- •3.Проведення обробки врх проти телязіозу.
- •4.Фасціольоз.
- •5.Сифункулятоз (воші).
- •6.Телязіоз.
- •7.Аскароз.
- •8.Цистицеркоз.
- •9.Техніка проведення обробки тварин проти мошки.
- •10.Еймеріоз кролів.
- •11.Параскароз коней.
- •14.Саркоптоз.
- •17.Трихомоноз.
- •20.Бабезіоз коней.
- •23.Метастронгільоз свиней.
- •26.Піроплазмоз врх(бабезіоз).
- •27.Дегельмінтизація, її види(лікувальна, профілактична,
- •28.Диктіокаульоз.
- •29.Псороптоз(короста надшкірна).
- •30.Техніка проведення дегельмінтизації свиней проти аскарозу.
- •31.Еймеріоз курей.
- •32.Цистицеркоз свиней(фіноз, теніоз свиней).
- •33.Дегельмінтизація врх проти фасціольозу.
- •34.Гіподермоз врх.
- •35.Гастрофільоз коней.
- •38.Вольфартіоз.
- •42.Супровідна для копро логічного дослідження.
31.Еймеріоз курей.
Гостра, підгостра або хронічна хвороба курчат віком від 10 до 90 днів, що характеризується анемією, схудненням, діареєю, високою летальністю.
Збудники. Еітегіа тенелла — найпоширеніший і найвірулентні- ший вид. Паразитують у сліпих кишках
Е. песаігіх — виєокопатогенний вид. Ооцисти овальної чи яйцеподібної Локалізуються в середньому відділі тонких кишок. Е. тахіта — вірулентний вид. Може уражати слизову оболонку на всьому протязі тонких кишок.
Цикл розвитку еймерій (рис. 5.2) має дві фази — ендогенну та екзогенну. Ендогенна фаза триває в організмі хазяїна і включає дві стадії: мерогонію (множинне безстатеве розмноження) і гаметогонію (статевий процес). Зараження тварин відбувається аліментарним шляхом при заковтуванні з кормом чи водою спорульованих ооцист (рис. 5.3). Спорозоїти, що звільняються від оболонок унаслідок їх руйнування, проникають в епітеліальні клітини слизової оболонки кишок, де перетворюються на трофозоїти. Ядра й цитоплазма останніх багаторазово діляться, в результаті чого утворюється ме- ронт першої генерації, заповнений мерозоїтами. Епітеліальна клітина руйнується, мерозоїти залишають материнську клітину і через деякий час проникають в інші епітеліальні клітини, утворюючи ме- ронти другої генерації. Такі процеси множинного позастатевого поділу можуть повторюватись 3-4 рази.
Безстатевий поділ у еймерій змінюється статевим процесом — гаметогонією. Суть її полягає в тому, що мерозоїти останньої гене- рації сають початок не меронтам, а гамонтам, всередині яких у ре зультаті перетворень формуються макрогамети — великі малорухомі жіночі статеві клітини й мікрогамети — дрібні чоловічі клітини серпоподібної форми з двома джгутиками. Після злиття цих клітин утворюється зигота, що вкривається оболонками і перетворюється на ооцисту. Ооцисти разом з фекаліями тварин виділяються у навколишнє середовище, де проходить екзогенна фаза розвитку, що має стадію спорогонії.
Епізоотологічні дані. Еймеріоз курей досить поширений. Хворіють також індики, гуси, качки та інша птиця. Найчастіше хворіє молодняк 10 — 90-добового віку.
Патогенез. Розвиток патологічного процесу при еймеріозах починається з проникнення спорозоїтів в епітеліальні клітини. Провідним патогенетичним чинником є ушкодження епітелію кишок чи жовчних проток печінки (у кролів). Встановлено, що з однієї ооцисти в результаті мерогонії може утворюватись понад 1 млн мерозоїтів. В організмі хворої тварини щодня гине більш як 500 млн епітеліальних клітин кишок. Одночасно руйнуються кровоносні судини, нервові клітини, епітелій травних залоз.
Це призводить до крововиливів і кровотеч, набряку стінки кишок, порушення пристінкового травлення і всмоктування поживних речовин.
Клінічні ознаки. Перебіг хвороби гострий, підгострий, хронічний і субклінічний (у дорослої птиці). Інкубаційний період триває 4-7 діб. Поява перших клінічних ознак збігається з розвитком у кишках курчат меронтів другої генерації.
За гострого перебігу хвороби однією з перших клінічних ознак є спрага. Курчата пригнічені, апетит знижений, у подальшому взагалі зникає. Вони скупчуються біля обігрівників, сидять з опущеними крилами, не реагують на зовнішні подразнення, худнуть, гребінь та сережки стають блідими. З’являється пр За підгострого перебігу клінічні ознаки виражені меншою мірою. Курчата худі, проноси чергуються з виділенням сформованих фекалій. Захворювання триває 2-3 тижні, летальність не перевищує 50 %.
Хронічний перебіг еймеріозу характеризується подібними клінічними ознаками і може тривати кілька місяців.
Понос, фекалії рідкі, з домішками крові й значної кількості слизу.
Патологоанатомічні зміни. Трупи курчат виснажені. Пір’я навколо клоаки забруднене рідкими фекаліями. Видимі слизові оболонки, гребінь та сережки бліді.
Діагностика. Діагноз дослідження проб фекалій за методами Фюлле- борна чи Дарлінга.
Лікування. Для лікування та профілактики еймеріозу курей застосовують значну кількість лікарських засобів, які за дією на механізм імунітету поділяють на дві великі групи: 1) препарати, що гальмують утворення імунітету; 2) препарати, що не чинять негативного впливу на утворення імунітету.
До першої групи відносять: фармкокцид, регікокцин, клінакокс, клопідол, койден-25, хімкокцид, стенорол, лербек, монензин
