- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.
20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
Стовбурові шкідники - численна група, до якої належить багато видів шкідників різних рядів і родин (з ряду твердокрилих - короїди, вусачі, златки, свердлики та ін.; з ряду перетинчастокрилих - рогохвости; з лускокрилих - склівки та червиці).
21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
Типові технічні шкідники - пошкоджують деревину в будівлях і на складах, меблі та дерев'яні вироби. Вони завдають великої шкоди народному господарству і боротьбі з ними слід приділяти особливу увагу, оскільки вона утруднюється через потайний спосіб життя цих шкідників.
Назву одержали завдяки технічній шкоді, яку вони завдають у вигляді "червоточин". Останні можуть бути поверхневими (до 3 мм), неглибокими (до 15 мм) та глибокими (більше 15 мм). Неглибока і глибока червоточини порушують цілісність деревини і при великій кількості ходів різко зменшують її механічно-технічні властивості. Часто сортність лісоматеріалів зменшується через гриби симбіотичні з комахами.
Головна біологічна особливість технічних шкідників полягає в тому, що майже всі стадії їх розвитку відбуваються всередині деревини. Дорослі комахи вилітають із неї тільки для спарювання та відкладання яєць. Іноді це трапляється в ходах у деревині, де їх покоління змінюють одне одного на протязі багатьох років. Друга їх особливість - спроможність розвиватись у відносно сухій і стабільно-вологій деревині (до 10-12 %). Третьою особливістю є відносно низька плодовитість імаго, та невеликий радіус розльоту.
Пошкодження виявляється за наявності льотних отворів, з яких сиплеться порохня, коли постукати по пошкоджених місцях або за характерними звуками, подібними на тікання годинника. Під час вильоту навесні деякі жуки можуть скопичуватись на віконних рамах.
22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
Хвоєвійка літня (п. літній) - Еуеґгіа йиріапа.
Літній пагов'юн поширений в соснових лісах. Заселяє молоді насадження, починаючи з трирічного віку, на бідних сухих піщаних ґрунтах.
Розетах крил у метелика близько 1,5 см. Передні крила бурі, до вершини іржаво-жовті, з поперечними свинцево-сірими лініями та поперечною смужкою, з розширенням посередині у вигляді тупого кута. Задні крила бурувато-сірі.
Личинка до 1,5 см завдовжки, жовтувата або жовто-рожева, з темно-бурою головою та бурим хцитом на потилиці.
Лялечка жовтувато-коричнева, з досить довгим, зубцем на лобі та довгими крилевими покришками. На кінці черевця має вісім зубчиків та шість гачкуватих щетинок.
На Поліссі та у лісостеповій зоні метелики літають з другої, декади квітня до середини травня. На півдні починають літати з початку квітня. Яйця відкладають на пагони та хвоїнки сосни. Фаза яйця триває 15-20 днів. У травні (на півдні з другої половини квітня) вилуплюються личинки, які переповзають на молоді пагони, вгризаються в їх серцевину і роблять ходи здебільшого у напрямі від верхівки до основи. Пошкоджена частина пагона відмирає і загинається, а непошкоджена залишається зеленою і на ній продовжує рости хвоя. За період живлення личинки встигають пошкодити два-три пагони. При переповзанні на другий пагін, а також при масовому розмноженні вони можуть проточувати ходи в різних частинах пагона, часто їх буває по кілька особин в одному пагоні. В цьому разі вони шкодять так само, як і личинки зимуючого пагов'юна.
Личинки закінчують живлення в червні. В кінці червня та в липні вони заляльковуються в сіруватому коконі в тріщинах кори окоренкової частини сосен, а частково під шаром підстилки біля стовбурів (рідко серед пошкоджених пагонів). Лялечка зимує. Генерація однорічна.
