літають при температурі 13-15 °С увечері та вночі, а вдень ховаються в підстилку або грунт. Яйця відкладають на корені та кореневі «лапи» свіжих пеньків сосни, ялини та інших хвойних порід. Живляться жуки і відкладають яйця протягом травня-червня. Самиці відкладають до 50 яєць (одне-два за день). Живуть жуки до трьох років і щороку відкладають яйця. Фаза яйця триває близько двох тижнів. Личинки прогризають поздовжні ходи під корою у верхньому шарі деревини коренів, від чого останні стають ребристими. Ходи заповняються дрібною порохнею. Закінчивши живлення, у жовтні личинка влаштовує в кінці ходу овальну лялечкову камеру, в якій вона зимує, заглиблюючи її та заповнюючи тонкими білими скіпочками деревини, а в червні наступного року заляльковується. Багато личинок не встигає до осені закінчити живлення і зимує в ходах. Навесні вони продовжують живлення і заляльковуються в червні-липні. Молоді жуки виходять з лялечок у липні-серпні. Частина їх вилітає, а решта зимує в лялечкових камерах. Отвори для вильоту жуків круглі.
