42. «Косигінські реформи» та їх наслідки для урср.

13 жовтня 1964р. члени Призидії ЧК КПС офіційно поставили питання про недовіру першому секретареві (Хрущов). 14 жовтня, у присутності Хрущова, на засіданні ЦК було знято з посади Хрущова, а також голови міністрів. Новим першим секретарем стає Леонід Брежнєв. Головою ради міністрів став Олексій Косигін.

Економічна реформа:

• Переведення підприємств на ГОСП розрахунок.

• Оцінка діяльності підприємств здійснювалась не за валовою, а за релізованою продукцією.

• Створювалось на підприємствах фондів матеріального стимулювання.

Сільськогосподарські реформи:

• Відновлення МТСів

• Збільшення закупівельних цін.

• Розширення соціальної бази села.

Політичні реформи:

• Повернення до централізації влади та створення наценрталізованої економічної політики (економічна реформа Косигіна).

• Ліквідація раднаргоспів та відновлення республіканських і союзних міністерств. Утворились могутні відомчі монстри (комітет цін, комітет постачання).

• Посилення кризових явищ:

• Реформа не торкалась основ адміністративно-командної системи і не мала комплексного характеру.

• Партійно-державний апарат не міг і не хотів відновлятись від звичних методів управління.

Косигінські реформи призвело до кризи в країні. Перший успіх в 66-70 роках (Золота п’ятирічка) найвищі показники ВВП і національного доходу; був спричинений на економічні реформи продажем величезної кількості природних багатств України. Ще однією причиною кризи це реалізація будівництва великих промислових об’єктів на які витрачались величезні кошти, а їх вартість неокуповувалась. Це в свою чергу призвело до інфляції та величезна кількість незавершених довгобудів. 1979-початок війни в Афганістані.

43. Особливості «епохи застою» в урср. П.Шелест, в.Щербицький.

У 70-х — середині 80-х років в культурному житті України посилюються процеси ідеологізації та русифікації. У другій половині 70-х років незадовільний стан економіки болісно відбився на соціальній сфері. Накопичувались проблеми в житловому секторі. З 1966 р. запроваджено гарантовану щомісячну оплату праці в колгоспах. На кінець 70-х p. вже став відчутним дефіцит вітчизняних товарів народного вжитку. У першій половині 80-х з полиць магазинів майже зникли м'ясо-молочні продукти. Розмах промислового будівництва в Україні, процес збільшення міського населення (урбанізація) вимагали збільшення темпів житлового будівництва. В цей період були побудовані нові міста: Придніпровськ, Нововолинськ, Українка, Червоноград, нові мікрорайони в столиці України та обласних центрах. Було збудовано безліч житла, але воно було неякісним. Швидкими темпами відбувалася газифікування міст та селищ України. В радянській державі медичне обслуговування було безкоштовним, але неякісним. Проводилася масштабна русифікація. Першим секретарем ЦК КП України в цей час були Петро Шелест (до травня 1972 року) і Володимир Щербицький. Шелест захищав мовні і культурні права українців, сам користувався українською мовою при офіційному спілкуванні. Відстоював права України. Був палким патріотом, який намагався зберегти українські традиції в тогочасних умовах. У 1970 році П. Шелест написав книгу «Україна наша Радянська», в якій відстоював ідею української автономії, самобутності і прогресивну роль козацтва в історії України. Він заперечував право за російським народом називатися та виконувати роль «старшого брата» у відношенні до інших народів СРСР. На травневому (1972 року) пленумі ЦК КПУ він був звільнений з посади. Першим секретарем ЦК КПУ було обрано В. Щербицького. На посаді першого секретаря ЦК Компартії України В. Щербицький активно й послідовно проводив у життя політичний та економічний курс московського керівництва.