- •3.Проведення обробки врх проти телязіозу.
- •4.Фасціольоз.
- •5.Сифункулятоз (воші).
- •6.Телязіоз.
- •7.Аскароз.
- •8.Цистицеркоз.
- •9.Техніка проведення обробки тварин проти мошки.
- •10.Еймеріоз кролів.
- •11.Параскароз коней.
- •14.Саркоптоз.
- •17.Трихомоноз.
- •20.Бабезіоз коней.
- •23.Метастронгільоз свиней.
- •26.Піроплазмоз врх(бабезіоз).
- •27.Дегельмінтизація, її види(лікувальна, профілактична,
- •28.Диктіокаульоз.
- •29.Псороптоз(короста надшкірна).
- •30.Техніка проведення дегельмінтизації свиней проти аскарозу.
- •31.Еймеріоз курей.
- •32.Цистицеркоз свиней(фіноз, теніоз свиней).
- •33.Дегельмінтизація врх проти фасціольозу.
- •34.Гіподермоз врх.
- •35.Гастрофільоз коней.
- •38.Вольфартіоз.
- •42.Супровідна для копро логічного дослідження.
26.Піроплазмоз врх(бабезіоз).
Гостра, часто ензоотична, трансмісивна хвороба, що характеризується гарячкою, анемією, жовтяничністю слизових оболонок, порушенням функцій серцево-судинної системи та органів травлення, Л гемоглобінурією, зниженням продуктивності тварин.
Збудники. В. Ьідетіпа — паразит порівняно великих розмірів (від 2,2 до 6 мкм). Його довжина більша за радіус еритроцита. Трапляється у вигляді кулястих, овальних, амебо-, грушоподібних форм, але характерною є парногрушоподібна, причому дві «груші» з’єднані вузькими кінцями під гострим кутом.
Цикл розвитку. Під час ссання крові іксодовий кліщ інокулює разом зі слиною мерозоїти збудника хвороби в кров сприйнятливої тварини, що й призводить до зараження худоби. В еритроцитах бабезії розмножуються бінарним поділом і брунькуванням. Після поділу ядра дочірні клітини іноді тривалий час не розходяться повністю, а залишаються з’єднаними тонкими цитоплазматичними містками, утворюючи типові парногрушоподібні форми. В організм кліщів, специфічних переносників, бабезії потрапляють разом з кров’ю в період кровоссання. В організмі переносників паразити розмножуються шляхом мерогонії (множинного поділу). Через гемолімфу мерозоїти мігрують у слинні залози та яйцеві фолікули. У відкладених самками таких кліщів яйцях знаходяться паразити, які передаються личинці, — трансоваріальне передавання збудника.
Епізоотологічні дані. До бабезіозу сприйнятливі всі породи великої рогатої худоби. Дорослі тварини порівняно з молодняком хворіють у тяжчій формі.
Клінічні ознаки. Інкубаційний період становить 1-2, іноді до З тижнів. Перебіг хвороби гострий і починається з різкого підвищення температури тіла до 41-42 °С. У великої рогатої худоби „ спостерігаються пригнічений стан, прискорення пульсу до 100 - 120 ударів і дихання до 70-80 рухів за хвилину, відсутність жуйки та апетиту. Сеча на 2 — 3-тю добу хвороби набуває рожевого, а згодом темно-червоного кольору. Сечовиділення часте, утруднене. Молочна продуктивність знижується на 40 - 80 %, молоко набуває червонуватого відтінку і гірке на смак. Порушується функція органів травлення. Спочатку відмічають пронос, який змінюється стійкою атонією. Фекалії сухі, зі слизом, іноді з домішками крові. Слизові оболонки на початку хвороби гіперемійовані, а потім стають анемічними та жовтяничними. Кров водяниста, значно зменшується вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів. Спостерігається анізоцитоз, пойкі- лоцитоз, базофільна зернистість в еритроцитах, поліхроматофілія та лейкоцитоз.
Патологоанатомічні зміни. Трупи тварин виснажені. Слизові оболонки та підшкірна клітковина бліді й жовтяничні. Скелетні м’язи в’ялі. Кров водяниста, згортається погано. Серозні оболонки внутрішніх органів жовтяничні, з масовими крапчастими крововиливами. В грудній порожнині міститься 2 — 4 л транссудату червонуватого кольору.
Діагностика. Діагноз установлюють комплексно, враховуючи епізоотологічні дані, характерні клінічні ознаки й патологоанатомічні зміни, а також результати мікроскопічного дослідження мазків крові, які фарбують за методом Романовського.
Лікування. диміназен ацетурату (азидин, бабезен, бабецид, батризин, береніл, верибен, піроцид, хананіл)
