- •2. Загальна характеристика групи стовбурових шкідників.
- •3Рекогносцирувальний та детальний нагляд за хвоє-, листогризними шкідниками.
- •5. Екологічні групи масових хвоє-, листогризних комах
- •6.Способи розселення та переселення мурашок.
- •12. Використання бактеріальних препаратів для захисту лісу
- •7. Фази розвитку спалаху масових видів хвоє-, листогризних шкідників
- •8. Способи використання ентомофагів у захисті лісі.
- •9. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •10. Використання летючих мишей для захисту лісових насаджень
- •11. Заходи боротьби із хвоє-, листогризними шкідниками
- •13. Агротехнічні заходи боротьби із кореневими шкідниками.
- •14. Застосування вірусних препаратів для захисту лісу.
- •15. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії яйця.
- •16. Хімічні методи боротьби із кореневими шкідниками.
- •17. Характеристика масових хвоє-, листогризних комах весняної групи, котрі зимують на стадії личинки.
- •19. Категорії вогнищ стовбурових шкідників та особливості їх формування.
- •20. Заходи боротьби із стовбуровими шкідниками.
- •21. Загальна характеристика групи “технічні шкідники”.
- •22. Представники масових хвоє-, листогризних шкідників літньої групи. Особливості розвитку.
- •23. Особливості формування вогнищ стовбурових шкідників.
- •24. Фізико-механічні заходи боротьби, які можна застосувати проти хвоє-, листогризних комах.
- •25. Використання гормональних препаратів для захисту лісових насаджень
- •26. Агротехнічні заходи попередження розвитку кореневих шкідників
- •27. Нагляд за розвитком шкідників плодів та насіння.
- •28. Сучасні вірусні препарати та особливості їх використання для захисту лісу
- •31.Загальна характеристика заходів боротьби із технічними шкідниками у виробах та в будівлях.
- •33.Грибні препарати та їх використання для захисту лісових насаджень
- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
- •49. Сучасні вірусні препарати. Виробництво та застосування для захисту лісу.
- •50. Нагляд за шкідниками плодів та насіння.
- •51. Охорона мурашників.
- •53. Нагляд за розвитком стовбурових шкідників.
- •59. Сосновий шовкопряд, фенологія.
- •60. Особливості розвитку жолудевого та ліщинового довгоносиків.
- •62.Рудий пильщик – Neodiprion sertifer Geoffr.
- •69.Те саме що 62
- •70.Особливості розвитку технічних шкідників з родини шашелі.
- •Червиця в’їдлива (особливості розвитку).
- •Особливості розвитку рудого та звичайного соснових пильщиків.
- •Особливості розвитку великого та малого дубових вусачів.
- •Вовчок звичайний (фенологія).
- •Особливості розвитку п'ядуна зимового та п'ядуна здирача звичайного.
- •Представники родини короїди, які розвиваються на ясені. Особливості розвитку.
- •Кільчатий шовкопряд (фенологія).
- •Плодожерки, які шкодять насінню листяних порід.
- •Що таке феромони? Способи використання у захисті лісу.
- •Особливості розвитку великого соснового довгоносика.
- •Чорний домовий вусач, особливості розвитку.
- •Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку.
- •85 Характеристика окремих видів хвоє- та листогризучих комах.
- •86Підкоровий сосновий клоп (особливості розвитку)
- •89.Білий американський метелик — Hyphantriaсипеа
- •90. Звичайний сосновий пильщик – diprion ріnі
- •93. Родина совки - Noctuidae Соснова совка — PanolisflammeaSchiff.
- •97. Cосновий п`ядун – Bupalus piniarius
- •98. Малий сосновий довгоносик, особливості розвитку
- •99. Особливості розвитку технічних шкідників з родини свердлики
- •100. Сосновий шовкопряд - Dendrolimus pini
- •101. Жолудева та ліщинова плодожерки, особливості розвитку.
- •102.Листоїди осики і тополі (шкідливість, особливості розвитку).
- •103. Червонохвіст – Dasychyra pudibunda
- •104.Шкідники плодів хвойних порід. Особливості розвитку
- •106. Хвилівка вербова- Leucoma salicis
- •107.Технічні шкідники з родини шашелі (шкідливість, особливості розвитку).
- •108.Підгризаючі совки котрі пошкоджують сіянці деревних порід.
- •109. Зелена дубова листовійка (особливості розвитку, кормові породи)
- •110. Характеристика розвитку представників родини хермеси
- •111. Стовбурові шкідники з родини рогохвости. Особливості розвитку
- •112. Дубова чубатка (особливості розвитку, кормові породи)
- •113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
- •114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
- •115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
- •116. Особливості розвитку шишкової листовійки
- •117. Фіолетовий та зелений вільхові листоїди, особливості розвитку
- •118. Американський білий метелик (фенологія, кормові породи)
- •119. Великий сосновий довгоносик (особливості розвитку)
- •120. Кільчастий коконопряд (кормова спеціалізація, шкідливість, особливості розвитку)
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
- •133. Особливості формування вогнищ соснового підкорового клопа. Фенологія та заходи боротьби
- •134.Видовий склад та особливості розвитку представників родини короїди, котрі шкодять ялині.
- •135. Представники родини листовійки, котрі шкодять плодам листяних порід (шкідливість, особливості розвитку).
- •136. Травневі хрущі (східний та західний), шкідливість, особливості розвитку
- •137. Сосновий шовкопряд (особливості розвитку, кормові породи).
- •138. Ялинова шишкова листовійка та шишкова вогнівка (шкідливість, особливості розвитку
- •139. Озима совка
- •140. Златки, які пошкоджують сосну (особливості розвитку)
- •141. Жолудевий та ліщиновий довгоносики (шкідливість, особливості розвитку
- •143. Червиці в’їдлива та пахуча (особливості розвитку )
- •144. Потенційні шкідники молодих насаджень з родини листоїди
- •145.Мармуровий хрущ.
- •146. Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria l.
113. Стовбурові шкідники сосни з родини короїди
Короїди живуть у корі, лубі та на поверхневому шарі заболоні дерев, проточуючи там характерні ходи. Кілька видів короїдів-деревників проточують глибокі ходи в деревині. Селяться жуки сімями : один самець і одна самиця(моногамія) або один самець і кілька самиць(полігамія). Для дозрівання статевих продуктів молоді жуки додатково живляться під корою ослаблених дерев, а деякі – на тонких гілочках і навіть у серцевині пагонів. Заселяють ослаблені дерева і тільки під час додаткового живлення деякі види можуть живитися на пагонах здорових дерев.До стовбурових шкідників сосни з родини короїди належать:
Малий сосновий лубоїд – Blastophagus minor
Великий сосновий лубоїд – Blastophagus piniperda
Пухнастий поліграф – Polygraphus polygraphus
Шестизубчастий короїд – Ips sexdentatus
Вершинний короїд – Ips acuminatus
Короїд-типограф – Ips polygraphus
Короїд-двійник – Ips duplicatus
114. Шкідники пагонів та бруньок хвойних молодняків
Молоді насадження можуть пошкоджувати майже всі хвоє гризучі шкідники, особливо якщо поблизу є їхні осередки. До шкідників пагонів та бруньок хвойних молодняків належать:
Хвоєвійка зимуюча(пагоновюн зимуючий) – Evetria buoliana
Хвоєвійка середньої бруньки – Evetria turionana
Хвоєвійка літня (п. літній) – Evetria duplana
Хвоєвійка сріблясто-сіра, х. смоляна(п. смолівщик) – Evetria resinella
Ранній ялиново-модриновий хермес – Adelges laricis
115. Звичайний сосновий пильщик (фенологія, кормові породи)
Самка 8-10 мм, тіло широке, масивне, жовте, голова груди та середина спинки – темні, вусики плчасті. Черевце буро-жовте з широкою чорною плямою по середині, на кінці тіла – яйцеклад у вигляді пилочки. Самець до 7 мм, чорний,вершина зад. крил темна. Яйця еліптичні, водянисто-зелені, жовтуваті. Яйцекладка (1-35 шт.), яйця одне біля одного в розрізану вздовж хвоїнки щлину, накриті виділеннями стат. залоз, тверднуть(сіруватий покрив). Личинка до 28 мм, зеленувато-жовта з темно-коричневою головою, під кожною ногою чорна пляма у вигляді крапки з комою. Лялечка біла, потім темніє, в жовто-бурому коконі 6,5-12,5 мм. Кормові породи сосна звичайна, банкса, кримська. Утворює 2 покоління. Стадія яйця – 14-25 днів, лялечки – 12-15 днів. Можлива 1-2-річна діапауза. Рекогносцирувальний нагляд – травень-кінець серпня – за пошкодженням хвої личинками, які жовтіють , скручуються. Детальний – восени – облік коконів у підстилці.
116. Особливості розвитку шишкової листовійки
Ялинова шишкова листовійка – Laspeyresia strobilella
Поширена в ялинових лісах, небезпечний шкідник насіння ялини. Невеликий метелик, розмах крил до 1.5 см. Пер. крила коричневі з поперечними ламаними або розгалуженими світлими лініями, які мають металевий блиск. Зад. крила бурувато-сірі з світлою бахромою.Гусениця до 12 мм, білувата, з жовтувато-бурою головою. Лялечка до 5-9 мм, жовто-бура, з поперечними рядами дрібних шипиків на спинному боці члеників черевця. Яйця відкладають на молоді шишки ялини. Гусениці проточують ходи вздовж стрижня шишки, пошкоджують насіння. Гусениці зимують у шишках, а в квітні заляльковуються там. Генерація 1-річна.Можливий стан діапаузи у неврожайні роки.
