- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
Зелена дубова листовійка – Tortrix viridana
Розмах крил – до 2.3 см, передні крила і спинка зелені, задні крила та черевце сірі. Кладка – по 2 яйця, вкриті виділеннями статевих залоз, яйця бурувато-жовті (до 1000шт.).Гусениця до 1.8 см, зелена з чорною головою і дрібними чорними бородавками. Лялечка до 1.2 см, чорна, кокона нема, міститься серед скручених листків. Генерація 1-річна. Нічні метелики, відкладають яйця на 2-4 річні пагони, на нерівну кору, біля бруньок, кладки зимують. Весною гусениці вгризаються всередину бруньок, згодом пошкоджують листя, скручуючи павутиною. Заляльковуються без кокона в листі. Через 1.5-2 тижні вилітають метелики. Рекогносцирувальний нагляд – кінець травня – початок червня за скрученими при живленні гусениць листкамита за екскрементами на підстилці. Детальний – підраховують яйцекладки на гілках з діаметром менше 5 см.
110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
Хермеси належать до підряду попелиць. Їм властивий складний цикл розвитку, а також наявність партеногенетичних та двостатевих поколінь, крилатих та безкрилих форм. Повний цикл розвитку два роки. Один рік живуть на ялині, а на другий перелітають на модрину або сосну. При неповному циклі розвиток може відбуватися на одній з цих порід. У деяких видів цикл розвитку може бути повним, якщо поблизу є відповідні породи, або неповним, коли він відбувається в чистих насадженнях. Розмножуються, відкладаючи яйця. Дорослі хермеси і личинки мають колюче-сисний ротовий апарат і висисають соки з бруньок, хвої та пагонів. Тіло багатьох покрите восковим пушком. В нас поширені: ранній та пізній ялиново-модриновий, ранній та пізній ялиновий, зелений хермеси.
111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
Рогохвости відносяться до ряду перетинчастокрилих комах. Вони мають довге циліндричне тіло, ззаду загострене, у самок з видатним, іноді довгим яйцекладом. Голова округлої форми, ротовий апарат гризучий, добре розвинений. Крила перетинчасті, як правило, прозорі, злегка жовтуваті, іноді затемнені у основі, на вершині чи по краю крила, рідше затемнені по всій площині, з синьо-фіолетовим відливом. Ноги сильно хітинізовані, озброєні зубцями, шпорами і кігтиками. Лапки завжди 5-членикові. Черевце сидяче, перший членик по всій площині поперечного перерізу зчленований з грудьми. Рогохвости приносять великe технічнe шкодe. Заселяють зрубані дерева, але багато видів дуже активні і можуть нападати на зовні здорові дерева, вибираючи стовбури з механічними пошкодженнями. До них належать:
Великий рогохвіст – Urocerus gigas
Малий, синій рогохвіст – Sirex juvencus
Березовий рогохвіст – Tremex fuscicornis
Дубова ксифідрія – Xiphydria longicollis
112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
Дубова чубатка – Notodonta anceps
Розмах крил – до 6 см. Пер. крила білувато-сірі з темними жилками та кількома довгастими плямами. Задні крила жовтувато-білі. Яйця – матово-білі, купками на гілках, стовбурах, рідко на листках. Гусениця до 5 см, гола товста, зеленувата, на спині темно-зелена смуга, біла по краях. По боках є червоні косі смужки, голова з 4 жовтими рисочками. Лялечка до 3 см, чорна в коконі з грудочкою грунту та росл. решток, скріплених павутинками. Генерація 1-річна. Нічні метелики. Яйця на гілках у верхній частині крони. В кладці-кілька десятків яєць. Плодючість самок – 300-400 шт. Їдять листя дуба. Заляльковуються в грунті. У фазі лялечки буває діапауза(1-2 роки). Осередки – в несприятливих умовах росту дуба. Рекогносцирувальний нагляд – в середині червня виявляють гусениць та пошкоджені листки в кронах. Детальний – восени за лялечками в грунті, середню кількість на 1 м2грунту.
