3. 75. Поділ лісів на категорії та їх правовий режим

Відповідно до ст. 39 JIK України ліси за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від виконуваних ними функцій поділяються на декілька категорій:

— захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції);

— рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);

— ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);

— експлуатаційні ліси.

Лісами природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення вважаються лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об'єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об'єктів і розташовані в межах:

1) територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

2) історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов'язаних із важливими історичними подіями, охоронних зон пам'яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва.

До цієї категорії належать також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.

До рекреаційно-оздоровчих лісів належать лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, заняття спортом, санаторнокурортного лікування та відпочинку населення і розташовані:

1) у межах міст, селищ та інших населених пунктів;

2) у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів;

3) у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів;

4) у лісах зелених зон навколо населених пунктів;

5) поза межами лісів зелених зон.

Категорію захисних лісів формують лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об'єктів від негативного впливу природних та антропогенних чинників (смуги лісів)

Експлуатаційними лісами вважаються усі інші лісові ділянки, що не зайняті лісами природоохоронного, наукового, історико- культурного призначення, рекреаційно-оздоровчими та захисними лісами (категорії лісів з особливим режимом лісокористування). Основне функціональне призначення цих лісів — задоволення потреб вітчизняної економіки у деревині.

У межах лісових ділянок, що належать до однієї з категорій лісів, можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки, для яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.

ВАРІАНТ 20

1. 44. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.

Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»1 визначає останню як дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами та стандартами з безпеки.

Правове регулювання відносин у сфері ядерної та радіаційної безпеки здійснюється цим Законом, а також законами Українами «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»2, «Про поводження з радіоактивними відходами»3, «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання» та деякими іншими актами.

Екологічна безпека підприємств ядерної галузі має оцінюватися на всіх етапах проектування, будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації. Наслідки впливу таких підприємств необхідно визначати на весь життєвий цикл з урахуванням усіх видів небезпечних викидів (радіаційних, хімічних, теплових), а також синергетичних ефектів. Необхідно також враховувати вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Щоб забезпечити ядерну безпеку, місця розташування підприємств ядерної галузі слід обирати з урахуванням геологічних, гідрологічних, ландшафтних та метеорологічних характеристик відповідних майданчиків, а також щільності розміщення населення. Для цього обов'язково проводиться науково обґрунтований вибір ядерних технологій, устаткування та обладнання, щоб зменшити вплив на здоров'я населення і довкілля інших шкідливих чинників, пов'язаних із функціонуванням підприємств ядерної галузі.

Пріоритетними завданнями радіаційної безпеки є вироблення заходів для забезпечення радіаційного захисту населення України. Тому не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує завдану нею шкоду Показники індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з випромінювачів повинні бути найнижчими з тих, що можуть бути досягнуті завдяки економічним та соціальним чинникам. При цьому опромінення осіб усіма джерелами небезпечного випромінювання загалом не має перевищувати встановлених дозових меж.

Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачено, що населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, тощо, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від діяльності таких підприємств. А кошти, отримані від цих компенсацій, можуть інвестуватися в будівництво, зокрема, об'єктів соціального призначення. Закон також передбачає встановлення особливого режиму енергоспоживання, створення спеціальної соціальної інфраструктури, щорічний медичний моніторинг окремих груп населення, яке проживає в зоні спостереження, та здійснення інших заходів, передбачених законодавством про охорону довкілля.

Для збору й опрацювання інформації про радіаційний стан на території України створюється система радіаційного моніторингу раннього оповіщення. Ця система дасть можливість запровадити автоматичний контроль за радіаційними аварійними ситуаціями та оперативним надходженням інформації щодо радіаційного стану з метою вироблення та вжиття ефективних заходів для захисту населення та довкілля.