Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
державні паразітка (восстановлен).docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
122 Кб
Скачать
☆

31.Еймеріоз курей.

Гостра, підгостра або хронічна хвороба курчат віком від 10 до 90 днів, що характеризується анемією, схудненням, діареєю, високою летальністю.

Збудники. Еітегіа тенелла — найпоширеніший і найвірулентні- ший вид. Парази­тують у сліпих кишках

Е. песаігіх — виєокопатогенний вид. Ооцисти овальної чи яйце­подібної Локалізуються в середньому відділі тонких кишок. Е. тахіта — вірулентний вид. Може уражати слизову оболонку на всьому протязі тонких кишок.

Цикл розвитку еймерій (рис. 5.2) має дві фази — ендогенну та екзогенну. Ендогенна фаза триває в організмі хазяїна і включає дві стадії: мерогонію (множинне безстатеве розмноження) і гаметогонію (статевий процес). Зараження тварин відбувається аліментарним шляхом при заковтуванні з кормом чи водою спорульованих ооцист (рис. 5.3). Спорозоїти, що звільняються від оболонок унаслідок їх руйнування, проникають в епітеліальні клітини слизової оболонки кишок, де перетворюються на трофозоїти. Ядра й цитоплазма останніх багаторазово діляться, в результаті чого утворюється ме- ронт першої генерації, заповнений мерозоїтами. Епітеліальна клі­тина руйнується, мерозоїти залишають материнську клітину і через деякий час проникають в інші епітеліальні клітини, утворюючи ме- ронти другої генерації. Такі процеси множинного позастатевого по­ділу можуть повторюватись 3-4 рази.

Безстатевий поділ у еймерій змінюється статевим процесом — гаметогонією. Суть її полягає в тому, що мерозоїти останньої гене- рації сають початок не меронтам, а гамонтам, всередині яких у ре зультаті перетворень формуються макрогамети — великі малорухо­мі жіночі статеві клітини й мікрогамети — дрібні чоловічі клітини серпоподібної форми з двома джгутиками. Після злиття цих клітин утворюється зигота, що вкривається оболонками і перетворюється на ооцисту. Ооцисти разом з фекаліями тварин виділяються у на­вколишнє середовище, де проходить екзогенна фаза розвитку, що має стадію спорогонії.

Епізоотологічні дані. Еймеріоз курей досить поширений. Хво­ріють також індики, гуси, качки та інша птиця. Найчастіше хворіє молодняк 10 — 90-добового віку.

Патогенез. Розвиток патологічного процесу при еймеріозах починається з проникнення спорозоїтів в епітеліальні клітини. Провідним патогенетичним чинником є ушкодження епітелію ки­шок чи жовчних проток печінки (у кро­лів). Встановлено, що з однієї ооцисти в результаті мерогонії може утворюватись понад 1 млн мерозоїтів. В організмі хво­рої тварини щодня гине більш як 500 млн епітеліальних клітин кишок. Одно­часно руйнуються кровоносні судини, нервові клітини, епітелій травних залоз.

Це призводить до крововиливів і крово­теч, набряку стінки кишок, порушення пристінкового травлення і всмоктування поживних речовин.

Клінічні ознаки. Перебіг хвороби гострий, підгострий, хроніч­ний і субклінічний (у дорослої птиці). Інкубаційний період триває 4-7 діб. Поява перших клінічних ознак збігається з розвитком у кишках курчат меронтів другої генерації.

За гострого перебігу хвороби однією з перших клінічних ознак є спрага. Курчата пригнічені, апетит знижений, у подальшо­му взагалі зникає. Вони скупчуються біля обігрівників, сидять з опущеними крилами, не реагують на зовнішні подразнення, худ­нуть, гребінь та сережки стають блідими. З’являється пр За підгострого перебігу клінічні ознаки виражені меншою мірою. Курчата худі, проноси чергуються з виділенням сформованих фекалій. Захворювання триває 2-3 тижні, летальність не переви­щує 50 %.

Хронічний перебіг еймеріозу характеризується подібними клінічними ознаками і може тривати кілька місяців.

Понос, фека­лії рідкі, з домішками крові й значної кількості слизу.

Патологоанатомічні зміни. Трупи курчат виснажені. Пір’я на­вколо клоаки забруднене рідкими фекаліями. Видимі слизові оболо­нки, гребінь та сережки бліді.

Діагностика. Діагноз дослідження проб фекалій за методами Фюлле- борна чи Дарлінга.

Лікування. Для лікування та профілактики еймеріозу курей за­стосовують значну кількість лікарських засобів, які за дією на меха­нізм імунітету поділяють на дві великі групи: 1) препарати, що га­льмують утворення імунітету; 2) препарати, що не чинять негатив­ного впливу на утворення імунітету.

До першої групи відносять: фармкокцид, регікокцин, клінакокс, клопідол, койден-25, хімкокцид, стенорол, лербек, монензин