- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
Дзеркалом називається оптична деталь, обмежена однією відбиваючою поверхнею або однією відбиваючою і однією заломлюючою поверхнями. Шар металів чи діелектриків наноситься на поверхню оптичної і створює зовнішнє відбиття (рис. 4.1. а), а в другому – на поверхню і створює внутрішнє відбиття з заломленням на верхній поверхні (рис. 4.1. б). В залежності від форми поверхні розрізняють дзеркала плоскі, сферичні і асферичні. В геодезичних приладах застосовуються в основному плоскі дзеркала, інколи сферичні.
а) б)
Рис. 4.1. Плоске дзеркало з зовнішнім і внутрішнім відбиттям.
Плоскі дзеркала дозволяють отримати зображення предмету і змінюють напрям ходу
променя.
Рис. 4.2. Зображення точки (а) і предмету (б) плоским дзеркалом.
Побудова зображення точки або предмету виконується відповідно до закону відбиття. Пучки відбитих променів, що належать кожній точці, - розходяться, таким чином, що дійсного
Рис.4.3. Відхилення променя плоским дзеркалом
зображення вони не дають, але їх продовження дають уявне зображення точки S’ (рис. 4.2. а) і точок предмету А’ і В’ (рис. 4.2 б) які відповідають точкам А і В. Таким чином, зображення в плоскім дзеркалі буде уявним, рівним предмету, розташовуватись на такій же відстані від дзеркала як предмет, не конгруентним (не збігатися) в тому розумінні, що його не можливо поєднати з предметом, як праву руку неможливо поєднати з лівою.
Непарне число відбиття від плоских дзеркал дає не обернене зображення, а парне число – цілком обернене, сполучене з предметом зображення.
В конструкціях геодезичних приладів головним чином використовується властивість плоского дзеркала змінювати напрям ходу променів. Розглянемо далі залежність між поворотами дзеркала і відбитого променя.
У відповідності з законом відбиття світла промінь відбивається від плоского дзеркала під тим же кутом, під яким падає. Зміна напряму променя від прямолінійності розповсюдження відповідає куту (рис. 4.3).
(2.8)
При повороті дзеркала на кут напрям відбитого променя змінюється на кут:
(2.9)
Тоді
(2.10)
Таким чином, при повороті дзеркала на кут відбитий промінь змінить свій напрям на кут 2. Знак “+” відповідає повороту дзеркала проти годинникової стрілки, знак “-” – по годинниковій стрілці. Це явище плоского дзеркала застосовується в геодезичних приладах, наприклад в конструкціях компенсаторів нахилу.
Якщо два плоскі дзеркала розташовані паралельно одне одному (рис. 4.4), то промінь зазнає почергово подвійного відбиття і залишається паралельним своєму первісному напряму, зміщуючись на відрізок h, що називається поперечним зміщенням.
Рис. 4.4. Зміщення променя двома паралельними дзеркалами
Із
трикутника АВК
Із
трикутника АВС
,
звідки
(2.11)
При повороті системи дзеркал навкруги точки А напрям вихідного променя не змінюється, а зміщення зміниться пропорційно sin; так як змінюється тільки при падінні і.
Якщо площини дзеркал непаралельні і розташовані під деяким кутом (рис. 4.5), в результаті подвійного відбиття промінь змінює свій напрям на кут:
(2.12)
Рис. 2.8. Побудова прямих кутів еккером
При куті =45, відбитий промінь відхилюється на 90. Така система плоских дзеркал використовується в геодезичному приладі для розпланування прямих кутів на місцевості – еккері.
