128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).

Золотогуз - Euproctis chrysorrhoea

Метелик до 4 см, білий. У самиці на кінці черевця велика щіточка золотисто-бурих волосинок, у самця – невелика китиця червонувато-жовтого кольору. Яйця круглі, жовтуваті, відкладають на нижній бік листка довгастими купками. Гусениця до 4см, темно-бура, волохата(отруйні волосинки). Лялечка до 18 мм, темно-бура, матова, черевце з пучками жовтуватих волосинках. 1-річна генерація. Літають вночі. До осені гусениці скелетують листя, ростуть повільно. Теплолюбивий вид. зимують в кроні. Пошкоджує переважно дуб і плодові.

Білан жилкуватий – Aporia crataegi

Метелик з розмахом крил до 6 см, крила білі з чорними жилкамиу стані спокою складені над спиною. Яйця – пляшкоподібні, жовті. Гусениця до 4,5см, знизу світло-сіра на спині2 бурувато-жовті або оранжеві і 3 поздовжні смужки. Лялечка до 2.5 см. 1-річна генерація. Літають вдень. Живляться нектаром і відкладають яйця на листя, скелетують листя, дуже повільно ростуть. Вкінці липня влашт. зимуючі гнізда з 1-2 скелетованих листків які прикріплюють павутиною і в них зимують. Пошкоджує плодові а також глід, горобину,черемху.

129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.

 Червиця вїдлива - Zeuzera pyrina Пошкоджує різні листяні дерева, особливо ясен та ільмові, а також усі плодові породи, віддаючи перевагу яблуні. Метелики великих розмірів. Самець з розмахом крил до 50 мм, самка — 60 – 70 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темносиніх плям; черевце товсте, темносинє з білими поперечними смугами,у самця половина вусиків периста. Яйце розміром 1,2 мм, видовженоовальне, жовте. Гусениця — до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком. Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темнобура, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками. Зимують гусениці першого і другого років життя в ходах, проточених у деревині. Линяють сім разів. Заселені дерева легко визначити за скупченням екскрементів на ґрунті та за кінцевими пагонами, які в’януть і всихають. Ходи, пророблені гусеницями в черешках листків і пагонах, спричинюють їх усихання. Пошкоджені гілки часто обламуються, приріст і врожай знижується, в разі значних пошкоджень дерева засихають.

Червиця пахуча-Cossus cossus Пошкоджує плодові та інші деревні породи. Великий темно-сірий або бурий метелик із складним розмитим малюнком на передніх крилах, у розмаху крил 90 мм. Гусениця зверху темно-червона, з боків червоно-жовта, знизу оранжева. Доросла гусениця дуже велика: довжина її 80 мм, товщина 10-12 мм. Описуваний вид червиці названо пахучим тому, що його гусениця виділяє маслянисту рідину неприємного(мускусного) запаху, який можна відчути у саду або в лісі за кілька метрів - це засіб самозахисту від ворогів та хвороб. Лялечка бура, велика, в коконі з деревної тирси. Метелики літають у червні - липні і відкладають яйця глибоко в щілини кори на стовбурах дерев. З яєць виходять червоно-рожеві гусениці, які вгризаються під кору і до осені вигризають кору і камбій. Після зимівлі під корою пошкоджують також деревину. Гусениці живуть під корою два роки, роблячи великі овальні ходи. Пошкоджені дерева хворіють, іноді засихають. На відміну від червиці в'їдливої гусениці червиці пахучої першого віку живуть під корою виводками, іноді по кілька десятків і навіть сотень в. Пошкоджене дерево має сильний неприємний кислий запах деревного оцту. На третій рік гусениці заляльковуються в ходах, сухих пеньках або неглибоко в грунті. Шкодить червиця пахуча в усіх зонах України,