- •1.Загальна характеристика екологічних проблем у світі та Україні, роль права у їх вирішенні. Еколого-правова політика України на сучасному етапі
- •8. Поняття, особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •16 Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •9. Ку як джерело екологічного права
- •4. Об`єкти екологічного права.
- •10 Закони як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
- •21. Обов`язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •28 Екологічний моніторинг.
- •5. Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •11. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •6. Принципи екологічного права.
- •7.Система екологічного права.
- •50. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
- •24 Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •46. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •30. Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •51 Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.
- •26 Основні функції управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •39. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49 Відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
- •32 Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •41 Поняття і види екологічних вимог щодо окремих видів діяльності у сфері забезпечення екологічної безпеки
- •27 Ведення кадастрів та обліку як функція управління у сфері охорони довкілля.
- •50. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
- •57. Поняття надр як об’єкту використання і правової охорони. Державний фонд надр.
- •53. Права і обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •42 Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •37 Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. (конвенція)
- •46. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •58. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •38 Екологічна безпека, як складова національної безпеки України
- •39. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •59. Види користування надрами:
- •43. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •54. Державне управління в галузі використання і охорони земель..
- •3. 75. Поділ лісів на категорії та їх правовий режим
- •44. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •55. Зміст правової охорони земель.
- •61 Видобування корисних копалин;
- •58. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •69. Право водокористування та його види.
- •80. Відповідальність за порушення лісового за-тва
- •79. Правові заходи охорони лісів
- •96. Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
- •67. Відповідальність за порушення з-тва про надра.
- •65. Правові заходи охорони надр.
- •82. Поняття та види права користування тваринним світом
- •91. Правовий режим природних та біосферних заповідників.
- •85. Правове регулювання інших видів використання та охорони тваринного світу
- •93 Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- •71.Функції управління в галузі використання і охорони вод.
- •88. Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу
- •95. Правовий режим пам’яток природи.
- •56. Відповідальність за порушення земельного за-тва.
- •73. Відповідальність за порушення водного з-тва.
- •90. Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду.
- •2. 65. Правові заходи охорони надр.
- •3. 80. Відповідальність за порушення лісового за-тва
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •96. Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
- •97. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
16 Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
Право на екол. Інф. в У-ні закріплене в КУ, ЗУ «ПРО ОНПС», Особливу роль у створенні механізмів реалізації цього права відіграла Орхуська Конвенція про доступ до інформації і участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються ОНПС. Відповідно до ЗУ»ПРО ОНПС»: «Інформація про стан навколишнього природного середовища— це будь-яка інф. в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:-стан НПС чи його об'єктів -біологічне різноманіття і його компоненти, -джерела, -загрозу виникнення і причини надзвичайних екол. ситуацій, -екол. прогнози, плани і програми, заходи;-витрати, Основними джерелами такої інф. є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, Порядок доступу до екол. Інф. визначений загальними законодавчими актами, такими як ЗУ «Про інформацію»1, ЗУ «Про звернення громадян».Доступ до інф. означає можливість самому збирати її шляхом спостережень, аналізу; ознайомлення з офіційно поширюваною інформацією державними органами; через звернення громадян до відповідних органів з вимогою про надання інформації. Порядок подання і розгляду запиту про надання екол. Інф. регулюється ЗУ «Про екологічну інформацію».
ВАРІАНТ 2
3. Поняття та предмет екологічного права.
Свою найбільш вживану назву «ЕП»отримало починаючи з 80-х XX. Вважається, що назва «ЕП» Не є достатньо коректною. Адже «екологія», у перекладі означає «вчення про середовище».Така назва не може вважатися прийнятною і задовольняти вимоги юрд практики. Найбільш доцільною назвою є Право довкілля. Предметом правового регулювання ЕК є екол. відносини, тобто відносини, які складаються у сфері взаємодії людини і природи з приводу використання, охорони природних ресурсів.
Вважається , що предмет ЕК сформульовано в ст1 ЗУ»Про ОНПС».Можна поділити на такі 4групи :а) відносини щодо ОНПС; б) відносини щодо використання природних ресурсів; в) відносини щодо забезпечення екол. безпеки; г) відносини щодо формування,збереження та раціонального використання екомережі.
9. Ку як джерело екологічного права
КУ, встановлює право власності на природні об'єкти і ресурси. Проголосивши у КУ, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території У-ни, природні ресурси континентального шельфу, виключної (морської) екон. зони є об'єктами права власності Українського народу, д-ва закріпила за своїми громадянами право користування цими природними об'єктами відповідно до закону. Д-ва бере на себе зобов'язання «забезпечення екол. безпеки і підтримання екол. рівноваги на території У-ни». У ст. 50 КУ йдеться про право кожної людини на «безпечне для життя і здоров'я довкілля». При цьому в разі, якщо це право буде порушене, то шкода, завдана таким порушенням, повинна бути відшкодована повністю. Гарантується у КУ право на вільний доступ до інф. про стан довкілля, про якість харчових продуктів та предметів побуту, а також право на поширення цієї інф. Важливо, що в КУ закріплено заборону засекречувати будь-яку інф. про стан довкілля. В (ст. 66) також обов'язок кожної людини гідно ставитися до природи й не заподіювати шкоду довкіллю, культурній спадщині та відшкодувати завдані протиправними діями збитки..
20 Способи захисту екологічних прав громадян.
Порушені права громадян у галузіОНПС можуть бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства У-ни. Тобто закон визначає порядок та засоби (способи) захисту порушених прав. засоби захисту — це дії уповноваженої особи, за допомогою яких остання може вимагати здійснення захисту своїх екол. прав від посягань інших суб'єктів (позов, скарги, заяви). Способи захисту — це дії держ. органів в межах їх компетенції, які безпосередньо спрямовані на захист екол. прав громадян КУ гарантує кожному судовий захист будь-яких його прав і свобод (ст. 55), в тому числі екологічних, а також право звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого ВРУ. Відповідна роль у механізмі захисту екологічних прав громадян належить КСУ, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів про екол. права КУ і надає їх тлумачення.У випадках, коли використані всі нац. засоби правового захисту, кожен має право звертатися за захистом своїх порушених прав і свобод до відповідних органів міжн. суд. установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є У-на. Адміністративний порядок захисту таких прав базується на конституційному положенні про можливість звернення до ОДВВ та ОМС із заявою (клопотанням) про усунення шкідливих дій (бездіяльності), що порушують будь-які, в тому числі й екол. права. ЗУ «Про звернення громадян» визначив заг. адміністративний порядок оскарження колегіальних і індивідуальних дій (рішень) державних ОМС установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інф., посадових осіб, у результаті яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадян. У випадках, коли встановлено факт порушення з-ва про ОНПС, органи держави можуть винести рішення про заборону діяльності окремих п.у.о. чи об'єктів.
ВАРІАНТ 3