2. 61 Видобування корисних копалин;

Провідне місце серед інших видів користування надрами займає видобування корисних копалин. Вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення та сконцентровані в родовищах природного або техногенного походження.

Суб'єктами права користування надрами для видобування корисних копалин є переважно спеціалізовані гірничодобувні підприємства, що мають спеціальні дозволи (ліцензії) для цього виду діяльності, а об'єктами — ділянки надр, що надані їм у межах гірничого відводу.

З метою запобігання негативним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобування її окремих видів. Найбільш важливими вимогами, дотримання яких є обов'язковим при розробці родовищ корисних копалин, вважаються:

— застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин;

— облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;

— недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;

— безпечне для людей і навколишнього природного середовища ведення робіт тощо.

Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обґрунтуваннями подальша розробка родовищ чи їх частин є недоцільною або неможливою, гірничодобувні об'єкти або ділянки цих об'єктів підлягають консервації чи ліквідації.

Порядок користування надрами для цілей, що не пов'язані з видобуванням корисних копалин, теж закріплений відповідних статтях КпН. Таке використання надр здійснюється для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, зокрема, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод.

У статті 49 КпН йдеться також про те, що місця розташування підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, до початку проектних робіт погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними радами та іншими заінтересованими органами.

3. 47 Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.

Екологічні правопорушення тягнуть за собою юридичну відповідальність винних суб'єктів. Правовою підставою юридичної відповідальності є правові норми, які закріплюють у галузі екології санкції за недотримання або порушення цих обов'язків.

В основу класифікації юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства покладено характер конкретної санкції, яка застосовується за вчинення правопорушення. Згідно з цим критерієм вона поділяється на: кримінальну, адміністративну, цивільно-правову і дисциплінарну.

Адміністративна відповідальність, як правило, буває пов'язана із застосуванням уповноваженими органами і посадовими особами адміністративних стягнень до суб'єктів, винних у вчиненні адміністративного проступку в галузі екологічної безпеки, природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Ця відповідальність є оперативним засобом впливу на правопорушників, бо застосовується в адміністративному, інколи — в судовому порядку і для її застосування не потрібні підрахунки збитків. Вона покладається на винних осіб лише за ті проступки, які не є суспільно небезпечними і передбачені чинним адміністративним законодавством. Адміністративні заходи впливу на правопорушників стимулюють дотримання ними природоохоронних вимог і правил.

Відповідно до адміністративного законодавства за вчинення екологічного правопорушення застосовується одне з таких стягнень: штраф, попередження, конфіскація предметів, які були знаряддям правопорушення або безпосередніми об'єктами правопорушення, позбавлення права вести діяльність, пов'язану з деякими видами експлуатації природних ресурсів і охорони природи.

ВАРІАНТ 23