- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
Шовково - білий метелик , розмах крил 30-40 мм. Має добре помітні чорні очі , білі груди і черевце. Вусики порівняно короткі, гребінчасті . Гусениці темні , на кожному сегменті зверху є біла пляма і шість коричнево -червоних бородавок з довгими волосками. Четвертий і п'ятий сегмент мають ще по дві чорні бородавочки . Довжина дорослої гусениці до 45 мм. Лялечка чорно -коричнева , має помітні золотаві щіточки волосків. Кінець черевця сильно звужений. Довжина лялечки коливається від 13 до 22 мм.
Вражає листя тополі і верби. У деяких районах оголює цілі тополеві насадження. Метелики літають в червні - липні. Масовий літ відбувається у вечірній час. Запліднені самки відкладають яйця на кору тополі і верби купками по 200 штук і покривають їх білим секретом , який швидко засихає і перетворюється на щільну піну. У сприятливих умовах гусениці відроджуються вже через 14 днів і їх харчування починається з скелетування листя. Старші гусениці об'їдають листя так , що залишають тільки незначні залишки листової пластинки на черешку. Гусениці зимують окремо в тріщинах кори в павутині. Харчуватися повертаються в крони тополі тільки в квітні наступного року. Заляльковуються в червні , можуть і на початку липня. У південних областях генерація подвійна. В умовах , несприятливих для розвитку , яйця зимують і гусениці відроджуються тільки навесні наступного року. Харчування гусениць триває до червня. Іноді заляльковуються цілими колоніями на гілках або на стовбурі обплітаючи себе рідкісними павутинними нитками. Стадія лялечки триває близько 10 днів.
124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
Великий дубовий вусач – Cerambux cerdo
Жук 2,3-6,5 см, смоляно-чорний, кінець надкрил червоно-бурий. На передньоспині по боках гострі зубці. Вусики у самця в 1,5р. довші від тіла, а в самиці майже дорівнюють довжині. Личинка до 10 см, жовто-біла,3 пари малих ніг. Поширений у стиглих дубових лісах. Генерація 3-річна. Літають з травня по серпень, масовий літ червень-поч. липня. Самка відкладає по 300 яєць. Личинки виходять через 2 тижні. Довжина ходу личинки під корою 50 см, в деревині 20-30. Звалені дерева не заселяє.
Малий дубовий вусач – Cerambux scopolii
Жук до 2,8 см, смоляно-чорний. Личинка 4-5см. Генерація 2-річна. Літає з травня до липня. Личинка 1-го року зимує під корою, другого – в деревині. Заляльковується в травні. Небезпечний шкідник, заселяє ослаблені і звалені дерева, пенькита лісоматеріали дуба, граба та ін.. твердолистяних.
Строкатий дубовий вусач – Plagionotus arcuatus
Жук до 2 см, чорний, червонувато-жовті вусики та ноги. На передньоспині – три поперечні жовтуваті плями, на надкрилах такі ж самі. Личинка до 3см, жовтувато-біла. Генерація 1-річна. Літають з травня по липень. Яйця самиці відкладають в тріщини кори. Зимують в деревині на глибині 3-5см, навесні заляльковуються.
Великий осиковий скрипун - Saperda carcharias
Жук до 2,8 см, зверху вкритий жовтуватими чи сіруватими волосинками та малими чорними горбиками у вигляді цяточок. На голові повздовжня борозенка між вусиками, на вершині надкрил-дрібний зубчик. Личинка 4-5см., безнога жовтувато-біла. Поширений в тополевих і осикових лісах. Генерація 3-4р. Літають з червня по вересень, увечері. Відкладає яйця в поземковій частині стовбура в спец. вигризені ямки. Личинка прокладає хід під коро, згодом в деревині, викидає порохно, зимує двічі або тричі і закінчивши живлення заляльковується.
Малий осиковий скрипун – Sapenda populnea
Жук до 1,5 см. Вкритий сірим або жовтуватим пушком. По боках передньоспинки є по 1 рудій поздовжній смужці і 4-5 рудих плям. Личинка до 2,5 см, безнога. Літає в травні –червні. Личинка прогризає під корою хід навколо гілочки, наприкінці літа заглиблюється в серцевину, де проточує хід до 5см і після2 перезимівлі навесні заляльковується. Фаза лялечки 2-3 тижні. Жук вигризає круглий отвір. Генерація 2 річна
