- •Розпорядження правами інтелектуальної власності та їх захист
- •Тема 1. Правові підстави розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 3
- •Тема 8. Процесуальні підстави та порядок призначення і проведення судових експертиз 158
- •Тема 9. Основні питання інтелектуальної власності, для вирішення яких призначається судова експертиза 167
- •Тема 1. Правові підстави розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •1.1. Система джерел права щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •1.2. Виникнення майнових прав інтелектуальної власності
- •1.3. Правочини щодо розпоряджання немайновими та майновими правами інтелектуальної власності
- •1.5. Договірні способи розпоряджання правами інтелектуальної власності
- •1) Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
- •4) Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
- •1.4. Недоговірні способи розпоряджання правами інтелектуальної власності
- •1.5.1. Договори щодо відчуження майнових прав інтелектуальної власності
- •1.5.1.1. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •1.5.1.2. Договір щодо передання майнових прав на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору
- •1.5.1.3. Договір щодо передання майнових прав на об'єкт, створений за замовленням
- •1.5.1.4. Установчі договори щодо внесення майнових прав інтелектуальної власності в якості внесків до статутного фонду господарських товариств
- •1.5.1.5. Договір застави
- •1.5.2. Договори, щодо надання дозволу на використання об'єкту інтелектуальної власності
- •1.5.2.1. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •1.5.2.2. Особливості ліцензування об'єктів авторського права
- •Тема 2. Особливості розпоряджання майновими правами на окремі об'єкти інтелектуальної власності
- •2.1. Об'єкти авторського права
- •2.2. Винахід, корисна модель, промисловий зразок
- •2.3. Компонування інтегральної мікросхеми
- •2.4. Комерційне найменування
- •2.5. Торговельна марка
- •2.6. Географічне зазначення
- •2.7. Комерційна таємниця
- •2.8. Договір комерційної концесії (франчайзинг)
- •Тема 3. Ліцензійні договори
- •3.1. Загальні положення ліцензійного договору
- •3.2. Відповідальність, гарантії та обмеження в ліцензійному договорі
- •3.3. Захист конкуренції у сфері правового регулювання ліцензійної діяльності за законодавством єс
- •Тема 4. Державна реєстрація передання прав та ліцензійних договорів на об'єкти інтелектуальної власності
- •4.1. Реєстрація передання прав та ліцензійних договорів на об'єкти промислової власності
- •1. Правильність оформлення підписів
- •2. Вимоги, які пред'являються до оформлення заяви
- •3. Вимоги до документа про сплату реєстраційного збору
- •4. Вимоги до оформлення довіреності
- •4.2. Реєстрація передання прав та ліцензійних договорів на об'єкти авторського права
- •Тема 5. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: норми законодавства та механізми їх застосування
- •5.1. Поняття захисту прав інтелектуальної власності
- •5.2. Дії, що визнаються порушенням прав інтелектуальної власності
- •5.3. Форми захисту прав інтелектуальної власності
- •5.3.1. Юрисдикційна форма захисту прав інтелектуальної власності
- •5.3.2. Неюрисдикційна форма захисту прав інтелектуальної власності
- •5.4. Способи захисту прав інтелектуальної власності
- •5.4.1. Цивільно-правовий захист прав інтелектуальної власності
- •5.4.2. Кримінально-правовий захист прав інтелектуальної власності
- •5.4.3. Адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності
- •Тема 6. Захист прав інтелектуальної власності в судах України
- •6.1. Судова система України. Суди загальної юрисдикції
- •6.2. Види судів
- •6.3. Верховний суд України
- •6.4. Вищі спеціалізовані суди України: Вищий адміністративний суд України та Вищий господарський суд України
- •6.5. Апеляційні суди
- •3.6. Місцеві суди – суди першої інстанції
- •Суди першої інстанції
- •6.7. Цивільне судочинство
- •6.8. Господарське судочинство
- •6.9. Кримінальне судочинство
- •6.10. Адміністративне судочинство
- •Тема 7. Правові, наукові й організаційні основи судової експертизи в Україні
- •7.1. Інформаційні (пізнавальні) та процесуальні (доказові) функції діяльності стосовно встановлення істини
- •7.2. Нормативні акти що регулюють судово-експертну діяльність
- •7.3. Процесуальні і наукові принципи судової експертизи
- •7.4. Процесуальний статус судового експерта та спеціаліста
- •7.5. Організація судової експертизи в Україні
- •7.6. Судово-експертні установи України
- •Тема 8. Процесуальні підстави та порядок призначення і проведення судових експертиз
- •8.1. Процесуальні суб'єкти, які мають право призначати судові експертизи
- •8.2. Ухвали та постанови про призначення судових експертиз, особливості їх структури
- •8.3. Процесуальні підстави підготовки, призначення та проведення судової експертизи в кримінальному процесі
- •8.4. Процесуальні підстави підготовки, призначення та проведення судової експертизи в цивільному і господарському процесі
- •8.5. Права, обов'язки і відповідальність судового експерта та спеціаліста
- •Тема 9. Основні питання інтелектуальної власності, для вирішення яких призначається судова експертиза
- •9.1. Питання судової експертизи, пов’язані із захистом прав власників патентів на винаходи (корисні моделі, промислові зразки)
- •9.2. Питання, що виникають у процесі розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав на знаки для товарів I послуг
- •9.2.1. Наявність або відсутність подібності до ступеня змішування між словесними позначеннями (товарними знаками)
- •9.2.2. Предмет спору - відповідність зареєстрованого позначення критеріям надання правової охорони, необхідним для його реєстрації як знака для товарів I послуг
- •9.2.3. Чи може товарний знак замінити ліки?
- •Вищий господарський суд України постановив:
- •9.2.4. Інші види судових спорів, пов’язаних із захистом прав на знаки для товарів і послуг
- •9.2.5. Експертиза у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права на комерційне (фірмове) найменування
- •9.3. Експертиза у справах зі спорів, пов’язаних із захистом об’єктів авторського права і суміжних прав
- •9.3.1. Експертиза щодо авторства на той чи інший об'єкт інтелектуальної власності та можливість його самостійного використання
- •9.3.2. Експертиза у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права на об’єкти суміжних прав
- •1. Футляр компакт-диску:
- •2. Оформлення вкладних буклетів компакт-дисків:
- •3. Оформлення компакт-дисків:
- •1. Футляр аудіокассет.
- •2. Оформлення вкладних буклетів аудіокасет.
- •3. Оформлення аудіокасет.
- •9.3.3. Дослідження, що пов’язані з порушенням прав на комп’ютерні програми
- •Додатки
- •Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуально власності
- •Розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності (витяг з Додатку до Положення)
- •Розміри та порядок сплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір
- •Форма заяви про опублікування та внесення до Державного реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель)
- •Форма заяви про опублікування та внесення змін у відомості про видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)
- •Форма заяви про опублікування та внесення до Державного реєстру відомостей про передання права власності на торговельну марку
- •Форма заяви про опублікування та внесення до Державного реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання торговельної марки
- •Форма заяви про опублікування та внесення змін у відомості реєстру про видачу ліцензії на використання знака
- •Форма заяви про опублікування та внесення відомостей до Державного реєстру про дострокове припинення дій ліцензійного договору.
- •Форма заяви про опублікування та внесення до Державного реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору
- •Форма заяви про реєстрацію договору про передання (відчуження) майнових прав на твір
- •Форма заяви про реєстрацію авторського договору про передачу виключного / невиключного права на використання твору
- •Перелік рекомендованої літератури Нормативно-правові акти
- •Літературні джерела
6.10. Адміністративне судочинство
Юрисдикція адміністративних судів в Україні поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законодавством встановлений інший порядок судового вирішення спорів. Що стосується питань захисту прав інтелектуальної власності, то таким судам підсудні спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень (Держдепартаментом) щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення Держдепартаменту про відмову в видачі охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності можуть бути також оскаржені до Апеляційної палати Держдепартаменту. Апеляційна палата – це колегіальний орган для розгляду заперечень проти рішень Держдепартаменту щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заяв щодо визнання торговельних марок добре відомими в Україні.
Розгляд заперечень в адміністративному порядку в Апеляційній палаті здійснюється за спеціальною процедурою, більш простою в порівнянні з цивільним судочинством, що виключає значну кількість процесуальних дій і вимагає значно менших фінансових витрат та витрат часу.
Згідно з чинним на сьогодні законодавством Апеляційною палатою розглядаються тільки заперечення (спори) з боку заявників щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності і не розглядаються заперечення проти реєстрації прав від третіх осіб, які вважають, що така реєстрація зачіпає їх права та законні інтереси. Хоча слід відзначити, що можливість третіх осіб заперечувати проти реєстрації прав на етапі проведення експертизи існує в законодавстві про торговельні марки.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.
Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ у випадку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за винятковими обставинами.
Провадження в адміністративних судах дуже схоже на провадження в цивільних справах, але має певні особливості, зумовлені тим, що адміністративні позови подаються до суб’єктів владних повноважень або цими суб’єктами до інших учасників публічно-правових відносин.
До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. Адміністративний позов може містити вимоги про:
- скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
- зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
- зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
- стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
- виконання зупиненої чи не вчиненої дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.
Позовна заява може містити, крім вищевказаних вимог, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин (ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов’язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.
Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб’єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов’язковою для виконання. Крім зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як в цивільному і господарському судочинстві, в адміністративному судочинстві кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження. Особа, яка бере 130 Захист прав інтелектуальної власності. Практичний посібник участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства).
У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб’єктів владних повноважень можуть бути покладені обов’язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово (ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
