Нотний приклад № 25

Співставлення побудови з наступними більш короткими побудовами називають дробленням.

Нотний приклад № 26

Неподільними є побудови внутрішньо злитні, які допускають членування тільки умовне. Існування окремої структури в якості цілої художньої структури є одимн із компонентів музичного мислення.

Способи перетворення тем

Для початкового розвитку теми існує ряд прийомів. Їх сукупність називають тематичною роботою, бо вони направлені на розвиток елементів теми.

Це такі прийоми:

1. мелодична орнаментація з використанням неакордових звуків;

2. розширення або звуження елементів (наприклад, інтервалів), тобто заміна попередніх інтервалів більш широкими або вужчими;

3. обернення – тобто надання темі протилежного напрямку; воно часто поєднується з розтягненням або стисненням інтервалів;

4. ритмічне збільшення, тобто заміна довжин більшими в певну кількість разів;

5. ритмічне зменшення – заміна меншими довжинами;

6. ракохід – рух від кінця до початку побудови;

7. проведення теми зі зміщенням на інші долі такту.

8. Це спеціальні способи видозмін тематичного матеріалу. У музичних творах часто зустрічаємо об’єднання кількох таких прийомів.

Контрольні запитання до теми «Тема. Основні види тем».

1. Що називається музичною темою?

2. Яку роль відіграє тематичний матеріал в музичному творі?

3. Які є види тем?

4. Що таке структурна періодичність?

5. Що таке мотив?

6. Які є способи перетворення тем?

Принципи розвитку в музичній формі

Виходячи з особливостей які властиві прийомам розвитку музичного матеріалу, а також представлені в розглянутих тематичних побудовах, можна зробити висновки, що стосуються сфери принципів тематичного розвитку в музичних творах.

Основними є чотири принципи:

1. повторність;

2. розгортання;

3. диференціювання;

4. контрастне протиставлення (зіставлення).

Принципи повторності і розгортання притаманні коротким темам. Вони або повторюються, або за ними йде «вільне» продовження мелодії, що найчастіше за своїми розмірами більше за тему. Таким чином може розвиватися і відносно протяжна й завершена тема-мелодія, що сама виникла на основі принципу розгортання. Найважливішим в усіх випадках є прагнення до нової інтонаційної якості, до оновлення мелодії, її збагачення, посилення її виражальної дії, виявлення її прихованих можливостей. Тому і принцип повторності припускає не тільки просте повторення музичного матеріалу, але при цьому й більш або менш істотні його зміни, що проявляються в різних прийомах імітування й варіювання.

Два інших принципи – диференціювання і контрастне зіставлення – можна побачити в більш складних зразках синтетичних тем.

Диференціювання – це не тільки розчленування музичного матеріалу на більш дрібні побудови, але й роз’єднання музичного матеріалу на складові елементи.

Контрастне зіставлення зустрічається двох видів: похідне і корінне.

Похідне протиставлення виникло внаслідок інтенсивного розвитку одного музичного матеріалу, в якому відбувалися такі значні зміни, що на певному етапі цей матеріал сприймався як новий. Корінний контраст виникає при зіставленні тем або частин у рамках одного твору або розділу. Такий контраст може зустрічатись і всередині однієї теми.

Жодний із згаданих основних принципів тематичного розвитку не діє ізольовано, поза зв’язком з іншими; хоча один із них може деякою мірою переважати в певних випадках. Форми їх взаємодії різноманітні. Один принцип може почати діяти в музичному творі внаслідок попередньої дії іншого (наприклад, контраст – внаслідок розгортання). Два або декілька принципів, взаємодіючи, породжують нові принципи розвитку, що якісно відрізняються від кожного з них нарізно. Так, розробковий принцип виник внаслідок спільної дії всіх чотирьох основних принципів тематичного розвитку. Цей принцип узагальнює прийоми розвитку, властиві іншим принципам.