9.3.3. Краєзнавчі картотеки

Краєзнавча картотека — це бібліографічна картотека, яка відо­бражає матеріали, по змісту пов'язані з певною місцевістю (областю, містом, районом та ін.). В неї включають матеріали про економіку, історію, екологію, культуру і літературне життя, а також про інші пи­тання життя того або іншого краю. Картотеки можуть бути самостійними і достатньо повно відображати матеріали по всіх аспектах життя краю (включати описи книг, статті, замітки, фрагменти з різних видань, навіть відомості фактичного характеру, ілюстрації й ін.). В цією метою вивчають різні відділи фонду бібліотеки, переглядають книги, присвячені краю, потім — видання по географії, економіці, історії, культурі і мистецтву, аналізують внутрішньокнижкові бібліографічні списки і покажчики по культурі і мистецтву. Іноді роботу починають з перегляду наукових допоміжних покажчиків (типу "Література про... край"), в яких звичайно є розділи з інформацією про райони, міста і

99

селища, або з дублювання необхідних матеріалів з картотеки обласної (міської, районної) бібліотек. При цьому слід прагнути виявити матеріали якомога повніше, включаючи не тільки окремі сторінки, аб­заци, але і просто згадки. Картотеку регулярно поповнюють відомостями про нові статті і замітки, для чого використовують інформацію місцевих видавництв про підготовлені до друку книги, а також про газети та журнали, що виходять у цьому регіоні.

Новим у діяльності бібліотек є створення краєзнавчих колекцій з сімейних архівів, в які входять місцеві рукописні і неопубліковані матеріали, щоденники, мемуари, листи окремих осіб, шкільні твори, фотографії, а також записи розповідей свідків подій, інтерв'ю з видатними людьми та інші цінні матеріали. Все це теж знаходить відображення в кар­тотеках. Найважливіший етап створення краєзнавчої картотеки — розробка схеми (рубрикатора). При цьому можна скористатися розділами основного ряду спеціальної схеми. Основними діленнями можуть стати:

Край в цілому. Історія краю.

Природа. Природні ресурси краю.

Економіка краю (промисловість, сільське господарство (транспорт і ін.).

Екологія.

Охорона Здоровя. Медицина.

Соціально-економічне і суспільно-політичне життя краю.

Культурне і наукове життя краю. Освіта.

Мови і діалекти народів краю. Фольклор. Літературне художнє життя краю.

Релігія і церква в краю.

Краєзнавчі бібліографічні посібники.

Кожний розділ у свою чергу будується за принципом "від загаль­ного — до часткового". Деякі бібліотеки доповнюють, деталізують схе­му, вводячи нові ділення (з урахуванням профілю та інших особливо­стей тієї або іншої картотеки).

Картки усередині ділень розставляють по-різному, залежно від змісту матеріалів і наповнення окремих рубрик. У більшості найважливіших ділень, присвячених сучасному життю краю, його економіці, картки спочатку групують з часткових питань, а потім роз­ставляють в зворотній хронології; в рубриках і підрубриках, відображаються матеріали про окремі підприємства, організації, фір­ми — за абеткою їх назв; в діленнях, присвячених знатним землякам, — в алфавіті персоналій.

Бібліографічні описи, в більшості випадків аналітичні, доповнюють­ся анотаціями, короткими або розгорненими.

Окрім загальних краєзнавчих картотек, в публічних бібліотеках створюються картотеки по окремих темах або аспектах, наприклад, про літературне життя і письменників краю, персональні — про життя і

100

діяльність осіб, які своєю біографією та творчістю пов'язані з життям краю, про окремі періоди історії краю й ін.

В багатьох міських бібліотеках організовують картотеки, що вклю­чають відомості про твори місцевих письменників, про видання і публікації, присвячені їх життю і творчості. Вони називаються по-різному: «Літературне життя нашого краю», «Літературний Київ», «По­ети нашого міста», «Письменники рідного краю».