133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби

Сосновий підкоровий клоп – небезпечний шкідник молодих соснових насаджень. Спалахи його масового розмноженя відомі у багатьох областях – від поліської до степової зони. Поширений він майже скрізь у молодих соснових насадженнях. Клоп починає заселяти сосни 4-5-річного віку, коли утворюється лускова кора в окоренковій їх частині. Найбільша щільність заселення буває в 10-15-річному віці, потім вона зменшується, а уже в 25-річних насадженнях клоп не завдає великої шкоди. На окремих деревах він звичайно поселяється на 4-7-й мутовках від вершини, на яких легко відстають луски. Найчастіше шкодить сосні звичайній, значно рідше – сосні Банкса та кримській. Змішані насадження сосни з листяними породами заселяє менше, ніж чисті.

Підкоровий клоп поширений майже в усіх молодих соснових насадженнях, проте осередки його масового розмноження зустрічаються, як правило, в сухих борах і бідних суборах, у зріджених культурах, створених на виснажених піщаних староорних ґрунтах, де шкідника можна зустріти і в зімкнених насадженнях. У зімкнених культурах, створених на лісосіках, осередки клопа зустрічаються рідко. В них клоп може оселятися на узліссях, що свідчить про вибагливість його до тепла. Молоді насадження природного походження пошкоджуються дещо менше, ніж культури.

Виникненню осередків клопа в сухих борах і сухих бідних суборах сприяє зрідженість культур, що буває тут через низьке приживання та подальшу загибель саджанців, яка здебільшого спричинюється невисокою якістю садивного матеріалу, низькою агротехнікою садіння, пошкодженням культур личинками хрущів. У культурах сосни іноді утворюються коридори на місці випалих рядків дуба, акації та інших листяних порід. Уповільнення росту молодих культур в таких несприятливих умовах може бути зумовлено також обробітком ґрунту борознами, під час якого верхній гумусний горизонт відкидають вбік, а сосенки висаджують у пісок.

Встановлено, що підкоровий клоп більше розмножується в ослаблених культурах, порівняно із здоровими. Навіть в одному насадженні на ослаблених деревах, де наприклад, коріння деформоване під час садіння або пошкоджене личинками хрущів, заселеність клопом буває в півтора-три рази більша. Це пояснюється тим, що на здорових деревах гине більше молодих личинок внаслідок інтенсивного виділення живиці, яка знаходиться під підвищеним тиском, і, очевидно, через неоднакову плодючість самиць.

У шкідника дворічна генерація. Зимують дорослі клопи в підстилці та в щілинах кори окоренкової частини сосен. Навесні, ще до того, як зовсім розтане сніг, вони піднімаються на стовбури і починають живитися, спарюватися, а через 7-10 днів відкладати яйця, продовжуючи відкладати їх до червня. Довгокрилі самиці після спарювання розлітаються і заселяють нові ділянки молодих насаджень. Самиці відкладають по кілька яєць за день, потім два-три дні живляться, знову відкладають яйця і т. д. Одна самиця відкладає 16-28 яєць, розміщуючи їх у тріщинах кори під лусками по одному або по два-три. Яйця довгастоовальні, довжиною близько 0,9 мм. Спочатку білуваті, згодом стають рожевими і буро-червоними. Розвиток яєць триває три-чотири тижні.

Висисані клопом ділянки тканин заповнюються раневою паренхімою. Це погіршує сполучення між трахеїдами в багатьох місцях вздовж стовбура і утруднює надходження води в крону. Дуже пошкоджені стовбури мають горбкувату поверхню. При зрізі таких потовщень видно, що вони заповнені раневою паренхімою червоно-бурого кольору, а на знятій корі можна виявити, що луб, пошкоджений в багатьох місцях клопом, прив'яв і має червоно-бурі плями. Першими зовнішніми ознаками пошкодження сосен клопом є те, що їх хвоя вкорочується, світлішає, згодом жовтіє, починаючи з верхніх мутовок. Крім цього, різко зменшується приріст дерев у висоту, і зрештою вони суховершинять. При невеликій заселеності клоп практично не завдає насадженням великої шкоди, проте в осередках, де чисельність його досягає 50-100 особин на 1 дм² поверхні стовбура, дерева суховершинять, а то і повністю гинуть.