10.Еймеріоз кролів.

Одна з найпоширеніших хвороб кроленят до 4 - 5-місячного віку, характеризується ураженням кишок і печінки.

Збудники. Еітегіа зііесіае. Ооцисти овальної чи яйцеподібної форми, Ендогенний розвиток відбувається в епітеліаль­них клітинах жовчних проток печінки.

Е. рег(огапз. Ооцисти еліпсоподібної форми, рожевуватого кольо­ру. Паразитують в епітеліальних клітинах тонких кишок

Е. та§па. Ооцисти яйцеподібні, жовтувато-оранжевого чи корич­невого кольору. Локалізується в задній третині тонких кишок.

Цикл розвитку еймерій (рис. 5.2) має дві фази — ендогенну та екзогенну. Ендогенна фаза триває в організмі хазяїна і включає дві стадії: мерогонію (множинне безстатеве розмноження) і гаметогонію (статевий процес). Зараження тварин відбувається аліментарним шляхом при заковтуванні з кормом чи водою спорульованих ооцист (рис. 5.3). Спорозоїти, що звільняються від оболонок унаслідок їх руйнування, проникають в епітеліальні клітини слизової оболонки кишок, де перетворюються на трофозоїти. Ядра й цитоплазма останніх багаторазово діляться, в результаті чого утворюється ме- ронт першої генерації, заповнений мерозоїтами. Епітеліальна клі­тина руйнується, мерозоїти залишають материнську клітину і через деякий час проникають в інші епітеліальні клітини, утворюючи ме- ронти другої генерації. Такі процеси множинного позастатевого по­ділу можуть повторюватись 3-4 рази.

Безстатевий поділ у еймерій змінюється статевим процесом — гаметогонією. Суть її полягає в тому, що мерозоїти останньої гене- рації сають початок не меронтам, а гамонтам, всередині яких у ре зультаті перетворень формуються макрогамети — великі малорухо­мі жіночі статеві клітини й мікрогамети — дрібні чоловічі клітини серпоподібної форми з двома джгутиками. Після злиття цих клітин утворюється зигота, що вкривається оболонками і перетворюється на ооцисту. Ооцисти разом з фекаліями тварин виділяються у на­вколишнє середовище, де проходить екзогенна фаза розвитку, що має стадію спорогонії.

Епізоотологічні дані. Еймеріоз курей досить поширений. Хво­ріють також індики, гуси, качки та інша птиця. Найчастіше хворіє молодняк 10 — 90-добового віку.

Патогенез. Розвиток патологічного процесу при еймеріозах починається з проникнення спорозоїтів в епітеліальні клітини. Провідним патогенетичним чинником є ушкодження епітелію ки­шок чи жовчних проток печінки (у кро­лів). Встановлено, що з однієї ооцисти в результаті мерогонії може утворюватись понад 1 млн мерозоїтів. В організмі хво­рої тварини щодня гине більш як 500 млн епітеліальних клітин кишок. Одно­часно руйнуються кровоносні судини, нервові клітини, епітелій травних залоз.

Це призводить до крововиливів і крово­теч, набряку стінки кишок, порушення пристінкового травлення і всмоктування поживних речовин.

Клінічні ознаки. Перебіг хвороби гострий, підгострий та хро­нічний. Інкубаційний період триває 1-2 тижні. За місцем локалі­зації збудників розрізняють кишкову, печінкову та змішану форми.

Для гострого перебігу хвороби характерні відмова від корму, пригнічення, малорухомість, здуття черевця та його болючість при пальпації, поліурія, схуднення, анемічність слизових оболонок, пронос, фекалії з домішками слизу та крові. Можливі судоми та па­ралічі кінцівок, а також риніт, кон’юнктивіт. При ураженні печінки відмічають значне її збільшення . Підгострий і хронічний перебіги характеризуються від­ставанням у рості та розвитку, періодичними проносами, схуднен­ням тварин.

Патологоанатомічні зміни. Трупи кроленят виснажені. Види­мі слизові оболонки бліді, часто з жовтяничним відтінком. Ураження печінки характеризується її збільшенням у 2 - 3 рази. Жовчні ходи розширені, стінки їх потовщені. На поверхні та в па­ренхімі органа видно білувато-жовтуваті вузлики різної форми.

Діагностика. За життя тварин досліджують фекалії методами Фюллеборна або Дарлінга.

Лікування. Для лікування кролів найчастіше використовують сульфаніламіди пролонгованої дії: сульфадиметоксин, сульфапіри- дазин, сульфамонометоксин, норсульфазол, бровасептол, триме- разин. Високоефективні комбінації цих препаратів з тетрациклі­ном, мономіцином, левоміцетином. З інших лікарських речовин використовують бровітакокцид,