- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів є іншим, ніж газових лазерів, так як в напівпровідниках атоми мають сильний взаємний зв’язок. Тому в них енергетичні рівні вироджуються в зони. Верхню зону називають порожньою або зоною провідності, а нижню – валентною або заповненою. Між ними знаходиться заборонена зона. Якщо електрону, який знаходиться в заповненій зоні , надати відповідну кількість енергії , то він перейде у верхню зону – зону провідності. При його повернені у верхню зону відбувається рекомбінація електрона і дірки з виділенням кванту енергії. НПЛ складаються з двох частин : р- область і n- область. Перша з яких має електрону провідність , а друга – діркову. Межею між них є р-n-перехід. Він є енергетичним бар’єром , для подолання якого електронам і діркам потрібно надати деяку кількість енергії. Якщо через діод пропускати струм з області р до області n , не менший від деякого мінімального значення, яке називається пороговим струмом, то енергія електронів в n- області зростає і вони починають рухатись в напрямку р- області. В зоні р - n- переходу електрони впадають в дірки, що супроводжується випромінюванням. Зона р - n- переходу, яка є перпендикулярною до напряму струму, є активною зоною НПЛ. Товщина цього переходу декілька мкм, а ширина – десяті частки мм. Дві грані діода, перпендикулярні до р - n- переходу, полірують і покривають діелектриком, завдяки чому вони набувають здатності відбивати випромінювання. Ці грані виконують роль оптичного резонатора НПЛ (резонатора Фабрі – Перо). Одна з цих граней є частково прозорою. З неї отримуємо випромінювання. Інші грані діода є неполірованими (шорсткими). Розташування НПЛ лежить в ближній інфрачервоній ділянці спектра; його довжина хвилі 0,8 – 0,9 мкм. Ширина випромінювання залежить від температури кристала та сили струму і складає від 0,001 до 0,005 мкм. Розміри лазера дуже малі , наприклад 0,1 х 0,1 х 1,25 мм. потужність випромінювання при охолоджуванні в рідкому азоті складає 10-25 мВт. Потужність живлення – 50 мВт. Отже, ККД НПЛ може досягати 50 % , тобто є дуже високим. Використання НПЛ ускладнене тим , що через велику щільність струму(≈1000 А/см2 ), яку потрібно пропускати через них, вони дуже швидко нагріваються і руйнуються. Щільністю струму (j) називають величину струму, що проходить через одиницю поперечного перерізу провідника, за одиницю щільності приймають А/см2 тобто таку щільність, при якій через площадку в 1 кв. см , перпендикулярну до напрямку руху зарядів іде струм 1 ампер. Тому , для отримання безперервного випромінювання їх потрібно сильно охолоджувати. Це не дозволяє використовувати у світловіддалемірах НПЛ в режимі безперервного випромінювання ( без охолоджування вони можуть працювати тільки в імпульсному режимі ). Тому, сучасні розробки імпульсно – фазових світловіддалемірів дали можливість використовувати НПЛ. Коли через напівпровідник пропускати струм, менший від порогового , то рекомбінація відбувається хаотично, спонтанно. При цьому виникає некогерентне і немонохроматичне випромінювання , яке отримало назву рекомбінаційного. Діод який працює в такому режимі називавється люмінесцентним діодом. Потужність випромінювання світлодіода набагато менша , ніж лазера (вона не перевищує 0,2мВт). Ширина спектра його випромінювання складає 0,01-0,03 мкм. ККД менше або дорівнює 1 %. Будова світлодіода не відрізняється від будови НПЛ. В ньому тільки не шліфують граней, бо оптичний резонатор для їх роботи не потрібний. Світлодіод працює безперервно при будь - яких температурах навколишнього середовища. Це робить його зручним джерелом світла для світловіддалемірів. Світловий потік , отриманий з світлодіодів та НПЛ , прямопропорційний силі струму, який протікає через нього. Це дає можливість в них проводити модуляцію (внутрішню) інтенсивності випромінювання. Недоліком напівпровідникових джерел світла є так звана фазовість випромінювання. Причини цього - дефекти в будові напівпровідника , які призводять до появи в них ділянок в зоні р - n- переходу з менш сприятливими умовами для виникнення випромінювання. Внаслідок цього, в поперечному перерізі пучка, густина світлового потоку не є однаковою по всій поверхні перерізу. При модуляції випромінювання напівпровідникових джерел в площині поперечного перерізу пучка фаза модуляції інтенсивності через фазовість не є однаковою.
Лекція 8.
Способи модуляції світла.
