- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
9.3 Фазовий зсув променів.
Цій різниці оптичних шляхів відповідає фазовий зсув променів:
,
(9.7), де
i
-
показники
переломлення звичайного та незвичайного
променів в нітробензолі;
- довжина хвилі випромінювання джерела світла;
- шлях променів в нітробензолі.
Керр встановив залежність між фазовим зсувом і прикладеною до конденсатора Керра напругою Е:
-
формула Керра (9.8), де
-
віддаль між пластинами конденсатора в
см;
-
напруга в В;
-
постійна Керра;
Для
нітробензолу при
і при випромінюванні з довжиною хвилі
=
0,546 мкм,
.
Лекція 10.
Ефект Керра.
Фазовий
зсув є прямопропорційний до квадрата
прикладеної напруги, тому ефект Керра
називають квадратичним або параболічним.
Найближчою важливою характеристикою
конденсатора Керра є критична напруга
.
Коли до конденсатора прикласти напругу
,
то промені вийдуть з нього з зсувом
.
Тоді
(10.1)
і
(10.2).
Ця формула показує, що змінюючи напругу
на конденсаторі, можна змінювати фазовий
зсув
променів. Тому неповною коміркою Керра
можна модулювати промені за фазовим
зсувом.
Рис. 10.1
Фазовий зсув променя
10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
На рис.10.1 показана статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
Залежність між
фазовим зсувом і напругою на конденсаторі
неповної комірки Керра показано на рис.
10.1. вона має форму параболи. Графічні
залежності між величиною, яку модулює
модулятор, і напругою називається
статичною характеристикою модулятора.
Побудуємо модуляційну характеристику
неповної комірки, тобто графік залежності
фазового зсуву від часу при заданій
напрузі, прикладеній до його конденсатора.
Щоб зміна фазового зсуву відбувалася
по гармонічному закону, крім змінної
напруги
,
потрібно прикладати постійну напругу
зміщення Е0.
Це дає можливість працювати на
прямолінійній ділянці, або на ділянці
статистичної характеристики. Графік
напруги побудований під статичною
характеристикою.
(10.3). Величина Т=1/f
є періодом змінної напруги, а праворуч
від неї отримана модуляційна характеристика
для проміжку часу t.
Таким
чином,на прямолінійній ділянці статичної
характеристики при напрузі (10.3) відповідає
гармонічний закон зміни фазового зсуву.
При цьому частота і фаза зміни фазового
зсуву дорівнює частоті і фазі змінної
напруги. Плоскополяризований промінь
йде в конденсатор Керра перпендикулярно
до силової лінії, тобто перпендикулярно
до оптичної осі, яка з’являється в
нітробензолі. В такому випадку звичайний
і незвичайний промені не розділяються
в просторі. При суперпозиції (накладанні)
двох когерентних променів з взаємно
перпендикулярними площинами коливань
одержимо сумарний, еліптично поляризований
промінь. Електричний вектор коливань
такого променя рівномірно обертається
навколо нього, а його кінець описує
еліпс. Форма його залежить від амплітуди
коливань променя, які накладаються, і
фази зсуву променя. В неповних комірках
Керра амплітуди коливань є однакові
завдяки відповідному розміщенню
поляризатора і конденсатора Керра. Тому
форма еліпса поляризації залежить
тільки від фазового зсуву.
