- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
Ocneria monacha Зимують новоутворені гусениці в яйцевих оболонках. Стійкі до несприятливих умов перезимівлі. Успішно переносять зниження температури до –30 °С. Гусениці відроджуються в останній декаді квітня. Перші дві — п’ять діб гусениці сидять разом, утворюючи так зване «дзеркало», після чого розповзаються і починають живлення. На час линянь вони збираються в групи, утворюючи «линяльні дзеркала». Гусениці швидко рухаються і в перших віках виділяють значну кількість павутини, обплітаючи нею гілки. Гусениці молодших віків завдяки волоскам можуть переноситись вітром на значні відстані. Гусениці перших двох віків об’їдають травневі пагони сосни й бруньки, що пішли у ріст. Починаючи з третього віку пошкоджують стару хвою, відкушуючи половину хвоїнки і з’їдаючи до основи частину, що залишилась. При живленні листяними породами прогризають отвори у листках. Живляться вночі. Розвиток гусениць залежно від температури режиму триває від 45 до 80 діб. Гусеницісамці проходять п’ять віків, гусеницісамки — шість. Заляльковуються гусениці у пухкому павутинному коконі серед хвої або в щілинах кори. Лялечка розвивається від 12 до 20 діб. Метелики літають у липні — серпні вечорами й уночі.
Самка відкладає по 5 – 15 яєць групами, розміщуючи їх у тріщини і нерівності нижньої частини стовбура. Плодючість — 300 – 400 яєць. Гусениці, що утворились через 7 – 10 діб, залишаються всередині яйцевих оболонок до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація
85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
Шкідниками хвої та листя характерна здатність при відповідних умовах різко змінювати плодючість.Так плодючість самиці непарного шовкопряда становить 2-1275шт.яєць,совки соснової 1-320,п’ядуна-обдирало 5-600 яєць.Змінюється в окремі сезони й виживання личинок цих видів .Саме тому при сприятливих умовах,чисельність шкідників може різко зростати.Майже у всіх видів цієї групи імаго не живиться що сприяє їх масовому розмножені.Пошкодження листя та хвої цими шкідниками веде до зниження поточного приросту деревини в насадженнях.При повторному об’їдані хвої більшість хвойних порід гине.Листяні породи стійкіші,про те повторне об’їдання листя шкідниками також веде до послаблення і загибелі частини дерев.Небезпека загибелі лісостанів пошкодженних хвоє-та листогризними шкідниками,зростає в посушливі роки.
86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
Сосновий підкоровий клоп (Aradus cinnamomeus), клоп родини підкоровиків (Aradidae), небезпечний шкідник сосни. Тіло червонувато-коричневе, довжиною 3,5—5 мм. Поширений усюди, де зростає сосна. Заселяє дерева (окрім старих і ослаблених) у віці 5—25 років. Мешкає під корою. Генерація дворічна. Шкодять дорослі клопи і їх личинки. В результаті пошкоджень відбувається затримка зростання дерев, усихання вершин і поступова загибель всього дерева. Вороги С. п. до. — тонкоусая верблюдка, наїзники, руді мурашки, повзики, піщухи, малі строкаті дятли. Незрідка шкідник приголомшується муськардінозом. Заходи боротьби: обробка насадженні у вогнищах С. п. до. (восени і ранньою весною) інсектицидами ;розміщення 3—4 мурашників на 1 га.
87 Родина совки – Noctuidae. Велика родина метеликів середнього, рідше великого розміру. Ведуть нічний спосіб життя. Тіло вкрите волосками. Передні крила трикутні, задні коротші та більш широкі. Вусики щетинкоподібні, ниткоподібні, перисті. Хоботок розвинутий. Гусениці голі, рідше вкриті волосками. Ніг 8 пар (3 – грудних, 5 - черевних). Лялечки без кокона.
88. Рудий пильщик - NeodiprionsertiferGeoffr.
Рудий пильщик заселяє соснові молодняки у віці від 7-8 до ЗО років, рідше зустрічається в старіших насадженнях. Пошкоджує сосну звичайну та сосну Банкса. При масовому розмноженні завдає великої шкоди.
У дорослої комахи рудого пильщика тіло тонше, ніж у звичайного. Самиця завдовжки до 9 мм, руда; самець до 7 мм завдовжки - чорний (рис. 6).
Личинка довжиною до 26 мм, брудно-зелена або бурувато-сіра, з світлішою смужкою вздовж спини і чорною головою. Має вісім пар ніг на черевці.
Лялечка в бурувато-жовтому бочкоподібному коконі довжиною 6-10 мм і товщиною 3,5-4,0 мм.
Літає у серпні-вересні. Самиця відкладає яйття в пропиляні щілини вздовж бокового краю хвоїнок, але на відміну від попереднього виду рудий пильщик розміщує їх через 1,0-1,5 мм одне від одного і не вкриває виділенням залоз. На хвоїнках в місцях, де відкладені яйця, помітні лише невеликі потовщення і пожовтіння. В травні з перезимувавших яєць вилуплюються личинки, які до початку липня пошкоджують хвою. Живляться групами по 10-30 особин. Молоді личинки, як і у звичайного пильщика, обгризають м’якоть хвоїнок, не зачіпаючи центральні жилки, тому пошкоджені гілочки на зеленому фоні крон мають вигляд світлої плями. Заляльковуються вони в липні в підстилці, рідко в кронах, а в серпні-вересні вилітають пильщики. Генерація однорічна. В північних областях зимують яйця і заляльковані личинки. У рудого пильщика буває діапауза в фазі еонімфи, яка триває один-два роки.
