- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
Основним геометрично-оптичним принципом є принцип Ферма. Він стверджує, що світло розповсюджується із однієї точки в іншу по відстані, що потребує мінімального часу порівняно з будь-яким іншим геометричним можливим шляхом між цими точками.
Всі основні закони встановлені дослідним шляхом. Їх всього чотири:
Закон прямолінійного розповсюдження світла.
Закон незалежного розповсюдження світла.
Закон відбиття.
Закон заломлення і повного внутрішнього відбиття.
Лекція №2
5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
якими є кут.
Дзеркало – це оптична деталь, обмежена однією відбиваючою поверхнею ( плоскою, сферичною, або асферичною).
Дзеркало може бути:
а). з зовнішнім відбиттям.
-
нормаль.
Рис.2.1. Дзеркало із зовнішнім відбиттям
б). з внутрішнім відбиттям.
Рис 2.2. Дзеркало із внутрішнім відюиттям
З курсу оптики відомо правило: при нахилі нормалі дзеркала на кут відбитий промінь змінить свій напрям на кут 2. Це є в основі підвищення точності всіх автоколімаційних приладів.
Якщо між паралельними відбиваючими площинами проходить промінь, то падаючий і вихідний промені будуть паралельні, але матимуть зміщення, яке буде характеризуватися величиною відстані між дзеркалами і кутом падіння променя.На цьому принципі побудований геодезичний прилад – екер, де кут між дзеркалами є 450, а тому кут між падаючим і відбиваючим променями дорівнює 900.
Рис.2.3. Паралельні Рис.2.4.Принцип
відбиваючі площини еккера
6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
Лінза – прозора оптична деталь, обмежена двома заломлюючими поверхнями (або однією плоскою і однією сферичною поверхнею).
Лінзи найбільш поширені оптичні деталі. Вони бувають двох типів: позитивні ( збиральні) і негативні ( розсіювальні).
Рис.2.4.
а). двовипукла лінза в). меніск позитивний
б). випуклоплоска
Відповідно до позитивних є негативні лінзи:
Рис.2.5.
а). двовгнута лінза в). меніск негативний
б). плосковогнута
Пряма С1 С2, що з`єднує центри сферичних поверхонь лінз, або перпендикуляр, опущений із центра сфери на плоску поверхню лінзи, називається оптичною віссю лінзи.
Лінза збирає падаючі промені в одну точку, що лежить на оптичній вісі. Цю точку називають фокусом, а відстань f – фокусною відстанню лінзи.
Відношення
називається оптичною силою лінзи.
За одиницю вимірювання оптичної сили приймається діоптрія, що дорівнює фокусній відстані 1м.
Рис.2.6.Фокусна відстань лінзи
Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
Якщо в оптичній деталі дві поверхні ( плоскі і паралельні ),то така деталь називається пластиною.
В приладах пластини використовують:
а). як світлофільтри – для зміни щільності;
б). як шкала – для вимірювання;
в). як сітка – для спостереження.
7. Види призм. Відбивні призми, їх застосування, позначення і
типи. Оптичний клин.
Призмою називається оптична деталь, що обмежена заломлюючими, відбиваючими плоскими поверхнями, розташованими під кутом одна до одної.
Призми розподіляються на:
1. Відбивні призми, що використовуються в геодезичних приладах для:
а). зміни напряму оптичної вісі (ломана вісь в астрономічному універсалі);
б). зміни напряму лінії візування (окулярна призма оптичного мікрометра);
в). обернення зображення;
г). Поділу зображення в полі зору.
2.Для заломлення променя в далекомірах на постійний кут.
Відбивні призми позначають двома буквами і числом градусів, на який відхиляється промень. Перша буква вказує число відбиваючих граней (А – 1 грань, Б – 2 грані, В – 3 грані). Друга буква характеризує геометрію призми ( Р – рівнобедрена, С – ромбічна, П – пентапризма).
Основні типи призм:
Рис.2.7.
а). прямокутна з однією відбиваючою гранню – вона змінює напрям на 900 і дає дзеркальне зображення.
Рис.2.8.
б). прямокутна з двома відбиваючими гранями - змінює напрям на 1800, зберігає вид зображення.
Призма широко використовується в автоколімаційних вимірюваннях, так як має особливу властивість: при обертанні навкруги ребра вихідний промінь не змінює свого положення.
Рис.2.9.
в) призма – ромб – нічого не змінює , зміщує зображення
Рис.2.10.
г) пента призма – змінює напрям на 900і дає пряме зображення.
Якщо кут між заломлюючими поверхнями <50, то така призма називається клином. Відомо, що кут відхилення клину дорівнює:
(2.1), де
-
заломлюючий кут клинка;
-
показник заломлення клинка.
Рис 2.11. Оптичний клин
