Програмне забезпечення практичного курсу інформатики

• Клавіатурний тренажер RapidTyping

• Виконання уроків.

• Аналіз результатів.

• Налаштування.

• Створення користувача. 

• Розробка власних уроків.

• Шлях до уроків

• Графічний редактор Tux Paint

• Створення зображень: пензлі, фігури, штампи, магія, написи.

• Збереження, відкриття, перегляд, друк зображення.

• Налаштування графічного редактора.

• Освітній програмний пакет GCompris

• Вивчення комп’ютера:

• Вправи з клавіатурою (4)

• Вправи з мишею (7)

• Дослідження:

• Ігри з кольорами (4)

• Ігри в лабіринті (4)

• Вправи на розвиток пам’яті (5)

• Вправи зі звуком (1)

• Різноманітні ігри (час, географія, алгоритм…, 9)

• Головоломки (11)

• Розваги (текстовий редактор, графічний редактор, … 5)

• Математика:

• Злічити предмети (11)

• Вправи по простому рахунку:

• Вправи по алгебрі (3)

• Ігри з Цифроїдом (5)

• Математичні ігри на розвиток пам’яті (7)

• Математичні ігри на розвиток пам’яті проти Тукса (7)

• Рівновага (2)

• Додавання (дартс)

• Знайти правильну комбінацію чисел та операцій

• Читання (7)

• Досліди (вивчення фізичних явищ, 7)

• Стратегічні ігри (5)

• Середовище програмування Scratch

  • Команди по керуванню об’єктом:

• Рух

• Вигляд

• Звук

• Олівець

• Керувати

• Датчики

• Оператори

• Змінні

7. Інтернет. Принципи функціонування глобальної мережі. Сервіси мережі Інтернет. Електронна пошта.

Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж.

Принципи функціонування глобальної мережі

Основний принцип побудови мережі полягає в тому, що будь-який комп’ютер може зв’язатися з будь-яким іншим ком- п’ютером мережі. Для передачі даних між комп’ютерами використовувався протокол IP (Internet Protocol).

Протокол – правила та опис роботи мережі, які включають порядок встановлення, і підтримки зв’язку в мережі.

Сервіси мережі Інтернет.

Одним з основних ресурсів Інтернет є сервіси - послуги, що надаються користувачам і засновані на його технологіях.

Розділи діляться на дві категорії:

- Відкладені, з тимчасовою перервою між запитом та отриманням інформації;

- Прямі, за допомогою яких інформація з запиту повертається негайно.

Найпоширенішим сервісом є електронна пошта (e-mail). Це сервіс відкладеного читання. Вже зараз їй користуються більше половини компаній і фірм у всьому світі.

Переваги e-mail:

- E-mail, що зявилася задовго до розробки WWW, є практично у всіх користувачів Мережі;

- E-mail працює прямо і досягає конкретного користувача;

- E-mail дає можливість персоніфікованого звертання;

- Завдяки чіткому тематичному розподілу списків рас-силок і дискусійних листів можна впливати саме на цікаву для цільову аудиторію;

- Цікаве з погляду одержувача повідомлення може бути поширене серед його колег і знайомих;

- Відгук на рекламу в e-mail і її ефективність вище, ніж з використанням банерів.

Списки розсилки (e-mail lists). Ідея роботи списку розсилки полягає в обєднанні під одним адресою електронної пошти адрес багатьох людей - передплатників списку розсилки. Коли лист посилається на цю адресу, повідомлення отримують всі передплатники.

Існують відкриті розсилки (для всіх бажаючих), закриті (для людей певного кола), безкоштовні (існуючі за рахунок ентузіазму творців, спонсорської підтримки, платних рекламодавців), платні.

Сервіс Usenet (групи новин або телеконференції). Забезпечує обмін даними(повідомлення, статті) між всіма учасниками сервісу. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-який користувач може помістити своє повідомлення, яке стає доступним для всіх інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й одержувати різноманітні дані, дізнаватися про новини з певної галузі знань. Новини поділяються за темами на групи, що певною мірою їх упорядковує. На відповідні групи новин можна оформити підписку і періодично одержувати всі повідомлення, що надходять за темою групи. Для реалізації цього сервісу існують клієнтські програми, наприклад, Microsoft Internet News.

Сервіс WWW (World Wide Web - всесвітня павутина). WWW - це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються на веб-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються веб-сторінками. Групи тематично об'єднаних веб-сторінок утворюють веб-вузол (жаргонний термін - веб-сайт, або просто сайт). Веб-сторінка - це текстовий файл, що містить розмітку форматування документа на мові гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео ресурси.

Характерною рисою веб-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із малюнком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. Клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, надсилається запит на відкриття нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може містити гіперпосилання на інші документи. Таким чином сукупність великої кількості гіпертекстових електронних документів, які зберігаються на веб-серверах, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення.

Для передачі даних у веб-простір використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту). Перегляд веб-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм оглядачів,які називають браузерами (від слова "to browse" - переглядати). Найпопулярнішими веб-оглядачами є Microsoft Internet Explorer та Opera, менш популярний Fire Fox.

Сервіс IRC (Internet Relay Chat). Даний сервіс забезпечує проведення телеконференцій у режимі реального часу. Переваги використання: можна анонімно поспілкуватись на цікаву тему або швидко одержати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій відбувається спілкування між учасниками обговорення теми відкрито для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, лише кілька користувачів. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом. Існує кілька популярних клієнтських програм для роботи з серверами і мережами, що підтримують сервіс IRC, наприклад, програми mIRC і mIRC32 для Windows. Ці, а також подібні до них програми використовуються для ділового й особистого спілкування персоналу будь-якої організації у реальному часі, для проведення групових консультацій і нарад.

Сервіс Telnet (віддалений доступ). Він дає можливість користувачу, працювати на будь-якому комп'ютері мережі інтернет, як на своєму власному. Часто використовується режим роботи - доступ до віддаленого сервера бази даних. У минулому цей сервіс також широко використовувався для проведення складних математичних розрахунків на віддалених суперкомп'ютерах. У наші дні у зв'язку зі швидким збільшенням обчислювальної потужності комп'ютерів необхідність даного сервісу скоротилася, але служби Telnet у мережі інтернет продовжують існувати. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного керування технічними об'єктами, наприклад, телескопами, відеокамерами, промисловими роботами. Прикладом програми, що реалізує доступ до Telnet-сервісу, може бути програма Net Term.

Електронна пошта

Електро́нна пошта - популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відео-файли, архіви, програми).

Є два види електронної пошти: класична електронна пошта - e-mail, а також електронна пошта, яка обслуговуєть¬ся службою Word Wide Web, - web-mail.

Як і кожна служба Інтернет, електронна пошта -- це взаємодія пари програм, що є на сервері та у клієнта.

Поштовий сервер - програма, яка забезпечує роботу служби з боку Інтернет.

Поштовий клієнт - програма, яка знаходиться на комп'ю¬тері користувача та забезпечує взаємодію з поштовим сервером.

Взаємодія цих програм відбувається за певними прави¬лами, що визначені протоколами електронної пошти.

Для класичної електронної пошти SMTP (Simple Mail Transfer Protocol — простий протокол пересилання пошти) стандартний найпоширеніший протокол, який забезпечує одержання електронних поштових повідомлень. З боку Інтернет він підтримується сервером SMTP. Цей протокол переси¬лає повідомлення з комп'ютера користувача через проміжні сервери та маршрутизатори на поштовий сервер, де знаходи¬ться скринька адресата.

Зазначимо, що для одержання звичайної електронної пошти використовують протоколи POPS (Post Office Protocol - протокол поштового відділення) або ІМАР (Internet Messa¬ge Protocol - протокол доступу до електронної пошти). Між ними майже немає різниці. Відповідно до цих протоколів клієнт повинен ввести ім'я та пароль, після чого відбувається переміщення або копіювання повідомлень з бази даних серверу на комп'ютер користувача.

Електронна „поштова скринька" - це обліковий за¬пис користувача у базі даних поштового серверу. Для відправлення або одержання повідомлень необхідно отримати доступ скриньки. Щоб отримати доступ до неї (бази даних поштового серверу), потрібно зазначити логін (ім'я) і пароль. Це називається обліковим записом. Його створюють під час реєстрації користувача на сервері.

Адреса електронної пошти - це запис, який одноз¬начно визначає шлях до „електронної скриньки" адресата. Електронна адреса складається з двох частин, відокремлених символом „@" (ет, собака - термін-сленг). Зліва від символу „@" подано ім'я власника електронної скриньки, а справа - адреса серверу, де зберігаються повідомлення, наприклад, stud005@polynet.lviv.ua.

Адреса електронної пошти читається справа наліво. Кожен користувач може мати декілька електронних адрес. У такому випадку створюють декілька облікових записів. Отже, адреса визначає сервер, який обслуговує того чи іншого клієнта, і особу клієнта.

Кожне повідомлення під час пересилання кодується. З огляду на те, що у світі застосовують різні методи кодування символів, деякі листи, які користувач надсилає чи отримує, можуть не читатись правильно. Це стосується символів кири¬лиці і пояснюється тим, що на комп'ютері користувача та комп'ютері відправника можуть бути використані різні спо-соби кодування символів. Сучасні поштові клієнти дають змогу перекодовувати повідомлення, використовуючи мож¬ливості програми-кліента. Найбільш поширені такі способи кодування: Кирилиця (Windows), KOИ8-U та КОИ8-R. Щоб виконати перекодування, слід скористатись командою коду¬вання поштових клієнтів.