- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
Оптична система зорової труби складається з об’єктива, окуляра, фокусуючої лінзи і скляної пластинки (сітки ниток).
Конструктивно зорові труби можуть мати об’єктив і окуляр як позитивні лінзи (труба Кеплера) і об’єктив – позитивна лінза, а окуляр – негативна (труба Галілея). Труба Галілея дає пряме, а труба Кеплера – обернене зображення.
Пряма, що проходить через центр об’єктива і центр перехрестя сітки ниток, називають візирною віссю.
Пряма, що проходить через центр об’єктива і центр окуляра, називають оптичною віссю.
Фокусування зорової труби полягає в суміщенні зображення предмету в площині сітки ниток.
Види фокусування.
Фокусування буває двох видів:
1. Зовнішнє – коли сітка ниток і окуляр рухаються одночасно. Таке фокусування застосовують в приладах більш старих конструкцій. Недоліком цих конструкцій є те, що змінюється довжина зорової труби. В середину зорової труби може попасти пил та ін. Такі прилади на сьогодні застосовують мало.
Внутрішнє – коли сітка ниток і окуляр не рухаються. Рухається тільки фокусна лінза (за допомогою кремальєри). При цьому зображення предмета фокусується в площину сітки ниток.
Рис.3.8. Зорова труба з внутрішнім фокусуванням
1. – об’єктив;
2. – фокусуюча лінза;
3. – сітка ниток;
4. – окуляр;
5. – кремальєра.
Переваги зорових труб з внутрішнім фокусуванням:
1. Постійна довжина;
2. Герметичність;
3. Малі розміри.
Недоліки зорової труби з внутрішнім фокусуванням:
Втрати світла (за рахунок фокусуючої лінзи);
При переміщенні фокусуючої лінзи може змінюватись напрям візирної вісі.
Лекція №4
12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
Основними характеристиками зорової труби є:
Збільшення Гх;
Кут поля зору 2W;
Роздільна здатність ά;
Якість зображення.
Збільшення геодезичних приладів Г х знаходиться в межах ві 15 до 40 крат, інколи 50х (для астрономічних приладів). Чим більше збільшення, тим менше поле зору β0.
Збільшення визначають за формулою:
(4.1)
(4.2)
Зорова труба зменшує лінійні розміри предметів, збільшуючи при цьому кут поля зору.
Методи визначення:
Шляхом вимірювання Двхід. і dвих.
В польових умовах, по рейці.
Кут поля зору.
Полем зору називають частину простору, що видна в нерухому зорову трубу. Поле зору обмежується круглим отвором – діафрагмою. Цією діафрагмою є діафрагма сітки ниток, що знаходиться в фокальній площині обєктива.
Під полем зору зорової труби розуміють поле зору обєктива. Воно знаходиться в межах 2W=50-60.
Метод визначення: вимірювання по горизонтальному та вертикальному кругах.
Роздільна здатність характеризує здатність оптичної системи давати роздільно зображення двох малих предметів. Теоретично:
(4.3);
ока=60
Роздільна здатність визначається по ДЕСТованих шкалах-мірах. Шкала-міра являє собою шкалу квадратів, що мають штрихи з різними відстанями у чотирьох напрямах.
Рис.4.1. Шкали міри
На практиці ця шкала розташовується в фокальній площині коліматора.
Рис.4.2. Коліматор
Коліматор - це такий геодезичний прилад, який має обєктив в фокальній площині якого може бути встановлена діафрагма, світлова щілина або інший предмет, що розглядається. З коліматора завжди виходить паралельний пучок променів. Тому незалежно на якій відстані від коліматора встановлено геодезичний прилад. В горизонтальну трубу спостерігають шкалу-міру. Той квадрат, де бачать штрихи всіх чотирьох напрямків роздільно, буде визначати роздільну здатність. Ця величина (роздільна здатність квадрату) береться з паспорта.
В лабораторних умовах, де відсутній коліматор, визначення ведеться по такій же шкалі-мір; але вимірюється відстань від приладу до шкали, відстань між штрихами шкали-міри. Потім за формулою:
(4.4),
де
а – мінімальна відстань між двома штрихами шкали-міри;
s – відстань від приладу до шкали-міри.
Якість зображення.
Її можна визначити , якщо в фокальний площині коліматора розташувати круглу діафрагму маленького отвору .Тоді при спостереженні в геодезичний прилад на всьому полі зору ця точка має бути видна чітко , без ореолів ,хвостів , фарбування (забарвлення).
В реальних умовах якість зображення можна перевірити в ночі по яскравій зірці.
