7. Зовнішня політика Української народної республіки. Взаємини із більшовицькою Росією.

Директорія УНР була створена представниками українських соціалістичних партій в середині листопада 1918 р. В зовнішній політиці Директорія УНР не домоглася значних успіхів. Їй не вдалося домовитися про мир з Радянською Росією, хоч переговори про його укладення велись з кінця грудня 1918 р. Не зумівши домовитись з більшовиками про визнання незалежності УНР, Директорія звернулась до представників Антанти. Директорія просила допомогти у боротьбі з більшовиками. Повноваження прибулої на переговори української делегації були визнані усіма, у тому числі й керівником російської делегації Л. Троцьким. Після прийняття Центральною радою IV Універсалу глава австро-угорської делегації граф О. Чернін від імені 4-х держав заявив про визнання ними УНР суверенною державою. Це була подія історичного значення — вперше Україна стала повноправним суб'єктом міжнародного права. Підписання договору відбулося в ніч з 26 на 27 січня 1918 р., коли Центральна рада під натиском російського наступу вже залишила Київ. Стан війни між УНР та Німеччиною та ЇЇ союзниками припинявся. Після того, як Росія підписала мирний договір, вона змушена була визнати незалежність УНР й виводити свої війська з України.

8. Іv Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності унр:передумови та значення.

ІV Універсал УЦР 9 січня 1918р.
Причини	1)Наближення більшовицьких військ до Києва 2)Необхідність проголошення незалежної УНР для продовження переговорів у Брест-Литовську.
Основні положення	1)Проголошення незалежності УНР 2)УЦР завершається вищим законодавчим органом до скликання установчих зборів 3)Проголошувались утворення ради народних міністрів (уряд) 4)Програма на соціально-економічні перетворення
Наслідки	1)Була підписана угода з Троїстим союзом 2)Реалізація універсалу була зупинена більшовиками.

Незалежність і суверенітет УНР були проголошені УЦР в ІV універсалі. УЦР закликала всіх громадян республіки захищати «добробут і свободу» у боротьбі з «більшовиками та іншими нападниками».

Основними передумовами проголошення незалежної УНР були:

---віковічні прагнення укр. Народу до свободи і незалежності;

---традиції національно-визвольної боротьби;

---довготривала антиукраїнська політика імперського центру;

---руйнівні наслідки Першої світової війни для України;

---наступ більшовицьких військ на Україну;

---зовнішньополітичні умови потребували участі делегації УНР у мирній конференції щодо припинення воєнних дій на фронтах Першої світової війни.

9. Утворення Української Держави. Внутрішня і зовнішня політика Гетьманату. П.Скоропадський.

Після вступу німецьких військ в Україну влада Центральної ради ставала усе більш обмеженою, формальною. В останні дні свого існування Центральна Рада схвалила проект Конституції УНР, обрала президентом УНР М.Грушевського. Однак відсутність ефективного працюючого адміністративного апарату, відсутність у цей період народної підтримки Центральної Ради і деякі інші фактори привели до її падіння.

9 квітня 1918р. на Конгресі хліборобів у м.Києві за підтримкою німецького командування Центральна Рада була скинута, і гетьманом України був проголошений П.Скоропадський: замість УНР проголошений гетьманат за назвою «Українська Держава».

Внутрішня політика гетьманського уряду.

• Був сформований Кабінет міністрів з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів.

• Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці – земельним питанням – у липні 1918р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників.

• Була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300тис. чоловік. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.

• Була реформована банківська мережа, збалансований державний бюджет, початі заходи для становлення української грошової системи.

• Відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів.

• У гетьманаті були обмежені демократичні права та свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, анархістів і представників інших лівих партій.

• Під тверду цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів.

• Найважливішими досягненнями характеризувалася національно-культурна політика: були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:

• Поряд з російськими гімназіями утворювалися українські, котрих восени 1918р. нараховувалося 150;

• Був прийнятий закон про обов’язкове навчання української мови і літератури, історії і географії України;

• Відкрилися нові українські університети, перші з яких у Києві і Камянець-Подільську;

• У російськомовних університетах – Київському, Харківському, одеському – почали працювати кафедри української мови, літератури, історії і права.

Зовнішня політика гетьманського уряду.

Одною з головних задач гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:

• Союз з Німеччино.

• Установлення дипломатичних відносин з іншими країнами

• Підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918р.)

• Дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалась захопити східно-галицькі землі і Холмщину

• Підтримка контактів з біло-козачим Доном.

Підсумки.

У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, домогтися ряду успіхів у зовнішній політиці.

Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхувала від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецькі війська була чутлива, тому що Німеччина програвала війну й у ній зріла революція. 14 грудня 1918р. П.Скоропадський відрікся від влади, а війська Директорії УНР вступили в Київ.