16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.

Хімічні заходи слід проводити головним чином в період вильоту дорослих комах і відкладання яєць. Захисні заходи в ялинових, модринових насадженнях рекомендовано починати через 2-3 тижні після початку пилення чоловічих суцвіть і закінчувати за 2-3 дні до повного обертання молодих шишок вершинами вниз, коли шишки приймуть горизонтальне положення (орієнтовно в середині липня). Найкращі терміни проведення обробок проти шкідників бука і дуба - початок розвитку сім’ядоль, що співпадає з періодом масового відкладання яєць і початком відродження личинок головних шкідників цих порід (третя декада липня, коли жолудевий довгоносик додатково живиться і відкладає яйця). Для обприскування доцільно застосовувати робочі склади піретроїдних препаратів в концентрації 0,01—0,05 % за діючою речовиною для наземних робіт. Витрата робочої рідини 1-3 л на 1 дерево 20-25-річного віку.

Хімічні методи боротьби проти соснового шовкопряда застосовують у першій половині квітня, як тільки гусениці переповзуть після перезимівлі в крони, або в кінці серпня - на початку вересня відразу після вилуплення їх з яєць.

17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.

Малий сосновий довгоносик, крапчатий смолюх - РЬхойея поШив V.

Крапчастий смолюх поширений у соснових лісах скрізь. Крапчастий смолюх заселяє ослаблені сосни - з деформованими під час садіння коренями, пошкоджені личинками хрущів, уражені опеньком тощо. Заселені деревця гинуть. Відомі випадки заселення смолюхом саджанців в теплицях, до яких прищеплювали живці з плюсових дерев для створення насіннєвих плантацій. Пошкодження його легко розпізнають по круглих отворах для вильоту жуків у корі окоренкової частини засохлих сосен. Під корою шкідника видають білі «кокони» з тоненьких скіпочок деревини, які заповнюють овальні лялечкові камери, наполовину заглиблені в заболонь.

Жук 6-7 мм завдовжки, з досить довгою головотрубкою, темно-бурий або коричневий з двома світлими поперечними смугами на надкрилах з червонуватих та жовтих лусок. Задня смуга посередині надкрил білувата, а по боках жовта або червонувата. Основа передньоспинки з двома виїмками, задні кути її гострі.

Личинка безнога, трохи зігнута, біла з бурою головою.

Жуки літають у травні-червні. Під час додаткового живлення вигризають ямки в лубі на верхівках та гілках сосен. На тому місці виділяються крапельки смоли, які застигають у вигляді білих крапок, звідки і походить назва жука.

Яйця відкладає по одному або кілька штук в отвори, які вигризає в корі окоренкової частини стовбурів, найчастіше 4-15-річних сосен. Всього самиця відкладає до 200 яєць. Зрідка жук заселяє дерева старшого віку - середню і навіть верхню частину їх стовбурів. Личинки проточують у лубі звивисті ходи, поступово розширюючи їх. На кінці ходу личинка вигризає овальну лялечкову камеру в поверхневому шарі деревини, заповнюючи її білими тоненькими скіпочками деревини, де і заляльковується в другій половині літа або восени. Фаза лялечки триває близько двох тижнів. Отвори для вильоту імаго у корі круглі, діаметром близько 3 мм. Вилітати молоді жуки починають в кінці липня. Зимують здебільшого жуки, частково личинки в лялечкових камерах. Якщо зимують личинки, то заляльковується вони навесні. Генерація однорічна.

Шишкоподібна горіхотворка -Andricusfoecundatris Hart.

Великі гали, подібні до шишок хмелю, утворюються в другій половині літа. Із них виштовхуються внутрішні гали, схожі на мініатюрні жолуді. Всередині їх і зимують личинки шкідника. Весною з них виходять самки. Вони підкладають яйця в чоловічі суцвіття дуба, біля квітколож яких утворюються загострено-яйцеподібні гали, довжиною 2 мм, опушені білими волосками, спочатку зелені, а згодом коричневі. Із них виходять самці і самки і в червні самка відкладає яйця на сплячі бруньки.

18. Генетичні методи боротьби. Генетичний метод боротьби зі шкідливими організмами був розроблений і запропонований А. С. Серебровським (1938, 1950). Цей метод передбачає насичення природної популяції шкідника генетично неповноцінними особинами того ж виду. Самки природної популяції, спаровуючись з такими особинами, відкладають нежиттєздатні яйця, не дають потомства, відбувається самознищення шкідника. Генетичний метод здійснюється променевою і хімічною стерилізацією. Променева стерилізація передбачає масове розведення шкідників, опромінення їх (гамма-променями, рентгенівськими променями) і наступний випуск в плодові насадження, посіви сільськогосподарських культур. У опромінених особинах виникають пошкодження хромосомного апарату. При хімічній стерилізації стерилізаторами використовуються хімічні речовини, з алкилючих сполучень, антиметаболітів і антибіотиків. Перші викликають статеву стерильність самок і самців, антиметаболіти обумовлюють стерильність самок. Генетичний метод боротьби був застосований 1954-го року проти сірої м'ясної мухи на острові Кюрасао, яка завдає значної шкоди тваринництву. Випуск стерилізованих особин був успішним. Генетичному методу боротьби притаманна вибірковість, його застосування не зв'язане з негативним впливом на довкілля і не сприяє з'явленню стійкості до факторів стерилізації.