Тема 9. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки

Загальне поняття про довідково-бібліографічний апарат бібліотеки. Зміст, обсяг, склад, структура і особливості організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Склад традиційного довідково-бібліографічного апарату. Сучасний довідково-пошуковий апарат, його визначення. Склад сучасного довідково-пошукового апарату.

Базові поняття: "довідково-бібліографічний апарат", "довідково-пошуковий апарат", "каталог", "картотека".

9.1. Призначення, структура й склад довідково-бібліографічного апарату масової бібліотеки

Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки — це сукупність традиційних та електронних довідкових видань, бібліотечних каталогів та картотек, що використовуються при обслуговуванні читачів для по­шуку необхідної інформації. Він є основою всієї діяльності бібліотеки і від його раціональної організації залежить оперативність, повнота і то­чність задоволення запитів читачів.

Як основа бібліографічного обслуговування читачів довідково-бібліографічний апарат (ДБА) створюється у кожній стаціонарній біб­ліотеці незалежно від обсягу її роботи, проте з урахуванням специфіч­них умов діяльності кожної бібліотеки. До специфіки належать: а) гос­подарський і соціально-культурний профіль краю (міста, району), на території якого знаходиться бібліотека; б) склад читачів, організацій, установ, підприємств, яких обслуговує бібліотека, їхні потреби і харак­тер запитів; в) місце бібліотеки в ЦБС; г) міжвідомчі (міжсистемні) ко­ординаційно-кооперативні взаємозв'язки бібліотеки.

Безпосереднє функціональне призначення ДБА - цілеспрямоване розкриття фондів бібліотеки, надання допомоги читачам у пошуку та доборі потрібної їм первинної інформації. Повноцінний, науково організований ДБА служить універсальним ключем до знань, сконцен­трованих у книгах. Він широко використовується у інформаційному та довідково-бібліографічному обслуговуванні працівників органів державної влади та управління, спеціалістів народного господарства, в масовій роботі (наприклад, при організації книжкових виставок) і особ­ливо в керівництві читанням.

Загальні вимоги до ДБА окремої бібліотеки зводяться до того, що

він має:

88

• Відповідати обсягу і змісту роботи бібліотеки певного типу, сприяти вирішенню ідеологічних, господарських, виховних та ін. завдань;

• Оперативно поповнюватись новими матеріалами і звільнятись від застарілих;

• Профілюватись у відповідності з договорами про кооперацію і координацію з іншими бібліотеками і органами НТІ;

> Зберігати єдність, вдосконалювати свої системні якості. Особливо важлива роль ДБА в різних формах пропаганди фонда,

в бібліографічному інформуванні читачів, їх довідково-бібліографічному обслуговуванні, керівництві читанням, в процесі підготовки бібліографі­чних посібників.

Рис. 3.7. Склад ДБА бібліотеки.

Всі компоненти ДБА структурно і логічно взаємопов'язані. Так, карто­тека журнальних і газетних статей доповнює систематичний каталог книг і брошур; тематичні бібліографічні картотеки продовжують і доповнюють відповідні друковані бібліографічні посібники; бібліографічні посібники з

89

тих чи тих тем поглиблюють і розширюють зміст каталогів і картотек, оскільки містять інформацію також про ту літературу, якої немає в цій бібліотеці. Знання взаємозв'язків між окремими частинами ДБА конче потрібне бібліотекареві на будь-якій ділянці бібліотечної роботи.

Центральну ланку ДБА масових бібліотек становить система каталогів і бібліографічних картотек.

Для всіх бібліотек обов'язковими є алфавітний і систематичний ка­талоги.

Алфавітний каталог відображає за прізвищами авторів та назвами видань всю літературу, що є в фондах бібліотеки. Отже, користуючись ним, можна встановити, які книги певного автора (і в яких перекладах) є в бібліотеці; які видання підготовлено тією чи іншою установою; де, коли, яким видавництвом (нерідко - і яким виданням, у яких серіях, за чиєю редакцією) надруковані книги.

Систематичний каталог розкриває фонди за змістом, виявляє взаємозв'язки різних галузей знань, дає змогу встановити, яка є література з певного питання, отже, й дібрати літературу за тематични­ми запитами читачів.

В фонді довідкових видань збирають універсальні та галузеві енци­клопедії, словники, довідники, календарі знаменних та пам'ятних дат та ін.

До складу ДБА масових бібліотек входить також фонд виконаних довідок. Його утворюють копії найзначніших фактографічних та бібліографічних довідок і списків літератури, виконаних на прохання установ, організацій, читачів. Як правило, це довідки з актуальних політичних і наукових тем, які часто повторюються в запитах читачів, а також довідки та списки, робота над якими вимагає тривалого й склад­ного бібліографічного пошуку за участю спеціалістів, а інколи й допо­моги обласних або державних бібліотек.

Фонд виконаних довідок має службове призначення і створюється переважно у великих бібліотеках - центральних міських та районних, куди надходять бібліографічні запити з різних установ і бібліотек

регіону.

До фонду створюється ключ - алфавітно-предметна картотека. На кожну довідку заводиться окрема картка, на якій зазначається назва теми, мета запиту і шифр, який складається з предметної рубрики, но­мера тематичної папки і номера довідки (списку). При незначній кількості довідок їх розташовують інколи за алфавітом назв

(заголовків).

Кожна довідка-список з відповідним шифром відображається та­кож у каталозі довідкової та бібліографічної літератури - у розділі «Бібліографія бібліографії». Це забезпечує інтенсивність використання цього фонду. Доцільно також підтримувати регулярний міжбібліотечний

обмін довідками.

До складу ДБА бібліотеки входить система бібліографічних картотек.

90

Рис. 3.8. Система бібліографічних картотек.

Картотеки аналітично розкривають зміст періодичних видань і збі­рників, оперативніше, ніж каталоги, відображають динаміку суспільно-політичного й культурного життя країни, досягнення науки і техніки, передовий досвід. Висока насиченість актуальним інформаційним матеріалом - характерна риса картотек (і водночас одна із най­важливіших вимог до них).

• Із загальних картотек найширшого розповсюдження в масових бібліотеках набули картотека журнальних і газетних статей та картоте­ка нових надходжень;

• зі спеціальних: алфавітна картотека; картотека рецензій;

• з тематичних: багатотемні картотеки;

з краєзнавчих: загальна рекомендаційна картотека літератури про край (район, місто, село).