- •В.О. Боровий,р.М. Літнарович геодезичні прилади Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
- •III семестр
- •IV семестр
- •V семестр. Електронні геодезичні прилади
- •2. Призначення і класифікація геодезичних приладів
- •Передмова
- •III семестр
- •1. Предмет і задачі курсу, його зв`язок з іншими дисциплінами.
- •3. Розвиток геодезичного приладобудування за кордоном, в Росії і на Україні.
- •4. Принцип Ферма. Основні закони геометричної оптики. Повне внутрішнє відбиття.
- •5. Плоске дзеркало. Система двох дзеркал: паралельних і між
- •6. Лінзи. Їх види. Оптичні деталі з плоскими заломлюючими поверхнями.
- •8. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Телескопічна система.
- •9. Лупа. Об`єктив, його характеристики. Види об`єктивів.
- •10. Окуляр, його характеристики. Види окулярів. Мікроскоп.
- •11. Оптична система зорової труби. Типи фокусування.
- •12. Основні характеристики зорової труби, методи їх визначення.
- •13. Кутомірні круги і лінійні шкали . Спосіб їх виготовлення.
- •Спосіб виготовлення
- •14. Поняття про похибки поділу кутів і методи їх визначення.
- •15. Типи і призначення відлікових улаштувань.
- •16. Рівні геодезичних приладів, їх призначення. Види ампул.
- •19. Методи визначення ціни поділки рівня.
- •20. Електронні рівні.
- •21. Осьові системи геодезичних приладів.
- •22. Основні конструкції вертикальних осей.
- •23. Типи компенсанорів в нівелірах.
- •24. Маятникові компенсатори нахилу.
- •25. Компенсатори нахилу з рівнем.
- •27. Ексцентриситет алідади і лімба, його вплив.
- •28. Вплив ексцентриситету.
- •Лекція №9
- •29. Визначення ексцентриситету алідади і лімба.
- •30. Методика визначення ексцентриситету (див. Методичку)
- •31. Підіймальні гвинти. Закріпні і навідні гвинти.
- •32. Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.
- •34. Тахеометри
- •36 Електронні тахеометри.
- •37 Спеціальні геодезичні прилади.
- •V семестр
- •1.1 Часовий метод
- •2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
- •2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
- •3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
- •3.3 Виключення багатозначності при вимірюваннях на фіксованих частотах.
- •3.4. Виключення багатозначності на близьких фіксованих довжинах хвиль (частот).
- •Всі фазові віддалеміри складаються з чотирьох основних вузлів:передавача, приймача, фазовимірювального пристрою та відбивача. Три перші вузли розміщують на одному кінці лінії,а відбивач – на другому.
- •4.1 Загальна функціональна схема віддалеміра.
- •4.2 Загальна функціональна схема світловіддалеміра першого покоління.
- •5.1 Загальна функціональна схема віддалеміра 2-го, і 3-го поколінь.
- •5.2 Віддалеміри 3-го покоління.
- •6.1 Електромагнітні хвилі оптичного діапазону
- •6.2 Будова газового лазера показана на рис.6.1.
- •7.2 Принцип дії напівпровідникових оптичних генераторів
- •8.1 Модуляція і інтенсивність світла
- •8.2 Два способи модуляції світла
- •8.3 Механічні і фізико-оптичні модулятори.
- •9.1 Оптичні осі кристала
- •9.2 Комірка Керра
- •9.3 Фазовий зсув променів.
- •10.1 Статична і модуляційна характеристики неповної комірки Керра.
- •10.2 Фотоелектронні помножувачі та фотодіоди.
- •Оптичні деталі і системи в геодезичних приладах
- •1. Положення і закони геометричної оптики
- •2. Поняття геометричної оптики
- •3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення
- •4. Плоскі дзеркала. Системи двох плоских дзеркал
- •5. Плоско-паралельна пластинка
- •6. Заломлення променя сферичною поверхнею. Сферичне дзеркало.
- •7. Призми
- •9. Центрована і ідеальна оптичні системи. Кардинальні площини і точки. Збільшення оптичної системи
- •10. Складання центрованих оптичних систем. Телескопічна система
- •Література.
- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Конспект лекцій
- •6.07 09 04 “Землевпорядкування та кадастр”
- •7.07 09 08 “Геоінформаційні системи і технології”
2.2. Частотний метод, заснований на ефекті Доплера.
Другий
спосіб застосовує ефект Допплера. Його
використовують тільки в тих випадках,
коли віддаль між передавачем і приймачем
швидко змінюється. Він передбачає, що
рухомий передавач безперервно випромінює
ЕМ коливання частоти
.
При цьому методі не модулюють коливань,
які випромінює передавач. Нерухомий
приймач на поверхні землі приймає ці
коливання. Через те, що віддаль між
передавачем і приймачем швидко змінюється,
частота коливань, які проходять на
приймач, відрізняються від частоти
випромінюваних передавачем коливань.
Ця зміна частоти є виявленням ефекту
Допплера. Частота прийнятих коливань:
,
(2.6)- де
-
частоти коливань які випромінює
передавач;
-
швидкість передавача;
- кут між напрямком;
- швидкість ЕМ коливань.
У зв’язку
з тим, що швидкість
навіть у випадку його розміщення на ШСЗ
в багато раз менша від
,
то значення підкоріного виразу є дуже
близьким до 1. Величини
є складовою швидкості передавача в
напрямі на приймач або радіальною
швидкістю
,
тобто
(2.7)
Приймаючи
до уваги вищесказане, запишемо:
,
(2.8)
,
(2.9), де
-
частота Допплера.
Її вимірює частотомір на наземній станції віддалеміра.
2.3. Схема допплерівського віддалемірного пристрою (показано на рис. 2.2)
Схема Допплерівського віддалемірного пристрою
Для
визначення частоти Допплера на наземній
станції є генератор, який генерує
коливання такої ж частоти, яку випромінює
передавач, тобто
.
Коливання з приймача з частотою
з генератора йдуть на змішувач. З нього
отримують коливання, частота яких
дорівнює різниці частот
.
Частоту цих коливань вимірює
частотомір.Даний принцип реалізований
у приймачах GPS.
Лекція 3.
3.1. Виключення багатозначності за наближеним значенням виміряної лінії.
За
час проходження сигналу від передавача
до приймача, фази прийнятого і
випромінюваного сигналів будуть
відрізнятися на деяке число
цілих (від
до
)
циклів, і вимірюваної за допомогою
фазометра в межах одного циклу його
частини
,
тобто
,
(3.1)
Кількість повних фаз циклів , які вміщаються у вимірювану віддаль, залежить в основному від значення масштабної частоти. З рис.3.1 видно, що
,
(3.2)
Формула
(3.2) дає можливість виключити багатозначність
за наближеним значенням
виміряної лінії.
,
(3.3)
λ/2 λ/2
+mD
+mD
Рис.3.1. Поширення сигналу «Передавач-відбивач»
Масштабною
частотою
називається відповідна довжині хвилі
частота f,
до якої відноситься вимірюваний фазовий
зсув. Вимірювана віддаль дорівнює
деякому числу
напівхвиль
.
Тобто величина
є лінійною мірою, за допомогою якої
проводиться вимірювання віддалі. Це
своєрідна масштабна одиниця довжини
,
.
Обчислене
значення
N
заокруглюють до цілого і підставивши
у (3.1) отримують можливість визначити
вимірювану віддаль. Похибка заокруглення
mn
повинна бути
0,5,
що обумовлює похибку у віддалі
,
(3.4).
Таким чином, для того, щоб достовірно визначити число цілих фазових циклів, які вкладаються у виміряну віддаль, наближене його значення повинно бути відоме з похибкою не більше 0,25 довжини хвилі масштаба частоти.
Приклад 1.
Нехай масштабна частота f=30МГц. З якою похибкою необхідно визначити наближене значення вимірювальної віддалі?
За
відомою формулою:
,
(3.5) отримаємо
.
Тоді =2,5м.
Таким чином карта масштабу 1:5000 і крупніше може задавільнити необхідну точність. Типові значення масштабних частот лежать в діапазоні 10...500 МГц. При f=10 МГц =7,5м. Знати з такою точністю досить велику віддаль практично неможливо, навіть при наявності великомасштабних карт. Тому даний метод не може забезпечити виключення неоднозначності (за виключенням випадків коротких ліній).
3.2 Виключення багатозначності при плавній зміні частоти (одноступеневий спосіб).
Плавна
зміна масштабу частоти дає можливість
визначити ряд величин довжин хвиль, які
ціле число раз вкладаються у виміряну
віддаль, тобто
.Вимірявши
точне значення першої і останньої (к
– тої) частоти, знаходять кількість
цілих циклів, наприклад на к
– тій частоті. Нехай
,
(3.6) і
,
(3.7), де число циклів nk=Nk-N1,
(3.8), або n=k-1.
Прирівнюючи
ліві і праві вирази (3.6) і (3.7) отримаємо:
,
звідси
,
(3.9).
Віднімемо
ліву і праву частини (3.9) від Nk:
.
З врахуванням (3.8) будемо мати:
, (3.10) або
, (3.11).
Переходячи від довжини хвилі до частоти ( ), отримаємо:
, (3.12).
При
цьому fk
більше f1.
Таким чином, суть способу виключення
багатозначності з плавною зміною частоти
полягає у вимірюванні віддалі на двох
частотах (f1
іfk)
і вимірювані в процесі спостережень
різниці m
числа періодів в діапазоні плавної
зміни частоти в межах від f1
до
fk.
При цьому величину
, (3.13) роблять рівним нулю, що досягається
спостереженням екстремальних світлових
потоків. У трьох рівняннях маємо три
невідомі: D1,
N1,
Nk.
Розраховуючи число Nk
за
формулою (3.12), заокруглюють число Nk
до
цілого і підставляють у формулу
,
(3.7) і отримують шукану віддаль.
Для надійного виключення багатозначності (середнє квадратичне значення відхилення числа N повинно бути не більше 0,17 похибки, якіа може бути допущена).
Похибка
приведення величини
до нуля розраховується за формулою:
(3,14),
,
(3,15) де
-
СКП визначення частоти в Гц;
-
СКП визначення різниці фаз в градусах.
-
коефіцієнт багатозначності.
Похибкою у визначенні швидкості світла можна нехтувати через її малу величину. Однуступеневий спосіб виключення багатозначності використовується у всіх віддалемірах з компенсаційною коміркою Керра. Негативними факторами цього методу є те, що при односторонньому способі виключення багатозначності в комплекті віддалеміра необхідно мати прилад для визначення частоти.
Нижня
межа довжин ліній, які можна вимірювати
віддалеміром, залежить від діапазону
зміни частоти
:
(3.16),
де
-
найкоротша віддаль, яку можна виміряти
віддалеміром з діапазоном зміни частоти
.
Приклад
2. Для СД СВВ-1 при
і
маємо:
,
а
.
Така точність досягаєтьсяу приладах при вимірюванні частоти модуляції гетеродинним хвильоміром і спостереженні різниці фаз візуально.
Знайдемо число цілих циклів, наприклад, на першій частоті:
,
,
,
,
(3,17)
,
,
(3,18)
Приклад
3. На 7-ми довжинах хвиль у виміряну
віддаль вложилась ціла кількість фаз
циклів, причому
,
а
.
На першій частоті отримаємо:
,
,
На сьомій частоті:
≈48,
,
,
.
