- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
Для
виключення багатозначності може бути
використаний ряд фіксованих частот
(звичайно 3 або 4). В основу метода положено
ідея: неоднозначності не буде, якщо
,
тобто довжина хвилі масштабної частоти
буде більшою подвоєної віддалі або
.
В даному випадку безпосередньо вимірюється
фазовий зсув
,
який дасть можливість знайти віддаль
:
,
(3,19)
f1
f
2
f
3
Рис. 3.2 Безпосереднє вимірювання фазового зсуву
Приклад 4.
Для
однозначного виміру лінії
.
Приймемо
Знайдемо виміряну віддаль, якщо
.
Приймемо
довжину хвилі постійною, і диференціюючи
формулу, отримаємо:
,
(3.20)
Де mD – СКП виміру лінії;
-
СКП виміру різниці фаз.
Приймаючи до уваги, що технічні можливості фазометрів обмежуються, точність виміру різниці фаз приблизно 10.
-
недостатня для геодезичних вимірів.
Уточнимо довжину лінії на більш короткій довжині хвилі дорівнює похибці заокруглення.
mN
–
повинно
бути
,
що обумовить похибку у віддалі mD:
,
(3.21)
- уточнена
довжина лінії.
Продовжуючи вімірювання на більш коротких хвилях, можна досягнути необхідної точності. Такий метод виключення багатозначності називається методом рознесених фіксованих частот.
3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
Виключення багатозначності може бути виконано і на близьких по значенню фіксованих довжинах хвиль (частот). При цьому використовують довжини хвиль:
,
Подальші дії аналогічні до методу рознесених частот.
Лекція 4.
Функціональні схеми світловіддалемірів.
Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
Загальна функціональна схема віддалеміра.
Передавач
випромінює високочастотні несучі ЕМ
коливання , які є модульованими
вимірюваними коливаннями. У СД несучими
є ЕM
коливання оптичного діапазону , джерелом
яких може бути лампа, світлодіод або
лазер. Джерелом випромінювання коливань
є генератор, напруга з якого прикладається
до модулятора. Світловий промінь з
джерела проходить через модулятор і в
ньому під впливом виміряної напруги
відбувається модуляція світлового
променя. У СД використовують тільки два
види модуляції: за інтенсивністю або
за еліпсом поляризації. Передавальна
оптична система посилає модульований
промінь вздовж лінії яку вимірюють.
Якщо джерелом світла є світлодіод то
модуляцію інтенсивності його випромінювання
переводять прикладанням виміряної
напруги безпосередньо до світлодіода.
Відбивачі СД пасивні, бо вони тільки
відбивають світловий промінь в напрямку
на приймач, який знаходиться біля
передавача. Основною їх частиною є
дзеркальна поверхня, яка відбиває
присланий промінь. Приймачем СД є
приймальна оптична система. Вона вловлює
світло , відбите відбивачем, і скеровує
його на фазометр. На фазометр крім
коливань з приймача , подають виміряну
напругу із генератора передавача. Біжуча
фаза цієї напруги дорівнює фазі модуляції
φпер
променя на початку його шляху. Фаза
модуляції світлового потоку дорівнює
фазі модулюючої напруги в точці його
виходу з модулятора. Тому початком
вимірюваної лінії у СД є вихід з
модулятора. Фазою φв
вважають фазу модуляції відбитого
світлового променя на вході в фазометр,
бо там закінчується шлях світлового
променя.
(4.1).
Істотне значення в принципі дії та
конструкції СД має його фазовимірювальний
пристрій. Тому, в основі поділу СД на 3
покоління лежить спосіб вимірювання
різниці фаз або тип фазометра.
