19. «Адаптаційна» ( в.П. Казначєєва і р.М. Баєвського) та «енергетична» (г.Л. Апанасенко) концепції визначення кількості здоров’я

"Адаптаційна" концепція' донозологічноїдіагностики" В.П. Казначеева і P.M. Баєвського.

Модель "донозологічноїдіагностики" заснована на "адаптаційній" концепції В.П. Казначеева і P.M. Баєвсько­го. В основу даної концепції покладено положення про те, що адаптаційні можливості людини є мірою її здатності зберігати нормальну життєдіяльність у неадекватних умовах середовища. На думку авторів, при переході від стану здоров'я до хвороби відбувається декілька стадій, під час яких організм намагається пристосуватися до нових умов існування завдяки змінам рівня функціонування і напруження регуляторних механізмів. Залежно від ступеня напруження адаптаційних механізмів, автори пропонують здійснювати до- нозологічну діагностику. При цьому вони видаляють наступні стадії адаптаційного процесу або донозологічні стани: задовільна адаптація, функціональне напруження механізмів адаптації (нестійка, короткочасна адаптація), незадовільна адаптація (напруга механізмів адаптації) та зрив механізмів адаптації. Для характеристики донозо- логічних станів найбільше розповсюдження отримав метод математичного аналізу варіабельності серцевого ритму (P.M. Баєвський, 1979), який дозволяє визначати індекс напруження міокарду (ІН), та метод розрахунку "адаптаційного потенціалу системи кровообігу"(АП).

Другий метод донозологічної діагностики доволі простий та не потребує складного обладнання і може бути рекомендований для масових обстежень. Для розрахунку адаптаційного потенціалу системи кровооб­ігу пропонується наступна формула:

АП=0,011 х ЧП + 0,014 х АТс + 0,008 х АТд + 0,014 х В + 0,009 х МТ - (0,009 х Р + 0,27),

де:

В - вік { у роках),

МТ - маса тіла (у кг),

Р - зріст (у см),

АТс та АТд - систолічний та діастолічний артеріальний тиск (мм. рт.ст),

ЧП - частота пульсу (у хв.).

Загальна оцінка АП оцінюється за наступною шкалою (табл. 17):

Таблиця 17. Загальна оцінка адаптаційного потенціалу (АП).

Бали	Стан
<2,1	Задовільна адаптація
2,11-3,2	Напруження механізмів адаптації
3,21-4,3	Незадовільна адаптація
>4,31	Зрив механізмів адаптації

Недоліком даної моделі є те, що дезадаптація та зрив адаптації можуть виникнути, незважаючи на значні резерви функцій (наприклад, в екстре­мальних умовах) або, навпаки, при низькому рівні здоров'я (наприклад, під час ремісії при хроніч­ному захворюванні) може визначатися стадія за­довільної адаптації.

”Енергетична" теорія діагностики здоров'я за Г. Л. Апанасенко

Третя модель передбачає діагностику здоров'я на основі визначення "прямих показників", до яких нале­жить енергопотенціал та біологічний вік. Дані показники дозволяють оцінювати, перш за все, біологічну функ­цію виживання, тобто здатність біосистеми зберігати свою структуру та функцію в умовах існування, які постійно змінюються, що є одним з основних проявів здоров’я.

Визначення енергопотенціалу базується на "енергетичній" теорії

Г.Л. Апанасенка (1985), згідно якої основна умова існування всього живого на Землі - це здатність погли­нати енергію з навколишнього середовища, акумулювати її та використовувати для здійснення процесів життєдіяльності. Чим вищі резерви біоенергетики та, відповідно, здатності до мобілізації функціональних резервів організму, тим вищий рівень життєздатності. Оскільки найбільш ефективним та економним поста­чальником енергії в організмі є аеробний метаболізм, то саме аеробна продуктивність визначає рівень соматичного здоров'я людини. Інтегральним показником аеробної продуктивності (як вже було відзначено у темі) є МСК. Саме тому даний показник експертами ВООЗ рекомендовано як один з найбільш інформатив­них та надійних критеріїв рівня здоров'я населення планети, тобто, як показник "кількості здоров’я".

Г.Л. Аланасенко підкреслює, що чим вищий рівень МСК, тимвища стійкість організму до різноманітних несприятливих чинників - "від гіпоксії та інтоксикації до втрати крові та радіацїі".

20. Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я населення при профілактичних оглядах (за Г.Л. Апанасенком, 1992 р.). Поняття про «безпечний рівень здоров’я».

Експрес-оцінка рівня фізичного здоров ’я за морфологічними показ­никами.

В основу методики кількісної експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я покладені показники антропо­метрі (зріст, маса тіла, ЖЄЛ, кистьова динамометрія), а також стан серцево-судинної системи (табл .18).

Усі показники ранжовані. їм властива оцінка в балах окремо для чоловіків і жінок. Після одержання кожного показника визначається загальна сума балів, після чого оцінюється рівень соматичного здоров'я: З бали й менше - низький, 4-6 - нижче середнього, 7-11 - середній, 12-15 - вище за середнє, 16 і більше- високий.

Дослідження необхідно проводити в першій половині дня. При оцінці ре-зультатів необхідно враховува­ти те, що вони будуть недостовірні, якщо дослідженню передують фізичне навантаження, частий прийом їжі, споживання міцного чаю, кави, нервово-емоційний стрес, загострення хронічних захворювань, недоси­пання.

Порядок дослідження:

Після заповнення амбулаторної карти в кабінеті функціональних досліджень вимірюється за звичайними методиками: зріст, маса тіла, ЖЄЛ, кистьова динамометрія. Потім, у положенні пацієнта сидячи, підраховують пупс за 10 секунд, до одержання 3-х однакових значень. Таким же способом-до одержання стабільних результатів-вимірюють ЖЄЛ, розраховують "подвійний добуток" і проводять оцінку отриманих результатів у балах. Потім той, хто обстежується, виконує 20 присідань, викидаючи руки вперед, за ЗО с. Якщо він не може виконати, то з суми, отриманої при оцінці попередніх показників, відраховують 2 бали. Якщо навантаження виконане, тоді визначається загальна кількість балів з урахуванням часу відновлення пульсу, що фіксується по його першому значенню за 10 с.

Відповідно до результатів експрес-скринінгу соматичного здоров'я населення можна розподілити на три групи:

• здорові (IV, V група);

• "група ризику" (III група);

• хворі (І, II група).

Групи І-ІІІ потребують поглибленого обстеження і лікування. Всім обстеженим, у залежності від рівня соматичного здоров'я призначається рекреаційно-оздоровчий режим.

Існує певна межа аеробного потенціалу, нижче від якої розвиваються спочатку ендогенні фактори ризику, а в разі наступного зниження - хронічні соматичні захворювання та збільшується ризик смерті. Дану межу автор назвав "безпечний рівень соматичного здоров’я індивіда". Він характеризується максимальним споживанням кисню 40-42 мл/хв./кг (11-12 метаболічних одиниць) для чоловіків та 33-35 мл/хв./кг ( 10-11 метаболічних одиниць) для жінок - це трохи вище середніх градацій за шкалою експрес- оцінки (метаболічна одиниця вимірюється споживанням кисню (енергозатратами) в умовах основного обміну).

У цьому випадку чоловіки можуть виконувати велоерґометричне навантаження 3 Вт/кг або пробігти дистанцію З км швидше 14 хв. -14 хв. ЗО с, а жінки - 2 Вт/кг або пробіг™ 2 км швидше 11 хв. - 11 хв. ЗО с. Особи, у яких ці показники знижені, частіше становлять "групу ризику". Це свідчить про те, що обстежені вже мають або в них високий ризик розвитку соматичних захворювань, хвороб внутрішніх органів. Таким чином, виявлений і кількісно визначений взаємозв язок між показниками рівня здоров я й фізичною працездатністю - чим вище значення показника фізичної працездатності, тим краще здоров я в індивіда й навпаки.