130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).

Великий сосновий довгоносик- Hyloblus abietis L Великий сосновий довгоносик поширений у соснових і частково ялинових лісах. Жук 10-14 мм завдовжки з відносно короткою маcивною головотрубкою , темно-бурий, надкрила з трьома нерівними поперечними смужками з жовтуватих лусок. Личинка безнога ,трохи зігнута, біла,з бурувато-жовтою головою.Зимують дорослі жуки в підстилці.Пошкоджують пагони ,хвою та бруньки .Літають при температурі 13-15 С .Яйця відкладають на корені , протягом травня –червня .Самці відкладають до 50 яєць .Живуть жуки до 3 років і щороку відкладають яйця .Фаза яйця триває близько 2 тижнів. Личинки пргризають поздовжні ходи під корою у верхньому шарі деревини коренів, від чого останні стають ребристими.Дуже шкодить 1-,2-річним культурам висадженим на свіжих вирубках. Жуки, розмножившись на пеньках пошкодж. саджанці сосни і ялини.

Малий сосновий довгоносик, крапчатий смолюх-Pissodes notatus F. Крапчастий смолюх поширений у соснових лісах скрізь. Крапчастий смолюх заселює ослаблені сосни – з деформованими під час садінням коренями, пошкоджені личинками хрущів , уражені опеньком . Заселені деревця гинуть. Пошкодження легко розпізнають по круглих отворах для вильоту жуків у корі окоренкової частини засохлих сосен. Жук 6-7 мм завдовжки , з досить довгою головотрубкою , темно – бурий або коричневий з двома світлими поперечними смугами на надкрилах з червонуватих та жовтих лусок. Личинка безнога, трохи зігнута ,біла з бурою головкою.Жуки літають травні –червні . Яйця відкладає по одному або кілька штук в отвори які вигризає в корі окоренкованої частини стовбурів , найчастіше 4-15 річних сосен. Всього самиця відкладає до 200 яєць . Зимують здебільшого жуки , частково личинки в лялечкових камерах .

131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).

Совка-гамма- Autographa gamma

В основному вражає рослини на розсадниках, обїдаючи листя на сіянцях. Метелик з розмахом крил 40 – 48 мм. Забарвлення передніх крил темно буре з сріблясто-білою плямою у вигляді літери гамма. Яйце близько 0,6мм у діаметрі білувате з зеленуватим відтінком знизу приплюснуте. Гусениця до3,2 см, зелена, має 8 поздовжніх лінійна верхньому боці тіла. Лялечка 1,5-2см чорно-бура.У центрі та на Поліссі дає 2 покоління на рікна півночі 1. Метелик літає в червні, вдень, живиться нектаром на різних бурянах та ін. рослинах. Одна самиця відкладає по 400-500 яєць. Гусениці розвиваються близько 3 тижнів.

Озима совка- Agrotis segetum Поширена повсюдно. Пошкоджує сіянці у розсадниках і молоді культури. Передні крила від бурувато-сірого до бурого кольору Розмах крил — до 48 мм. Яйця 0,5мм у діаметрі, кулясті Гусениця землисто-сіра. Доросла гусениця має має 8 пар ніг. Довжина 52 мм. Зимують гусениці, лялечки і метелики під рослинними рештками на межах полів, y лісосмугах тощо. Літ метеликів починається з кінця квітня і спостерігається до осені. Додатково живиться на квітучій рослинності.

132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).

Сосновий п’ядун – Bupalus piniarius

Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну звичайну, рідше ялину, смереку та інші хвойні породи.Метелик з розмахом крил: самка 35 – 40 мм, самець — 30 – 35 мм. Передні крила самки рудувато-бурі із затемненою верхівкою і двома темно-бурими поперечними перев’язями; вусики ниткоподібні; передні крила самця темно-бурі з жовтуватими довгастими плямами посередині; вусики перисті. Яйце світло-зелене. Відроджені через 10 – 20 діб гусениці виїдають на хвоїнках минулого року довгасті жолобки, не торкаючись жилки. Гусениця 30 мм завдовжки, гола, зеленувата, з жовтувато-білими смугами на спині й боках тіла; дві пари черевних ніг; голова плоска. Лялечка завдовжки 7 – 15 мм, жовтувато-бура, Зимують лялечки у лісовій підстилці, у невеликому заглибленні, без кокона. Літ метеликів починається з кінця травня і триває впродовж місяця. Літають удень. Метелики додаткового живлення не потребують і вже на другу добу починають відкладання яєць.Самка відкладає яйця рядками, по 7 – 30 штук на стару хвою. Плодючість — 150 – 200 яєць. Пошкоджені хвоїнки вкриваються краплями застигаючої живиці й засихають. Гусениці останніх років з’їдають хвоїнку цілком.