- •2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •3. Поняття про медичний (лікарський) контроль під час занять фізичними вправами. Завдання медичного контролю.
- •4.Методика комплексного лікарського обстеження фізкультурників і спортсменів, види лікарських обстежень.
- •6.Визначення терміну «фізичний розвиток». Фактори, які на нього впливають та ознаки, що його характеризують.
- •7.Методи визначення фізичного розвитку (соматоскопія і антропометрія).
- •8. Методи оцінки фізичного розвитку (стандартів, антропологічного профілю, індексів та ін.), рекомендації щодо гармонізації або корекції фізичного розвитку в залежності від його особливостей.
- •10. Види функціональних проб в залежності від факторів, що впливають.
- •11. Функціональні проби з затримкою дихання (Штанге, Генчі), навантажувально-дихальні проби. Методи проведення і оцінка.
- •12. Функціональні проби зі зміною положення тіла у просторі (ортостатична, клінортостатична). Методи проведення і оцінка.
- •16Фізіологічні зміни гемодинаміки при фізичних навантаженнях
- •17 Типи реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження та їх характеристика.
- •Для норшхтонічного типу реакції характерно (норма)
- •2Для гіпотонічного (астенічного) (різко негативний)
- •3Для гіпертонічного типу реакції характерним є (відносно)
- •4Для дистонічного типу реакції характерне: (різко патологічний)
- •5Для східчастого типу реакції характерне: (Відносно сприятливий)
- •18. Проблеми діагностики рівня фізичного здоров’я на сучасному етапі. Поняття про «кількість» фізичного (соматичного) здоров’я людини.
- •19. «Адаптаційна» ( в.П. Казначєєва і р.М. Баєвського) та «енергетична» (г.Л. Апанасенко) концепції визначення кількості здоров’я
- •21. Методика визначення біологічного віку.
- •22. Аналіз результатів комплексного лікарського обстеження. Лікарський висновок
- •23. Допуск, медичні групи
- •24. Допуск, оптим.Вид спортивного втручання, проти покази, вікові межі
- •25. Допуск із граничними станами
- •26 Особливості лікарського контролю особам різної статі і віку
- •28 Орієнтовні терміни відновлення занять фізичними вправами та спортом після захворювань, травм та ушкоджень.
- •29Функціональні проби на зусилля (навантажувальні тести). Покази та протипокази для призначення навантажувальних тестів та стани, що потребують особливої уваги при навантажувальному тестуванні..
- •Показання для проведення навантажувального тестування у спортивній медицині:
- •30 Умови проведення навантажувального тестування
- •31.Види і початкова величина навантажень в залежності від індивідуальних особливостей обстежуваного (віку, статі, фізичної підготовленості, стану здоров’я).
- •32. Поняття про загальну фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень.
- •33.Клінічні та функціональні ознаки порогу толерантності до фізичних навантажень.
- •35.Визначення максимального споживання кисню(мск). Розрахунок показника мск за номограмою Астранда і за величиною pwc170.
- •12 Минутный тест плавания Купера
- •41. Перенапруження нервової системи (перетренованість) під час занять фізичною культурою та спортом, причини виникнення, види та стадії пере тренованості.
- •44. Хронічні ураження та перенапруження опорно-рухового апарату під час занять фізичними вправами (міозіти, тендиніти, тендовагініти, остеопороз та ін.).
- •45. Захворювання і ураження нервової, ендокринної системи, органів травлення, сечових органів та інших органів та систем під час занять фізичною культурою та спортом.
- •51. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання окремих спортивних (відкритих і закритих) споруд, проведення спортивних та оздоровчих тренувань, змагань, спортивно-масових заходів
- •Методика лікарсько-педагогічних спостережень, визначення загальної і моторної щільності навчально-тренувального заняття, побудова фізіологічної кривої заняття.
- •Зовнішні ознаки різних ступенів втоми при фізичних навантаженнях, їх оцінка.
- •Функціональні проби з повторними та додатковими навантаженнями в процесі лікарсько-педагогічних спостережень, оцінка величини впливу тренувального навантаження за методикою тренд-аналізу.
- •55. Аналіз результатів лікарсько-педагогічних спостережень
- •57. Медико-біологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
- •58. Педагогічні та психологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
55. Аналіз результатів лікарсько-педагогічних спостережень
56
Фізіологічні механізми процесів відновлення. Класифікація відновних засобів.
Відновлення- це сукупність змін в організмі,що наступають після припинення виконання фізичного навантаження .
Протягом відновного періоду видаляються продукти метаболізму та відновлюється енергетичний баланс,пластичні речовини,ферменти,які були витрачені на виконання м»язової роботи ,тобто відновлюється гомеостаз. Окрім того ,в період відновлення проходять процеси ,що забезпечують у подальшому зростання функціональних резервів організму ,його працездатність.
У періоді відновлення можна виділити 4 фази : швидкого відновлення,повільного,субкомпенсації і тривалого відновлення. Першим двом фазам відповідає період відновлення фізичної працездатності ,зниженої в результаті роботи,третій фазі-підвищена працездатність,четвертій-повернення до перед робочого рівня фізичної працездатності.
Швидкість і тривалість відновлення більшості функціональних показників перебуває у прямій залежності від потужності роботи : чим більша потужність,тим більші зміни відбуваються за її час тривалості і відповідно ,вища швидкість і коротший період відновлення . Хід початкового відновлення багатьох показників за своїм характером є віддзеркаленням їх змін у період впрацьовування.
Фізична працездатність і багато функції організму ,що її визначають ,протягом періоду відновлення не тільки досягають перед робочого рівня,а й перевищують його,проходячи стадію надвідновлення.
Відновлення фосфатогенів відбувається дуже швидко за рахунок енергії аеробного метаболізму.
Виведення молочної кислоти з м»язів ,крові і тканинної рідини відбувається тим швидше ,чим менше її утворилося під час роботи.
Молочна кислота виводиться так:
1) окислення до СО2 і Н2О
2) перетворення на глікоген м»язів і печінки,а також на глюкозу
3) перетворення на білки
4) виведення із сечею і потом
Засоби відновлення спортивної медицини.
1.Педагогічні-керування працездатністю спортсменів і відновними процесами шляхом доцільно організованої м»язової діяльності на основі врахування кількісних характеристик режимів навантаження та відпочинку
2.Психологічні-зниження нервово-психічного напруження ,стану психічного пригнічення,швидке відновлення затраченої енергії,формування чіткої установки на ефективне виконання тренувальних програм,доведення до межі індивідуальних можливостей напруження функціональних систем,що приймають учать в роботі
3.медико-біологічні- сприяння підвищенню резистентності організму до навантажень ,більш швидкому знаттю гострих форм загальної та місцевої втоми ,підвищення енергетичних ресурсів,прискорення адаптаційних процесів,підвищення працездатності,стійкості до специфічних і неспецифічних стресових впливів
4.в спортивній реабілітації при травмах і захворюваннях- поступова адаптація організму до фізичного навантаження ,що зростає,відновлення різних параметрів сили м»язів в зоні пошкодження,відновлення рівня загальної фізичної підготовленості,відновлення специфічних рухових навиків.
