- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
Підіймальні гвинти призначені для приведення приладу в горизонтальне положення, тобто вертикальної вісі в прямовисне положення. Підйомних гвинтів може бути три, або чотири.
Обертання підйомних гвинтів має бути легким, в іншому випадку необхідно запросити майстра.
Конструктивно гострі частини гвинта можуть бути направлені як вниз, так і вверх. В деяких конструкціях підйомні гвинти взагалі відсутні, а горизонтування виконується за допомогою комбінації з’єднувальних дисків.
Закріпні і навідні гвинти.
Закріпні гвинти призначаються для закріплення алідади з лімбом, а також для тимчасового закріплення зорової труби під певним кутом. Повільні і точки наведення на предмет або рух зорової труби виконується навідними гвинтами. Крім цього, в теодоліті без компенсатора є навідний гвинт при алідаді вертикального круга, яким користуються для приведення бульбашки рівня при вертикальному крузі.
Основна конструкція закріпних і навідних гвинтів може бути:
1) Центрального типу.
2) Ричажної передачі.
В першому випадку закріпний гвинт діє на вісь через сухарик і хомутик. Навідні гвинти діють на палець нерухомої частини приладу, а протидією гвинту є патрон з пружиною.
В другому випадку важільна передача має ту особливість, що діє на вісь через важіль, що дозволяє зменшити по висоті конструкцію закріпного пристрою. Наприклад в глухому нівелірі при обертанні елеваційного гвинта він нахиляє вісь не прямо, а через важіль.
В деяких країнах застосовують коаксіальну і фракційну конструкцію навідних гвинтів (Німеччина, RBT-18, Угорщина, Te-B1).
32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
Виправні гвинти використовуються для юстирування сітки ниток, рівня, підставки зорової труби та ін. Для переміщення сітки ниток використовують конструкції, де гвинти діють один навпроти другого.
Крім протидії „гвинт-гвинт” може бути „гвинт-пружина”, „гвинт-контргайка”, „контргайка-контргайка”.
Елеваційний
гвинт присутній тільки у нівелірів
середньої і високої точності (а інколи
– і малої) для нахилу зорової труби на
малий кут в вертикальній площині, що
проходить через візирну вісь. Основне
його призначення – приведення бульбашки
циліндричного рівня в горизонтальне
положення перед зняттям відліку по
рейці. При обертанні гвинта одночасно
рухається бульбашка рівня і нахиляється
візирна вісь. Елеваційним гвинтом не
користуються для приведення нівеліра
в горизонтальне положення. Роблять це
тільки по круглому рівню. Елеваційний
гвинт має малий крок (
).
33. Правила поводження з геодезичними приладами.
Нормальними умовами експлуатації геодезичних приладів по ДЕСТ 23543-88 прийняті наступні: температура навколишнього середовища – 2050С, відносна вологість - 6020%, атмосферний тиск - 76025мм рт. ст. , найбільша швидкість руху повітря в робочому просторі – не більше 0,2 м/с, частота збуруючих вібрацій – не більше 30 Гц, амплітуда вітроприскорень – не більше 0,2 м/с2.
Робочі діапазони основних умов експлуатації геодезичних приладів є різними. Високоточні геодезичні прилади повинні функціонувати при температурі від-25 до +500С і відносній вологості до 95%. Масові геодезичні прилади – при температурі від –40до +500Сі відносній вологості до 98%.
Геодезичні прилади в упаковці повинні транспортуватися будь-якими видами транспорту на значні відстані і переноситись в укладальних футлярах в похідному положенні.
Розробка нового приладу, як правило, складається із науково-дослідних і експерементально-конструкторських робіт. В обох випадках розробка займає певні стадії, тривалість яких залежить від ступеня новизни і складності розробки. Всі галузі промисловості, в тому числі і приладобудівна, дотримуються наступних основних стадій розробки конструкторської документації і виготовлення зразків: технічне завдання, технічні пропозиції, ескізний проект, технічний проект, розробка робочої документації і присвоєння їй відповідної літери (наприклад, для дослідних зразків – “О” “О1” “О2”, для серійних виробів – “А”.
В процесі серійного виробництва всі виготовлені прилади проходять приймальні випробування. Один раз на рік або на два роки один – два прилади, прийняті відділом технічного контролю заводу, підлягають періодичним випробуванням в повному обсязі вимог ТУ. Після внесення змін в технологію виробництва або при заміні матеріалів, що покращують технічні або експлуатаційні характеристики, проводяться типові випробування по спеціальній програмі. І останнє випробування – один раз на три роки Держнагляд організовує державні контрольні випробування в повному обсязі вимог ТУ і діючих стандартів.
Лекція №10.
