- •2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •3. Поняття про медичний (лікарський) контроль під час занять фізичними вправами. Завдання медичного контролю.
- •4.Методика комплексного лікарського обстеження фізкультурників і спортсменів, види лікарських обстежень.
- •6.Визначення терміну «фізичний розвиток». Фактори, які на нього впливають та ознаки, що його характеризують.
- •7.Методи визначення фізичного розвитку (соматоскопія і антропометрія).
- •8. Методи оцінки фізичного розвитку (стандартів, антропологічного профілю, індексів та ін.), рекомендації щодо гармонізації або корекції фізичного розвитку в залежності від його особливостей.
- •10. Види функціональних проб в залежності від факторів, що впливають.
- •11. Функціональні проби з затримкою дихання (Штанге, Генчі), навантажувально-дихальні проби. Методи проведення і оцінка.
- •12. Функціональні проби зі зміною положення тіла у просторі (ортостатична, клінортостатична). Методи проведення і оцінка.
- •16Фізіологічні зміни гемодинаміки при фізичних навантаженнях
- •17 Типи реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження та їх характеристика.
- •Для норшхтонічного типу реакції характерно (норма)
- •2Для гіпотонічного (астенічного) (різко негативний)
- •3Для гіпертонічного типу реакції характерним є (відносно)
- •4Для дистонічного типу реакції характерне: (різко патологічний)
- •5Для східчастого типу реакції характерне: (Відносно сприятливий)
- •18. Проблеми діагностики рівня фізичного здоров’я на сучасному етапі. Поняття про «кількість» фізичного (соматичного) здоров’я людини.
- •19. «Адаптаційна» ( в.П. Казначєєва і р.М. Баєвського) та «енергетична» (г.Л. Апанасенко) концепції визначення кількості здоров’я
- •21. Методика визначення біологічного віку.
- •22. Аналіз результатів комплексного лікарського обстеження. Лікарський висновок
- •23. Допуск, медичні групи
- •24. Допуск, оптим.Вид спортивного втручання, проти покази, вікові межі
- •25. Допуск із граничними станами
- •26 Особливості лікарського контролю особам різної статі і віку
- •28 Орієнтовні терміни відновлення занять фізичними вправами та спортом після захворювань, травм та ушкоджень.
- •29Функціональні проби на зусилля (навантажувальні тести). Покази та протипокази для призначення навантажувальних тестів та стани, що потребують особливої уваги при навантажувальному тестуванні..
- •Показання для проведення навантажувального тестування у спортивній медицині:
- •30 Умови проведення навантажувального тестування
- •31.Види і початкова величина навантажень в залежності від індивідуальних особливостей обстежуваного (віку, статі, фізичної підготовленості, стану здоров’я).
- •32. Поняття про загальну фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень.
- •33.Клінічні та функціональні ознаки порогу толерантності до фізичних навантажень.
- •35.Визначення максимального споживання кисню(мск). Розрахунок показника мск за номограмою Астранда і за величиною pwc170.
- •12 Минутный тест плавания Купера
- •41. Перенапруження нервової системи (перетренованість) під час занять фізичною культурою та спортом, причини виникнення, види та стадії пере тренованості.
- •44. Хронічні ураження та перенапруження опорно-рухового апарату під час занять фізичними вправами (міозіти, тендиніти, тендовагініти, остеопороз та ін.).
- •45. Захворювання і ураження нервової, ендокринної системи, органів травлення, сечових органів та інших органів та систем під час занять фізичною культурою та спортом.
- •51. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання окремих спортивних (відкритих і закритих) споруд, проведення спортивних та оздоровчих тренувань, змагань, спортивно-масових заходів
- •Методика лікарсько-педагогічних спостережень, визначення загальної і моторної щільності навчально-тренувального заняття, побудова фізіологічної кривої заняття.
- •Зовнішні ознаки різних ступенів втоми при фізичних навантаженнях, їх оцінка.
- •Функціональні проби з повторними та додатковими навантаженнями в процесі лікарсько-педагогічних спостережень, оцінка величини впливу тренувального навантаження за методикою тренд-аналізу.
- •55. Аналіз результатів лікарсько-педагогічних спостережень
- •57. Медико-біологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
- •58. Педагогічні та психологічні засоби відновлення і стимуляції фізичної працездатності.
2Для гіпотонічного (астенічного) (різко негативний)
Значне прискорення пульсу - більше 120-150%;
Систолічний АТ при цьому незначно підвищується, або не змінюється, або навіть понижується;
Дастолічний АТ частіше не змінюється або навіть підвищується;
Пульсовий АТ частіше знижується, а якщо й підвищується, то на 12-25%;
Значно уповільнений період відновлення - більше 5-10 хв.
Даний тип реакції вважається несприятливим, оскільки механізм адаптації до навантаження незадовільний. Посилення кровообігу досягається переважно тільки за рахунок збільшення ЧСС при незначному УО, тобто серце працює малоефективно та з великими енерговитратами. Спостерігається частіше за все в не- треноеаних та мало- тренованих осіб, при вегето-судинних дистоніях за гіпотонічним типом, після перенесених захворювань, при перевтомі та перенапруженні в спортсменів.
3Для гіпертонічного типу реакції характерним є (відносно)
Значне прискорення пульсу - більше 100%;
Значне підвищення АТ систолічного -до 180-200 мм. рт. ст. і вище;
Певне підвищення АТ діастолічного - до 90 і вище мм. рт. ст.;
Підвищення пульсового АТ (в даному випадку зумовлено підвищеним опором кровотоку в результаті спазму периферичних судин і свідчить про надто напружену діяльність міокарду);
Період відновлення суттєво уповільнений (більше 3 хв).
Тип реакції вважається несприятливим у зв'язку з тим, що механізм адаптації до навантаження незадовільний. При значному збільшенні систолічного об'єму водночас з підвищенням загально периферичного опору в судинному руслі серце вимушене працювати з достатньо великим напруженням. Даний тип зустрічається при схильності до гіпертонічних станів: при прихованих формах гіпертонії, вегето-судинних дистоніях гіпертонічного типу, початкових і симптоматичних гіпертензіях, атеросклерозі судин, при перевтомі й фізичному перенапруженні в спортсменів. Схильність до гіпертонічного типу реакції' при виконанні інтенсивних фізичних навантажень може зумовити виникнення судинних ’катастроф'' (гіпертонічного кризу, інфаркту, інсульту тощо).
Деякі автори виділяють, як один з варіантів гіпертонічного гіперреактивний тип реакції, для якого, на відміну від гіпертонічного, характерне помірне зниження діастолічного АТ. При нормальному періоді відновлення його можна вважати умовно сприятливим.
4Для дистонічного типу реакції характерне: (різко патологічний)
Значне прискорення пульсу - більше 100%;
Істотне підвищення систолічного АТ (іноді вище 200 мм. рт. ст.);
Зниження діастолічного АТ до 0 ("феномен нескінченного тону”), яке триває протягом більше 2-х хв. і вважається варіантом фізіологічної реакції;
Уповільнення періоду відновлення.
Тип реакції вважається несприятливим і свідчить про надмірну лабільність системи кровообігу, що зумовлено різким порушенням нервової регуляції периферичного (мікроциркуляторного) судинного русла. Спостерігається при порушеннях з боку вегетативної нервової системи, неврозах, після перенесених інфекційних захворюваннях, часто в підлітків пубертатного та препубертатного періодів, при перевтомі й перенапруженні в спортсменів.
