55. Помаранчева революція. В.Ющенко.

Помара́нчева револю́ція — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004, як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів. Основною базою об'єднаної опозиції стали західні і центральні регіони країни, у той час як Віктора Януковича підтримав Схід і Південь України. Громадська думка західних країн була переважно на боці української опозиції. Для захисту своїх демократичних прав до Києва приїхало сотні тисяч людей зі всієї України. Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів. За результатами голосування у повторному другому турі виборів перемогу одержав Віктор Ющенко. Віктор Ющенко - -український політик, голова партії «Наша Україна» , Третій Президент України (2005–2010), голова Національного банку України, прем'єр-міністр України, лідер Помаранчевої революції.

56. Становище України в роки президенства в.Януковича.

З часу приходу Януковича до президентської влади в 2010 році, й узурпації ним Конституції (див. статтю «Конституція України») в Україні постійно зростали протестні настрої, про це, зокрема, 7 лютого 2014 року сказав міністр МВС Захарченко в інтерв'ю «Комсомольській правді» : — «Кілька цифр для прикладу. Тільки за останні два роки в країні зафіксовано 328 тис. масових заходів, в яких взяли участь понад 100 млн осіб. І в багатьох випадках порядок забезпечували саме підрозділи „Беркута“ і внутрішні війська».Зростання протестних настроїв у суспільстві фіксувались багатьма соціологами. Як зазначали фахівці: «Порівняно з жовтнем 2012 року, кількість людей, які готові виходити на вулиці, зросла на 5% і значно зменшилась кількість тих, хто точно не збирається протестувати, — з 51 до 36%».Так званий «Чорний четвер», коли уряд України ухвалив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, лише підштовхнув людей до активних дій. Протестувальники так швидко відгукнулись на заклики до організації Євромайдану.Хвиля протестів прокотилась Україною та світом. Водночас з 21 до 23 листопада акції пройшли без використання політичної символіки.[63]За оцінкою української служби Deutsche Welle, станом на 28 листопада на всеукраїнський страйк вийшли десятки тисяч українських студентів.У зв'язку з подіями Євромайдану, символом і синонімом режиму Януковича стало словосполучення «Золотий Унітаз». У багатьох неофіційних промовах словосполучення вживається як евфемізм правління Віктора Федоровича та його політичного оточення.

Результатами Євромайдану стали:

• Масові повалення пам'ятників В. І. Леніну по території всієї Україні, початком якого було повалення пам'ятника Леніну в Києві 8 грудня 2013 року .

• Створення Самооборони і формування Правого сектору.

• Звільнення Прем'єр Міністра України Азарова М. Я.

• Введення санкцій США проти окремих посадовців України.

• Усунення Януковича від виконання повноважень президента.

• Призначення нових президентських виборів і виборів до деяких органів місцевого самоврядування.

• Прихід до влади праволіберально-консервативного уряду на чолі з Арсенієм Яценюком.

• Кримська криза.

• Російська інтервенція в Україну 2014.

Кри́мська кри́за — сукупність військово-політичних та соціальних подій в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, що почалися 23 лютого 2014 року, коли Верховна Рада України усунула Віктора Януковича від виконання обов'язків президента України. Загострення кризи відбулося через російську інтервенцію до Криму з подальшою окупацією півострова, що де-факто почалася 27 лютого 2014 року і триває досі. Криза є частиною хвилі проросійських виступів у південно-східних регіонах України.Російсько-українська війна (2014) або Російська інтервенція в Україну (2014) — військова інтервенція Російської Федерації в Україну з метою встановлення контролю над територією Кримського півострову, а саме територіальними одиницями — Севастополь та АР Крим, а також Сходом України (Донецькою та Луганською областями). Також зявлялись повідомлення про завоювання південного-сходу України та створення Новоросії.Розпочата 20 лютого 2014 року зі вступом збройних сил Російської Федерації на територію Автономної республіки Крим як збройний етап реалізації плану[Джерело?] керівництва Російської Федерації по встановленню контролю над Україною. Офіційно була підтримана 1 березня рішенням Ради Федерації російського парламенту на запит президента Володимира Путіна.Самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксіонов звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. 1 березня Президент РФ Російський президент відправив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Обидві палати Державної думи 1 березня 2014 р. об 17:20 проголосували за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема. Легітимність рішення піддається сумніву.