Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
entomologgiya_modul.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
199 Кб
Скачать
☆

19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.

 Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.

20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.

Стовбурові шкідники - численна група, до якої належить багато видів шкідників різних рядів і родин (з ряду твердокрилих - короїди, вусачі, златки, свердлики та ін.; з ряду перетинчастокрилих - рогохвости; з лускокрилих - склівки та червиці).

21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.

Типові технічні шкідники - пошкоджують деревину в будівлях і на складах, меблі та дерев'яні вироби. Вони завдають великої шкоди народному господарству і боротьбі з ними слід приділяти особливу увагу, оскільки вона утруднюється через потайний спосіб життя цих шкідників.

Назву одержали завдяки технічній шкоді, яку вони завдають у вигляді "червоточин". Останні можуть бути поверхневими (до 3 мм), неглибокими (до 15 мм) та глибокими (більше 15 мм). Неглибока і глибока червоточини порушують цілісність деревини і при великій кількості ходів різко зменшують її механічно-технічні властивості. Часто сортність лісоматеріалів зменшується через гриби симбіотичні з комахами.

Головна біологічна особливість технічних шкідників полягає в тому, що майже всі стадії їх розвитку відбуваються всередині деревини. Дорослі комахи вилітають із неї тільки для спарювання та відкладання яєць. Іноді це трапляється в ходах у деревині, де їх покоління змінюють одне одного на протязі багатьох років. Друга їх особливість - спроможність розвиватись у відносно сухій і стабільно-вологій деревині (до 10-12 %). Третьою особливістю є відносно низька плодовитість імаго, та невеликий радіус розльоту.

Пошкодження виявляється за наявності льотних отворів, з яких сиплеться порохня, коли постукати по пошкоджених місцях або за характерними звуками, подібними на тікання годинника. Під час вильоту навесні деякі жуки можуть скопичуватись на віконних рамах.

22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.

Хвоєвійка літня (п. літній) - Еуеґгіа йиріапа.

Літній пагов'юн поширений в соснових лісах. Заселяє молоді насадження, починаючи з трирічного віку, на бідних сухих піщаних ґрунтах.

Розетах крил у метелика близько 1,5 см. Передні крила бурі, до вершини іржаво-жовті, з поперечними свинцево-сірими лініями та поперечною смужкою, з розширенням посередині у вигляді тупого кута. Задні крила бурувато-сірі.

Личинка до 1,5 см завдовжки, жовтувата або жовто-рожева, з темно-бурою головою та бурим хцитом на потилиці.

Лялечка жовтувато-коричнева, з досить довгим, зубцем на лобі та довгими крилевими покришками. На кінці черевця має вісім зубчиків та шість гачкуватих щетинок.

На Поліссі та у лісостеповій зоні метелики літають з другої, декади квітня до середини травня. На півдні починають літати з початку квітня. Яйця відкладають на пагони та хвоїнки сосни. Фаза яйця триває 15-20 днів. У травні (на півдні з другої половини квітня) вилуплюються личинки, які переповзають на молоді пагони, вгризаються в їх серцевину і роблять ходи здебільшого у напрямі від верхівки до основи. Пошкоджена частина пагона відмирає і загинається, а непошкоджена залишається зеленою і на ній продовжує рости хвоя. За період живлення личинки встигають пошкодити два-три пагони. При переповзанні на другий пагін, а також при масовому розмноженні вони можуть проточувати ходи в різних частинах пагона, часто їх буває по кілька особин в одному пагоні. В цьому разі вони шкодять так само, як і личинки зимуючого пагов'юна.

Личинки закінчують живлення в червні. В кінці червня та в липні вони заляльковуються в сіруватому коконі в тріщинах кори окоренкової частини сосен, а частково під шаром підстилки біля стовбурів (рідко серед пошкоджених пагонів). Лялечка зимує. Генерація однорічна.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]