- •2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •3. Поняття про медичний (лікарський) контроль під час занять фізичними вправами. Завдання медичного контролю.
- •4.Методика комплексного лікарського обстеження фізкультурників і спортсменів, види лікарських обстежень.
- •6.Визначення терміну «фізичний розвиток». Фактори, які на нього впливають та ознаки, що його характеризують.
- •7.Методи визначення фізичного розвитку (соматоскопія і антропометрія).
- •8. Методи оцінки фізичного розвитку (стандартів, антропологічного профілю, індексів та ін.), рекомендації щодо гармонізації або корекції фізичного розвитку в залежності від його особливостей.
- •10. Види функціональних проб в залежності від факторів, що впливають.
- •11. Функціональні проби з затримкою дихання (Штанге, Генчі), навантажувально-дихальні проби. Методи проведення і оцінка.
- •12. Функціональні проби зі зміною положення тіла у просторі (ортостатична, клінортостатична). Методи проведення і оцінка.
- •16Фізіологічні зміни гемодинаміки при фізичних навантаженнях
- •17 Типи реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження та їх характеристика.
- •Для норшхтонічного типу реакції характерно (норма)
- •2Для гіпотонічного (астенічного) (різко негативний)
- •3Для гіпертонічного типу реакції характерним є (відносно)
- •4Для дистонічного типу реакції характерне: (різко патологічний)
- •5Для східчастого типу реакції характерне: (Відносно сприятливий)
- •18. Проблеми діагностики рівня фізичного здоров’я на сучасному етапі. Поняття про «кількість» фізичного (соматичного) здоров’я людини.
- •19. «Адаптаційна» ( в.П. Казначєєва і р.М. Баєвського) та «енергетична» (г.Л. Апанасенко) концепції визначення кількості здоров’я
- •21. Методика визначення біологічного віку.
- •22. Аналіз результатів комплексного лікарського обстеження. Лікарський висновок
- •23. Допуск, медичні групи
- •24. Допуск, оптим.Вид спортивного втручання, проти покази, вікові межі
- •25. Допуск із граничними станами
- •26 Особливості лікарського контролю особам різної статі і віку
- •28 Орієнтовні терміни відновлення занять фізичними вправами та спортом після захворювань, травм та ушкоджень.
- •29Функціональні проби на зусилля (навантажувальні тести). Покази та протипокази для призначення навантажувальних тестів та стани, що потребують особливої уваги при навантажувальному тестуванні..
- •Показання для проведення навантажувального тестування у спортивній медицині:
- •30 Умови проведення навантажувального тестування
- •31.Види і початкова величина навантажень в залежності від індивідуальних особливостей обстежуваного (віку, статі, фізичної підготовленості, стану здоров’я).
- •32. Поняття про загальну фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень.
- •33.Клінічні та функціональні ознаки порогу толерантності до фізичних навантажень.
- •35.Визначення максимального споживання кисню(мск). Розрахунок показника мск за номограмою Астранда і за величиною pwc170.
- •12 Минутный тест плавания Купера
- •41. Перенапруження нервової системи (перетренованість) під час занять фізичною культурою та спортом, причини виникнення, види та стадії пере тренованості.
- •44. Хронічні ураження та перенапруження опорно-рухового апарату під час занять фізичними вправами (міозіти, тендиніти, тендовагініти, остеопороз та ін.).
- •45. Захворювання і ураження нервової, ендокринної системи, органів травлення, сечових органів та інших органів та систем під час занять фізичною культурою та спортом.
- •51. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання окремих спортивних (відкритих і закритих) споруд, проведення спортивних та оздоровчих тренувань, змагань, спортивно-масових заходів
- •Методика лікарсько-педагогічних спостережень, визначення загальної і моторної щільності навчально-тренувального заняття, побудова фізіологічної кривої заняття.
- •Зовнішні ознаки різних ступенів втоми при фізичних навантаженнях, їх оцінка.
- •Функціональні проби з повторними та додатковими навантаженнями в процесі лікарсько-педагогічних спостережень, оцінка величини впливу тренувального навантаження за методикою тренд-аналізу.
- •55. Аналіз результатів лікарсько-педагогічних спостережень
- •57. Медико-біологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
- •58. Педагогічні та психологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
16Фізіологічні зміни гемодинаміки при фізичних навантаженнях
Фізичне навантаження потребує суттєвого підвищення вимог до серцево-судинної системи, від якої в значній мірі, у тісному взаємозв’язку з іншими фізіологічними системами організму, залежить забезпечення працюючих м'язів достатньою кількістю кисню та видалення з тканин вуглекислоти й інших продуктів тканинного метаболізму. Саме тому з початком м'язової роботи в організмі відбувається складний комплекс нейрогуморальних процесів, які призводять, з одного боку, до активації симпато-адреналової системи, і підвищення основних показників системи кровообігу: ЧСС, УО, ХОК, системного артеріального тиску, об'єму циркулюючої крові та ін; аз другого боку - зумовлюють зміни тонусу судин в органах і тканинах. Зміни судинного тонусу проявляються в зниженні тонусу і, відповідно розширенні судин периферичного судинного русла (переважно гемокапілярів) водночас зі збільшенням тонусу й звуженням дрібних судин внутрішніх органів. Вище наведені зміни тонусу судин забезпечують раціональний перерозподіл регіонального кровотоку між функціонально-активними й неактивними при навантаженні органами. У функціонально активних органах кровообіг суттєво збільшується, наприклад, у скелетних м'язах у 15-20 разів (при зростанні функціонуючих гемокапілярів у 50 разів), у міокарді в 5 разів, у шкірі в 3-4 рази, у легенях в 2-3 рази. У функціонально неактивних при навантаженні органах кровообіг значно зменшується.
17 Типи реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження та їх характеристика.
Визначення типу реакц/7 на фізичне навантаження
Дня визначення типу реакції серцево-судинної системи враховують наступні параметри:
Реактивність пульсу - збільшення частоти пульсу по відношенню до початкового значення, відзначене у відеотках;
Характер змін артеріального тиску: систолічного, діастолічного й пульсового;
Час повернення показників пульсу й АТ до початкового рівня.
Виділяють 5 основних типів реакції серцево-судинної системи: нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, дистнічний та сядчастий, гіперреактивний
Для норшхтонічного типу реакції характерно (норма)
Прискорення ЧСС на 60-80% (у середньому на 6-7 уд. за 10 с);
Помірне підвищення систолічного АТ до 15-30% (15-30 ми. рт. ст.);
Помірне зниження діастолічного АТ на 10-15% (5-10 мм. рт. ст.), що зумовлено зменшенням загального периферичного опору внаслідок розширення судин периферичного судинного русла для забезпечення працюючих м'язів необхідною кількістю крові;
Значне підвищення пульсового АТ - на 80-100%, яке не прямо відбиває величину серцевого викиду і свідчить про його збільшення;
Нормальний перехід процесу відновлення: у чоловіків 2,5 хв., у жінок до 3 хв.
Нормотомчний тип реакції вважається сприятливим, так як садрить про адекватний механізм пристосування організму до фізичного навантаження. Збільшення хвилинного об'єму кровообігу під час такої реакції відбувається за рахунок оптимального й рівномірного збільшення ЧСС та ударного об'єму серця.
