51. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання окремих спортивних (відкритих і закритих) споруд, проведення спортивних та оздоровчих тренувань, змагань, спортивно-масових заходів

Першою задачею лікарсько-педагогічних спостережень є оцінка умов,організації та проведення тренувань та змагань.Для вирішення цієї задачі лікар разом з тренером повинен ознайомитись з планами,програмами,методами,засобами,організацією та умовами проведення занять спортом чи фізкультурою. В залежності від етапу підготовки спортсмена, йому показані різні за якістю, обсягом та інтенсивністю фізичні навантаження.

Виділяють наступні періоди:

базовий(перші 1-2 роки),

етап спеціальної підготовки (3-4) роки,

етап підвищення спортивної майстерності.

В плані щорічної підготовки виділяють макро- та мікроцикли,які відповідно складаються з кількамісячних, місячних та тижневих періодів. Знання етапу та циклу підготовки спортсмена дозволяє правильно оцінити план тренування, оптимальність умов проведення тренування чи змагання. Для цього лікар проводить сан-гіг.огляд спорт.споруди та місць проведення занять,після чого складає "Акт санітарно-гігієнічного огляду спортивної бази" за наступним планом:

місце розташування,

обладнання приміщень та спортивних об'єктів,

стан спортивного обладнання та інвентарю,

стан підсобних та допоміжних приміщень,

організація лікарського контролю на спорт. базі,

висновки.

При оцінці місця розташування спорт.бази лікар повинен описати віддаленість її від центра міста та об'єктів ,які забруднюють оточ.середовище,надати характеристику під'їздів до бази і території , характеру ґрунту та іншим факторам,які могуть вплинути на здоров'я спортсменів.

При ознайомленні з обладнанням приміщень та спорт. об'єктів лікар оцінює розміри спорт.бази, внутрішній стан приміщень (стан підлоги,стелі, стін, спосіб і якість прибирання, наявність та стан опалення, освітлення, вентиляції, температуру, загальну та корисну площу, кубатуру) або стан відкритих спортивних споруд (футбольних полів, хокейних майданчиків, катків, іподромів, лижних трас).

Потім лікар ознайомлюється зі станом спортивного обладнання та наявністю страхувальників приладів. Саніт-гіг. оцінка стану підсобних та допоміжних приміщень включає в себе характеристику кімнат відпочинку, роздягалень, душових, туалетів, якість їх прибирання та дезінфекції. Кожна спорт база повинна мати медичний кабінет.

У висновку лікар надає рекомендації щодо придатності даної спорт споруди до проведення учбових, тренувальних занять чи змагань, описує умови експлуатації , приводить зауваження та пропозиції. Всі отримані дані дозволяють оцінити їх відповідність статі,віку, стану здоров я та функціональним можливостям спортсменів та фізкультурників

52. Методика лікарсько-педагогічних спостережень, визначення загальної і моторної щільності навчально-тренувального заняття, побудова фізіологічної кривої заняття.

Однією з важливих задач спортивної медицини є лікарський контроль за функціональним станом організму спортсменів та фізкультурників при виконанні фізичних навантажень. Проведення такого контролю дозволяє визначити рівень тренованості людини, своєчасно виявити ознаки перетренованості або спаду функціонального стану, що часто трапляється внаслідок неадекватності тренувального процесу адаптаційним здібностям організму. Саме тому однією з форм роботи спортивного лікаря є проведення лікарсько- педагогічних спостережень.

Лікарсько-педагогічні спостереження - це спостереження за спортсменами й фізкультурниками, які проводяться сумісно лікарем та тренером (викладачем) під час тренувань або змагань з метою вдосконалення процесу підготовки.

Задачі лікарсько-педагогічних спостережень: оцінка умов, організації та проведення тренувань і змагань, визначення впливу тренувальних або змагальних навантажень на організм осіб, як займаються спортом або фізичною культурою, визначення спеціальної працездатності і тренованості, регуляція та вдосконалення процесу тренувань.

Форми лпс:

- дослідження безпосередньо під час тренувального заняття проводяться для оцінки правильності організації заняття та визначення адекватності фіз..навантаження,

- дослідження до тренування та в різні фази відновного періоду після нього проводяться для оцінки впливу тренувального заняття в цілому,а також для визначення ефективності відновних процесів,

- дослідження в день тренувань вранці та ввечері проводяться при 2-3-х разових на день тренуваннях для виявлення перевтоми,

- дослідження на різних етапах мікроциклу,

- дослідження після дня відпочинку.

Методи ЛПС поділяються на прості, інструментальні та складні.

Прості:

- опитування про самопочуття,

- візуальне спостереження за зовнішніми ознаками втоми,

- визначення ЧСС, ЧД, АТ,ЖЕЛ, маси тіла,динамометрії,

- проведення кліно- та ортостатичної проб,

- визначення реакції на додаткові і повторні фіз..навантаження,

- визначення щільності та фізіологічної кривої заняття.

Інструментальні: ЕКГ,електроміографія, міотонометрія, оксигемометрія, хронаксіметрія та ін..

Складні: телеметрична або радіотелеметрична реєстрація ЧСС і ЧД, проведення біохімічних аналізів крові та сечі,біопсії м*язів.

В залежності від завдань дослідження ЛПС бувають індивідуальними та груповими.

Моторна щільність заняття – виражене у відсотках відношення часу,який було витрачено тільки на виконання фіз..вправ, до загального часу тренування.

Загальна щільність тренування – відношення педагогічно виправданих витрат часу до загального часу заняття, яке виражається у відсотках. Вона включає в себе і моторну щільність, і час, витрачений тренером на пояснення, показ тренером фіз..вправ, організаційні питання.

Загальна щільність повинна бути доведена до 100%, що свідчить про ретельний нагляд тренера. Моторна щільність повинна дорівнювати 60-70% ,збільшення показника може призвести до перевтоми, погіршення стану здоров*я спортсмена.

Фізіологічна крива заняття – графічне зображення змін фізіологічних показників протягом окремих частин та всього тренувального заняття. ФК наглядно характеризує рівень напруження функціональних систем організму протягом тренування, що дає змогу оцінити послідовність та правильний розподіл фіз..навантажень. Найчастіше має вигляд ламаної лінії, яка плавно піднімається до найвищого рівня в основній частині і значно знижується наприкінці заняття. Незначний перепад та її плоска форма свідчать про недостатність фіз..навантажень, а різке підвищення, відсутність тенденції до зниження наприкінці – ознака надмірних навантажень.