2. 30. Екологічне планування, прогнозування та програмування

На сьогодні прогнозування здійснюється, як правило, в ра­мках екологічного моніторингу і полягає в проведенні спеціаль­них досліджень, предметом яких є перспективи розвитку еко­систем, передбачення можливих змін стану довкілля та окре­мих природних об'єктів. Такі прогнози використовуються для прийняття обґрунтованих рішень в галузі використання і охо­рони довкілля. Безпосереднє планування, яке полягає в детальній розробці порядку здійснення певної діяльності, в конкретизації цієї діяль­ності, проводиться в рамках здійснення різних видів діяльності, пов'язаної з впливом на довкілля, і на даний час комплексного характеру немає. В основному, нині екологічне планування реалізується че­рез прийняття екологічних програм. Програмування передбачає розроблення комплексу заходів з побудовою ієрархічної системи завдань, підпорядкованих в кінцевому рахунку єдиній визначеній меті. Екологічні програми є різновидом державних цільових про­грам, правові засади розроблення, затвердження та виконання яких закріплені Законом України від 18.03.2004 р. «Про держав­ні цільові програми»¹. Метою екологічних програм, як закріп­лено в статті 3 Закону «Про державні цільові програми», є здійс­нення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобіган­ня катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків. Загальнодержавні програми охорони довкілля за поданням Ка­бінету Міністрів України затверджуються законом. Наприклад, Законом України від 21.09.2000 р. затверджена Загальнодержав­на програма формування національної екологічної мережі Укра­їни на 2000—2015 роки², тобто єдиної територіальної системи, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особ­ливій охороні (території природно-заповідного фонду, рекреа­ційні, водозахисні тощо).

3. 51 Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.

Стаття 14 КУ та ст. 1 ЗкУ проголошують: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».

ЗУ «Про охорону земель» ст. 1 цього земля — це по­верхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими при­родними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.

Категорії земель

а) землі сільськогосподарського призначення; землі, надані для виробництва с.г продукції, здійснення с.г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призна­чені для цих цілей

б) землі житлової та громадської забудови; (ме­жах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єк­тів загального користування)

в) землі природно-заповідного та ін..природоохоронного призначення; що мають особливу природоохорон­ну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

ВАРІАНТ 11