8.5. Права, обов'язки і відповідальність судового експерта та спеціаліста

Обов’язки та права судового експерта передбачені Законом України «Про судову експертизу», КПК, ЦПК, ГПК, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз.

Загальні для усіх видів судочинства права та обов’язки судових експертів встановлені Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затверджену наказом Міністра юстиції України 08.10.98 № 53/5.

Зокрема, на експерта покладаються такі обов'язки:

1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.

2. Повідомити в письмовій формі особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

3. З'явитися за викликом особи або органу, які призначили експертизу, для допиту з приводу проведеної експертизи чи повідомлення про неможливість її проведення.

4. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин.

5. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи сторін у цивільних та арбітражних справах.

Експерт має право:

1. Знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи.

2. Порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

3. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та задавати відповідні запитання особам, яких допитують.

4. Вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для справи, про які йому не були поставлені питання.

5. У випадку незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експертизи.

6. Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться перед ним під час допиту.

7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи.

Слід зазначити, що Закон України “Про судову експертизу”, цивільне й кримінально-процесуальне законодавство та відомчі нормативно-правові акти наділяють експерта досить широким колом прав, спрямованих на виконання його основного обов’язку – дати об’єктивний висновок по суті справи, що досліджується. Серед них – і право на експертну ініціативу, тобто право вказувати у висновку експертизи на факти, що мають значення для справи, про які йому не були поставлені питання, а також право ставити їх самостійно, або об’єднати питання, що по суті дублюють одне одного, та викласти їх у редакції, яка є більш раціональною.

Експерту забороняється:

1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертної установи (її структурного підрозділу), за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо після слідчого огляду, в якому він брав участь як спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового розгляду.

2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені у наданих йому матеріалах неоднозначно.

3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання, дані попереднього слідства чи дізнання.

4. Вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з будь-якими особами, якщо такі особи прямо чи побічно стосуються експертизи.

5. Зберігати кримінальні, цивільні та господарські справи, а також речові докази й документи, що є об'єктами експертизи, поза службовим приміщенням.

Експерт складає висновок експертизи від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність за статтями 384 - 387 КК України.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та попереднього слідства або суду експерт несе відповідальність за статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За допущені порушення при проведенні експертизи, що не призвели до кримінальної чи адміністративної відповідальності, штатний співробітник експертної установи може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а позаштатний  звільнений з посади позаштатного експерта.

Відповідно до ст. 14 Закону “Про судову експертизу”, у передбачених законодавством випадках, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адмiнicтрaтивної чи кримінальної вiдповiдальностi.

Загальні підстави для дисциплінарної відповідальності експертів встановлені законодавством України про працю. Крім того, відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів (Додаток № 2 до наказу Міністра юстиції України від 15.07.1997 р. № 285/7-А "Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів"), за порушення вимог Закону України “Про судову експертизу”, інших законодавства України, що регламентують судово-експертну діяльність, до судового експерта можуть бути застосовані такі види дисциплінарної відповідальності:

- попередження;

- зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

- анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

- зниження кваліфікаційного класу судового експерта.

Підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності можуть бути: подання Мін'юсту та його органів на місцях чи повідомлення керівників або заступників керівників державних органів, інших організацій або громадян; подання голови Експертно-кваліфікаційної комісії експертної установи; повідомлення в засобах масової інформації.

Матеріальну відповідальність експерт несе за правилами, встановленими цивільним законодавством. Адміністративну - за злісне ухилення від явки в суд, в органи досудового слідства чи дізнання відповідно до ч. 2 статті 185-3 або за статтею 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна відповідальність експертів передбачена ст. 384, ч. 1 ст. 385 та ч. 1 ст. 387 КК України, відповідно, за: 1) дачу завідомо неправдивого висновку; 2) відмову від дачі висновку без поважних причин; 3) за розголошення даних досудового слідства або дізнання, якщо експерт був попереджений в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати ці дані. У останньому випадку експерта можливо притягнути до кримінальної відповідальності тільки за умови документально оформленого попередження про нерозголошення.