16Фізіологічні зміни гемодинаміки при фізичних навантаженнях

Фізичне навантаження потребує суттєвого підвищення вимог до серцево-судинної системи, від якої в значній мірі, у тісному взаємозв’язку з іншими фізіологічними системами організму, залежить забезпечен­ня працюючих м'язів достатньою кількістю кисню та видалення з тканин вуглекислоти й інших продуктів тканинного метаболізму. Саме тому з початком м'язової роботи в організмі відбувається складний комп­лекс нейрогуморальних процесів, які призводять, з одного боку, до активації симпато-адреналової системи, і підвищення основних показників системи кровообігу: ЧСС, УО, ХОК, системного артеріального тиску, об­'єму циркулюючої крові та ін; аз другого боку - зумовлюють зміни тонусу судин в органах і тканинах. Зміни судинного тонусу проявляються в зниженні тонусу і, відповідно розширенні судин периферичного судинно­го русла (переважно гемокапілярів) водночас зі збільшенням тонусу й звуженням дрібних судин внутрішніх органів. Вище наведені зміни тонусу судин забезпечують раціональний перерозподіл регіонального крово­току між функціонально-активними й неактивними при навантаженні органами. У функціонально активних органах кровообіг суттєво збільшується, наприклад, у скелетних м'язах у 15-20 разів (при зростанні функці­онуючих гемокапілярів у 50 разів), у міокарді в 5 разів, у шкірі в 3-4 рази, у легенях в 2-3 рази. У функціональ­но неактивних при навантаженні органах кровообіг значно зменшується.

17 Типи реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження та їх характеристика.

Визначення типу реакц/7 на фізичне навантаження

Дня визначення типу реакції серцево-судинної системи враховують наступні параметри:

• Реактивність пульсу - збільшення частоти пульсу по відношенню до початкового значення, відзна­чене у відеотках;

• Характер змін артеріального тиску: систолічного, діастолічного й пульсового;

• Час повернення показників пульсу й АТ до початкового рівня.

Виділяють 5 основних типів реакції серцево-судинної системи: нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, дистнічний та сядчастий, гіперреактивний

1. Для норшхтонічного типу реакції характерно (норма)

• Прискорення ЧСС на 60-80% (у середньому на 6-7 уд. за 10 с);

• Помірне підвищення систолічного АТ до 15-30% (15-30 ми. рт. ст.);

• Помірне зниження діастолічного АТ на 10-15% (5-10 мм. рт. ст.), що зумовлено зменшенням за­гального периферичного опору внаслідок розширення судин периферичного судинного русла для забез­печення працюючих м'язів необхідною кількістю крові;

• Значне підвищення пульсового АТ - на 80-100%, яке не прямо відбиває величину серцевого вики­ду і свідчить про його збільшення;

• Нормальний перехід процесу відновлення: у чоловіків 2,5 хв., у жінок до 3 хв.

Нормотомчний тип реакції вважається сприятливим, так як садрить про адекватний механізм пристосу­вання організму до фізичного навантаження. Збільшення хвилинного об'єму кровообігу під час такої ре­акції відбувається за рахунок оптимального й рівномірного збільшення ЧСС та ударного об'єму серця.