- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
Кільчастий коконопряд – Malacosoma neustria
Розмах крил – до 4.5 см. забарвлення мінливе – від жовтого до червоно-бурого. Яйця темно-сірі. склеєні спіральними рядами(кладка у вигляді персня). Гусениця до 5 см, з тонкими волосками, біла смужка на посередині спини, з боків 2 оранжеві, чорна і широка синьо-блакитна смужки. Передостанній членик має чорну бородавку. Лялечка до 2.5 см, чорна, матова, в білому коконі. Генерація 1-річна. Метелики літають увечері, яйця відкладають на 2-3річних пагонах у вигляді персня (по 200-400шт.в кладці) на вершині чи по всій кроні. Гусениці закінчують розвиток до осені,але з яєць вилупуються рано навесні, пошкоджують бруньки на дубі, потім обїдають листя вночі. Мол. гусениці влаштовують у гілках павутинні гнізда, де ховаються вдень, в гнізда і линяють. Дорослі гусениці живуть відкрито. Заляльковуються в білих коконах у кронах дерев. Фаза лялечки – 2 тижні. Заходи боротьби - зрізають і знищують кладки яєць пізно восени чи рано навесні, хім. боротьба.
121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
До групи стовбурових шкідників належать ті види, личинки яких живляться і розвиваються в ходах, які вони проточують у тканинах стовбурів, гілок, коріннях дерев. Саме тому їх розвиток більше залежить від фізіологічного стану дерева, ніжу хвоє-, листогризних шкідників. Стовбурові шкідники заселяють ослаблені дерева. Іноді дерева, які заселяються стовб. шкідниками, ще не мають достатніх зовнішніх ознак достатніх зовнішніх ознак ослаблення, проте детальні дослідження свідчать, що життєві функції у них порушені.
Здорові дерева стійкі проти стовбурових шкідників. У листяних порід при пошкодженні активно виділяються дубильні речовини, ефірні олії, алкалоїди які містяться в соку здорових дерев. В ослаблених дерев живиця та сік виділяються повільно і містять мало ефірних олій та дубильних речовин. Саме тому зменшується їх стійкість проти шкідників. Завдають великої шкоди лісам, значне заселення короїдами, вусачами, златками, довгоносиками спричинює всихання дерев. Багато з них точать ходи глибоко в стовбурах, знецінюючи деревину. Соснові лубоїди під час додаткового живлення вгризаються в пагони, проточують в них ходи, внаслідок чого їх обламує вітер., що послаблює дерева. Деякі стовб. шк. Здатні нападати на здорові дерева, помітно ослаблюючи їх, інші переносять збудники хвороб лісових порід. Якщо шкідників багато вони заселяють тимчасово ослаблені дереваі призводять до їх загибелі на значних площах.
Дубовий заболонник – Scolytys sntricatus
Грабовий заболонник - Scolytus carpini
Заболонник березовий (Scolytus ratzeburgi
Великий в’язовий заболонник Scolytus scolytus
Заболонник – пігмей – Scolytus pygmaens
Великий ясеневий лубоїд- Hylesinus crenatus
122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
Східний травневий хрущ широко поширений в Україні, крім південної частини степової зони Під час додаткового живлення обїдає листя на дубі, березі, клені, тополях та ін. листяних,а також хвою модрин. Особливо великої шкоди завдає шкідник на окремих ділянках листяних порід, які зустрічаються серед хвойних масивів. Жук 2-3см, з червоно-бурими надкрилами. Має чорне, блискуче черевце з білими трикутними плямами по боках. Личинка має 3 пари ніг, тіло дугоподібно зігнуте. Жуки літають увечері в травні і частково в червні. Масовий літ та відкладання яєць починається тоді коли співвідношення самців і самиць становить1/1. Яйця білуваті, овальні близько 2мм завдовжки. Личинки вилуплюються через 4-6 тижнів і живляться маленькими корінцями, рослинними решткамиі і в перший рік не завдають великої шкоди. Генерація 4-річна в лісостеповій і степовій зоні, а в центральних областях і північних 5-річна.
Західний травневий хрущ поширений на Україні разом зі східним, але переважає в листяних лісах. Жук 2,3-3,1см.За біологією близький до східного травневого хруща. В західних областях має 4-річну генерацію.літ починається на 7-10 днів пізніше ніж у східного.
Заходи боротьби: Приваблення у лісонасадження та охорона комахоїдних птахів. Закладання розсадників не ближче ніж за 200 – 300 м від насаджень, що є місцем зосередження жуків. У розсадниках при чисельності понад 5 личинок на 1 м2 — внесення в ґрунт гранульованих інсектицидів. Розпушування ґрунту в розсадниках на початку масового льоту жуків. В льотні роки знищення жуків на кормових рослинах за допомогою обробки інсектицидами. На молодих посадках — струшування жуків на підстилки в ранкові години з наступним їх знищенням.
