- •Модуль 1
- •Тема 1. Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство
- •Тема 2. Історія розвитку бібліографічних знань
- •2.1. Зародження бібліографічних знань
- •2.2. Розвиток бібліографії в Україні
- •2.3. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства
- •3.3. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства
- •Тема 3. Бібліографія як галузь діяльності
- •3.1. Поняття про бібліографію як системне утворення
- •3.2. Суб'єкти, об'єкти бібліографії
- •Тестові завдання
- •Тема 1. Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство
- •Тема 2. Історія розвитку бібліографічних знань
- •Тема 3. Бібліографія як галузь діяльності
- •Тема 4. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі
- •4.1. Загальне поняття про бібліографічну інформацію
- •4.1.1. Система "документ — споживач як джерело виникнення бібліографічної інформації
- •4.1.2. Документально-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бібліографічної інформації (бі)
- •4.2. Основні складові бібліографічної інформації
- •4.3. Бібліографічний запис (склад елементів, їх інформативні функції)
- •4.3.1. Види анотацій
- •4.3.2 Види рефератів
- •Тема 5. Бібліографічна діяльність та її основні процеси
- •5.1. Загальне поняття про основні процеси бібліографічної діяльності
- •5.2. Загальні питання технології бібліографування
- •5.3. Складання бібліографічних описів
- •5.3.1. Складання аналітичних описів
- •5.4. Анотування
- •5.4.1. Структура анотацій
- •5.4.2. Основні етапи анотування
- •2. Вивчення додаткових джерел
- •3. Відбір відомостей, що характеризують документ
- •4. Літературне редагування і оформлення анотації
- •5.5. Реферування
- •5.5.1. Структура реферату
- •Тема 6. Класифікація бібліографії
- •6.1. Класифікація бібліографії за суспільними функціями
- •6.2. Класифікація бібліографії за іншими ознаками
- •Тема 4. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі
- •Тема 5. Класифікація бібліографії
- •Модуль з
- •Тема 7. Класифікація бібліографічних посібників
- •7.1. Основні поняття
- •7.2. Види бібліографічних посібників
- •7.2.1. Традиційні форми бібліографічних посібників
- •7.2.2. Класифікація бібліографічних посібників за суспільним призначенням
- •7.2.3. Інші способи класифікації бібліографічних посібників
- •7.2.4 Бібліографічні видання і публікації.
- •7.3. Загальна методика складання бібліографічних посібників
- •Тема 8. Організація бібліографічної роботи в бібліотеках
- •8.1. Зміст і особливості бібліографічної роботи масових бібліотек
- •8.2. Організація бібліографічної роботи в цбс
- •Тема 9. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки
- •9.2. Система каталогів бібліотек
- •9.2.1. Алфавітний каталог
- •9.2.2. Систематичний каталог
- •9.2.3. Електронний каталог
- •9.3. Складання бібліографічних картотек
- •9.3.1. Загальні бібліографічні картотеки
- •9.3.2. Тематичні і спеціальні бібліографічні картотеки
- •9.3.3. Краєзнавчі картотеки
- •9.3.4. Інші види картотек
- •9.4. Довідково-бібліографічний фонд бібліотеки
- •Тема 7. Класифікація бібліографічних посібників
- •Тема 8. Організація бібліографічної роботи в бібліотеках
- •Тема 9 Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки
- •Тема 10. Довідково-бібліографічне обслуговування в бібліотеках
- •10.1. Загальне поняття про довідкове бібліографічне обслуговування (дбо)
- •10.3. Особливості виконання довідок окремих видів 10.3.1. Виконання тематичних бібліографічних довідок
- •10.3.2. Виконання уточнюючих бібліографічних довідок
- •Тема 11. Бібліографічне інформування в бібліотеках
- •11.1. Загальне поняття про бібліографічне інформування
- •11.2. Масове бібліографічне інформування
- •11.3. Групове бібліографічне інформування
- •11.4. Індивідуальне бібліографічне інформування
- •11.5. Організація бібліографічного інформування (загальні питання)
- •Навчання
- •12.1. Основні поняття
- •12.2 Робота бібліотек по підвищенню рівня інформаційної
- •12.3. Робота бібліотеки по формуванню інформаційної культури і бібліографічному навчанню читачів і користувачів
- •Тема 10. Довідково-бібліографічне обслуговування в бібліотеках
- •Тема 11. Бібліографічне інформування в бібліотеках.
- •Тема 12. Робота бібліотек по формуванню інформаційної культури та бібліографічному навчанню
- •Додаткова література
- •Закон україни про інформацію
- •Науково-технічної інформації
- •1 . Общие положения
- •2. Библиографическое описание книги
- •2.5.4. Параллельное заглавие
- •2.5.4.2.При наличии нескольких параллельных заглавий их приводят в описании в последовательности, данной в книге. Перед каждым параллельным заглавием ставят знак равенства, например:
- •3. Библиографическое описание сериального издания
- •4. Библиографическое описание нормативно-технических и технических документов
- •5. Библиографическое описание депонированной научной работы
- •6. Библиографическое описание неопубликованного документа
- •6.3.2. Перечень областей и элементов библиографического описа ния не опубликованных переводов
- •6.3.3. Источником библиографических сведений является титуль ный лист.
- •6.3.4. Область заглавия и сведений об ответственности Основным заглавием является переведенное на русский язык за главие оригинала, в том числе заглавие тома, части, раздела и т. П.
- •7. Библиографическое описание составной части документа
- •2. Особенности составления библиографических ссылок, выделенных из текста во внутритекстовое, подстрочное или за текстовое примечание.
- •1. Основные положения
- •3. Библиографические ссылки, включенные в текст документ
- •5. Прикнижные и пристатейные библиографические списки
- •6. Приемы сокращения библиографических описаний в биб лиографических списках
- •Тема 10. Довідково-бібліографічне обслуговування
- •Тема 11. Бібліографічне формування в бібліотеках 126
- •Тема 12. Робота бібліотек по формуванню інформаційної культури та бібліографічного навчання 140
- •Ломачинська Ірина Миколаївна бібліографознавство
- •04071, М. Київ, вул. Хорива, 1-г,
9.3.2. Тематичні і спеціальні бібліографічні картотеки
Тематична картотека — це бібліографічна картотека, що відображає матеріали по певній темі. Залежно від виду бібліографічного групування вона може бути як систематичною, так і предметною, а але за періодом дії — як тимчасовою, так і постійною (наприклад, тематична картотека художньої літератури). При формуванні такої картотеки необхідно одночасно враховувати інтереси до цієї теми різних читачів, конкретність їх інтересів і мету, з якими вони використовуватимуть літературу. Тому крім загального розділу рекомендується виділяти найважливіші аспекти даної теми (проблеми). Разом з іншими матеріалами корисно відображати в картотеках художні твори (романи, повісті, вірші і ін.), присвячені тій або іншій темі. Картки з даними про них можна помістити або за роздільниками іншого кольору (форми) а кінці, або після кожного ділення. Так само може бути вирішене питання про відображення творів образотворчого мистецтва відповідної тематики. Це сприяє ефективній, комплексній пропаганді літератури, допомагає працівникам бібліотеки в їх професійній діяльності (особливо при організації, виставок, підготовці тематичних вечорів і інших масових заходів).
В тематичних картотеках істотну роль грають короткі анотації, які не тільки розкривають у загальних рисах зміст пропонованих читачам матеріалів, але й показують особливості розгляду однієї теми різними авторами.
Оскільки тематична картотека є частиною ДВА, вона повинна бути пов'язана посиланнями з аналогічними за змістом відділами систематичного каталогу.
Варіантами тематичних є картотеки в допомогу самостійному вивченню найважливіших проблем політики і економіки, вітчизняної історії, організації дозвілля, захоплень (наприклад, науково-технічній творчості), а також картотеки в допомогу професійній орієнтації, адаптації молоді і перекваліфікації.
Тематична картотека художньої літератури сприяє якнайповнішому розкриттю і використанню фонду художньої літератури, чого неможливо досягти лише шляхом виділення тематичних рубрик в СКС. Така картотека допомагає бібліотекарям в індивідуальній і масовій роботі, в складанні рекомендаційних списків типу "Що читати далі", організації виставок, літературних вечорів, усних бібліографічних оглядів. Картоте-
96
ка активно використовується при виконанні тематичних бібліографічних довідок. У той же час вона дозволяє задовольнити потреби читачів, яких цікавлять не стільки окремі твори, скільки літературний процес.
Картотека відображає твори письменників різних національних літератур і періодів, різноманітних жанрів. Для її організації можуть бути використані друкарські картки, у тому числі анотовані. В основному ж видання розписуються традиційно (вручну) або, якщо в бібліотеці є відповідне технічне забезпечення, з використанням новітніх інформаційних технологій.
Бібліографічний відбір при створенні тематичної картотеки художньої літератури має свою специфіку. В такій картотеці відображаються моновидання, тематичні збірки, публікації в літературно-художніх журналах і альманахах, періодичних збірках центральних і місцевих видавництв. Із перевидань відбираються якнайповніші, які забезпечені науковим довідковим апаратом. Бібліографічні записи про журнальні публікації згодом заміняються картками на моновидання (якщо ці твори вийшли окремими виданнями). На початку рубрик корисно ставити картки з описами оглядових літературно-критичних статей, публікованих в літературно-художніх журналах. Ці матеріали допоможуть читачам краще розібратися в змісті творів, виявити особливості майстерності і стилю письменників, що пишуть на одну тему, ознайомитися з оцінкою критика. Тут же або в рубриці за особливим роздільником розставляються картки з описами методичних розробок з підготовки і проведення обговорень, літературних вечорів, диспутів.
Як правило, в картотеці створюється тематичний рубрикатор, який визначає зміст картотеки з урахуванням специфіки творів художньої літератури з вказівкою типових рубрик і підрубрик. Схема повинна бути достатньо гнучкою, щоб можна було при необхідності без особливих зусиль вводити нові ділення. В рубриках, які відображають твори на історичну тему, картки частіше групують за історико-хронологічним принципом (по окремих періодах і подіях). Якщо в картотеці відображено велику кількість творів по окремих темах, то доцільно картки згрупувати і розставити за роздільниками, позначаючи літературні жанри
Картки з відомостями про тематичні збірки розміщають на початку рубрик, в алфавіті заголовків збірок. Часткові теми, яким важко знайти відповідне місце при систематичному групуванні, можна виділити в окреме ділення (наприклад, «Окремі теми»), організоване за алфавітним принципом. У ньому можна відображати і твори, присвячені знаменним і пам'ятним датам, подіям, професійним святам.
Кожна картка містить бібліографічний опис твору з обов'язковою вказівкою жанру і довідкову анотацію (у ряді випадків дуже коротку — з одного-двох речень), яка розкриває основну ідею, сюжетні лінії, місце і час дії, повідомляє про головних героїв та інші особливості твору.
97
Іноді в бібліотеках створюють картотеки, які об'єднують твори певного літературного жанру: «Наукова фантастика», «Пригоди», «Історичний роман», «Зарубіжний детектив», «Гумор і сатира», «Вірші».
Рис. 3.9. Види спеціальних картотек.
Картотека заголовків художньої літератури - це алфавітна бібліографічна картотека, яка забезпечує можливість пошуку за заголовками творів. Головна інформативна функція картотеки - повідомити дані про автора твору, зацікавити читача. Тому вона повинна містити мінімум відомостей: заголовок, жанр, прізвище та ініціали автора. Для створення подібної картотеки можна використовувати зайві екземпляри друкарських карток на книги і журнальні публікації. В цьому випадку заголовок підкреслюють або повторюють (над прізвищем автора). Якщо роман або повість друкувалися в декількох номерах журналу, то в картотеку ставлять картку зі зведеним бібліографічним описом. Після виходу твору окремим виданням ці відомості теж наводять на картці.
Всі картки розставляють чітко за алфавітом, відділяючи одну від іншої літерними і складовими роздільниками. Якщо в картотеці виявляються декілька карток з однаковими заголовками, їх розставляють в алфавіті прізвищ авторів, а в тих випадках, коли і прізвища авторів співпадають, то з урахуванням ініціалів (як в алфавітному каталозі).
Картотека рецензій - це бібліографічна картотека, яка відображає рецензії, опубліковані в періодичних і продовжуваних виданнях, збірках. Вона може існувати як автономно, так і бути частиною СКС. Картотека може містити інформацію про рецензії на видання і публікації по всіх галузях знання, але може відображати рецензії вибірково, наприклад тільки на художні твори.
На кожній картці наводять з'єднаний бібліографічний запис, що складається, як правило, з двох частин: бібліографічного опису рецензованого твору і бібліографічного опису рецензії. Картки розставляються в алфавіті прізвищ авторів.
Картотека персоналій - це бібліографічна картотека, яка
98
відображає матеріали про життя і діяльність окремих осіб (історичних і політичних діячів, вчених, художників, композиторів, письменників та ін.). Ця картотека не дублює каталоги, бібліографічні картотеки (СКС, інші загальні картотеки), а організовується з метою полегшення пошуку інформації про діячів (персонах), якщо в каталогах і картотеках не виділені персональні рубрики. Для такої картотеки розписують велику кількість джерел інформації: збірки, періодичні і продовжувані видання, іноді статті з довідкових видань.
Картки розставляють в алфавіті персоналій. На роздільниках звичайно приводять основні відомості про життя і діяльність тієї або іншої людини.
Рис. 3.10. Види спеціальних картотек
Вони необхідні як самим працівникам бібліотек, так і любителям мистецтва. Варіанти їх організації різноманітні і залежать від специфіки і можливостей кожної конкретної бібліотеки. Картки, що містять описи (монографічні і аналітичні), групують по видах мистецтва, темах, а всередині ділень розставляють в алфавітному порядку.
