- •Література
- •Основи молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу
- •1.Модель ідеального газу
- •2. Основне рівняння мкт газів
- •Рівняння стану ідеального газу
- •Закони ідеального газу
- •Аналіз закону Максвела. Характерні швидкості розподілу Максвела Крива, показана на рис. 4, є графіком функції
- •Середня арифметична швидкість молекул сер Використовуючи вираз для функції розподілу Максвела , можна знайти значення середньої арифметичної швидкості молекул сер.
- •Найбільш ймовірна швидкість
- •Експериментальна перевірка закону розподілу молекул за швидкостями (метод молекулярних пучків)
- •Середня квадратична швидкість
- •Розподіл Больцмана
- •Експериментальна перевірка закону Больцмана
- •Розподіл Больцмана у загальному вигляді
- •Розподіл Максвела-Больцмана
- •Броунівський рух (розрахунок зміщення броунівської частинки). Досліди перрена по визначенню числа авогадро Суть броунівського руху
- •Ефективна площа перерізу
- •На рисунку 1 розглядається випадок, коли в результаті зіткнення трапилося відхилення напрямку руху.
- •Середня довжина вільного пробігу
- •Середня довжина вільного пробігу молекули за даних умов дорівнює:
- •Залежність довжини вільного пробігу від тиску
- •Основні поняття і вихідні положення термодинаміки.
- •1. Рівноважні і нерівноважні процеси
- •2 Енергія, робота, теплота
- •3. Перший закон термодинаміки
- •4. Політропічні процеси
- •1. Загальна характеристика другого начала термодинаміки
- •2. Цикл Карно. Теореми Карно
- •Інший процес, який може протікати без виникнення теплових потоків - це адіабатичний процес. Якщо він протікає нескінченно повільно, то такий процес буде рівноважним і оборотним.
- •Нерівність клаузіуса. Термодинамічна ентропія. Третій закон термодинаміки Нерівність Клаузіуса
- •Ентропія ідеального газу
- •Розрахунок зміни ентропії в процесах ідеального газу
- •Фізичний зміст ентропії
- •Третій закон термодинаміки. Теорема Нернста
- •1. Відхилення властивостей газів від властивостей ідеальних газів
- •2. Сили міжмолекулярної взаємодії
- •3. Ізотерми реального газу. Перехід з рідкого в газоподібний стан. Критичний стан речовини
- •Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •2. Ізотерми Ван-дер-Ваальса
- •3. Критичний стан та його параметри для газу Ван-дер-Ваальса
- •Значення критичних параметрів для деяких речовин
- •4. Закон відповідних станів
- •Умова рівноваги на межі двох середовищ
- •1 На межі рідина – рідина.
- •2 На межі рідина – тверде тіло.
- •Кривизна поверхні і додатковий тиск, зумовлений кривизною поверхні
- •Знайдемо додатковий тиск для сферичної поверхні рідини радіуса r
- •Знайдемо додатковий тиск, створений кривизною поверхні рідини у капілярній трубці
- •Знайдемо додатковий тиск, створений кривизною поверхні рідини, яка міститься всередині між довгими плоскопаралельними пластинками (або циліндричною поверхнею)
- •Капілярні явища. Висота підняття рідини в капілярах
- •Знайдемо висоту підняття рідини h між двома пластинками, розділеними вузьким зазором
- •Фазова рівновага і фазові перетворення Основні визначення
- •І постійність тиску (друга умова):
- •Додавши рівняння (17) і (18), одержимо позитивну роботу циклу:
- •Рівняння Клапейрона-Клаузіуса виведене стосовно до процесу пароутворення рідини. Проте це рівняння справедливе для будь-якого фазового переходу і роду.
- •Діаграма стану речовини. Потрійна точка
- •Фазовий перехід рідина – газ. Випаровування і кипіння рідини
- •Фазовий перехід кристал-рідина. Плавлення
- •Фазовий перехід кристал – газ. Сублімація
- •Поліморфне перетворення. Поліморфізм
- •Явища переносу дифузія у газах
- •Взаємна дифузія
- •Нестаціонарна дифузія
- •Проінтегруємо і одержимо
- •Закони дифузії
- •Термічна дифузія
- •Стаціонарна теплопровідність
- •Н естаціонарна теплопровідність газів
- •Внутрішнє тертя у газах
- •Співвідношення між коефіцієнтами переносу Запишемо вирази для коефіцієнтів переносу
- •Коли зіставимо їх між собою, то одержимо
3. Критичний стан та його параметри для газу Ван-дер-Ваальса
Якщо побудувати ізотерми Ван-дер-Ваальса для різних температур, можна побачити, що з підвищенням температури ізотерми розташовуються все вище, а максимуми і мінімуми ізотерм зближуються як по вісі абсцис (зближуються три корені V1, V2, V3), так і по вісі ординат (зменшується відповідна різниця тисків). Нарешті, при T=Tкр всі три корені збігаються між собою V1=V2=V3=Vкр, а максимум і мінімум ізотерми зливаються, перетворюючись у точку перегину. Це означає, що зникає різниця між різними станами речовини, Tкр і є тією температурою, існування якої є характерною властивістю речовини.
Для знаходження критичних параметрів Tкр, ркр і Vкр, врахуємо, що рівняння (7) переходить в
.
(8)
Оскільки в ньому всі три кореня співпадають і рівні Vкр, рівняння повинно приводитись до вигляду
.
(9)
Піднесемо його в куб та порівняємо коефіцієнти при однакових степенях. Це дасть три рівняння
,
,
(10)
Р
озв’язавши
систему (10), одержимо значення критичних
параметрів, виражених через стали a
і b
,
,
(11)
Значення критичних параметрів (11) можна отримати і в інший спосіб, врахувавши, що для точки перегину повинні виконуватись умови
та
.
Значення критичних параметрів для деяких речовин
-
Речовина
Tкр, K
Ркр, 105Па
Vкр, 10-3 м3/кг
водень (H2)
33,2
13,29
32,26
азот (N2)
126,0
33,93
3,22
кисень (O2)
164,3
50,34
2,32
хлор (Cl2)
417,1
77,08
1,75
водяна пара (H2O)
647,25
220,53
2,50
Рівняння Ван-дер-Ваальса має велике значення, по-перше, тому, що воно якісно вірно описує поведінку речовини при зміні температури, тиску і об’єму а також факт переходу речовини з газоподібного стану в рідкий і навпаки; по-друге, дозволяє оцінити значення температур і тисків, при яких конденсація газів можлива. Іншими словами, рівняння Ван-дер-Ваальса якісно досить добре описує систему рідина-газ, але в кількісному відношенні дає результати, які відхиляються від даних експерименту.
Головні відхилення полягають в наступному:
Для даної речовини a і b в рівнянні Ван-дер-Ваальса повинні бути незалежними від температури. Насправді ж для співпадання ізотерм теоретичних і експериментальних при різних температурах доводиться підбирати різні a і b, тобто a=f(T) і b=f(T).
З (10) повинно випливати, що критичний коефіцієнт
рівен
і
повинний бути однаковим для всіх речовин.
На практиці ж ми для різних речовин
отримуємо різні значення. Наприклад,
для води
,
а для гелію
.
Взагалі-то для легких газів (He, H2
та ін.) теорія і практика збігаються
краще, ніж для важких.
Співвідношення Vкр =3b, отримане з рівняння, не виконується, більш точне Vкр 2b.
В області існування двох фаз рідина-газ рівняння Ван-дер-Ваальса не узгоджується з дослідом.
Теорія Ван-дер-Ваальса має лише якісний характер. Але вона дозволила вперше описати і пояснити широкий клас явищ, пов’язаних з переходами із рідкого стану в газоподібний і навпаки.
