1.4. Короткострокові боргові зобов’язання

Фінансовий документ, який засвідчує кредитну операцію, називають борговим зобов’язанням. Короткострокові (терміном до 1 року) боргові зобов’язання – це векселі, облігації, депозитні сертифікати та інші цінні папери.

Вексель – як один із найпростіших типів короткоcтрокових боргових зобов’язань – це письмова обіцянка особи виплатити певну суму грошей іншій особі у вказаний термін. Особа, яка видала вексель, називається векселедавачем. Насправді вексель видає займач кредитору при отриманні позики. Сам по собі вексель є безумовним зобов’язанням виплати особою, яка видала вексель, суму грошей з процентами, вказаними у ньому, на вимогу особи, на котру виписано вексель. Сума грошей, що виплачується на вексель, називається розміром погашення боргу. Момент виплати боргу називають датою погашення.

Наведемо перелік обов’язкових реквізитів, які вказують у векселі:

1. Основна сума боргу.

2. Дата видачі векселя.

3. Термін, на який видано вексель.

4. Процентна ставка із періодом, до якого вона відноситься.

5. Особа, яка виписала вексель, - векселедавець (платник за векселем).

6. Особа, на яку виписано вексель, - векселетримач (отримувач суми грошей за вексель).

7. Дата погашення векселя.

8. Сума грошей при погашенні (основна сума грошей + проценти) – номінал векселя.

ПРИКЛАД 10.

Наведемо два векселі рівносильні як для кредитора, так і для боржника:

10 січня 1996 року Через півроку зобов’язуюсь виплатити Г. С. Коту 708 грн. (підпис) Д. В. Білоус.

10 січня 1996 року Через півроку зобов’язуюсь виплатити Г. С. Коту 600 грн. та прості поценти за ставкою 3 % за місяць (підпис) Д. В. Білоус.

Очевидно, що за кожним з цих векселів 10 липня 1996 року необхідно виплатити 708 грн.

У разі, якщо вказано термін погашення, вважають те ж саме число відповідного місяця. Винятком є лише вексель, виписаний 30 грудня терміном на два місяці. У цьому разі та аналогічному із ним датою погашення вважають останній день лютого, тоді кількість днів додається до порядкового номера дня в році підписання векселя, а датою погашення вважають день з відповідним номером у році.

Вексель - це іменне боргове зобов’язання, оскільки отримати за нього гроші може та особа, на котру виписано вексель. Є також можливість передачі боргового зобов’язання за допомогою перевідного (чи переказного) векселя - тратти. У цьому разі поіменно вказується кількість осіб, які беруть участь у фінансовій операції. Існують також боргові зобов’язання і на пред’явника. Це деякі типи депозитних сертифікатів, які випускають комерційні банки.

Попри те, що такі зобов’язання є анонімні, їх можна продавати й купувати на фінансовому ринку, тобто вони перебувають в обігу. Депозитні сертифікати випускають на певну суму грошей, найчастіше кратним 100, та на певні терміни - три або шість місяців. Наприкінці вказаного терміну банк, який випустив сертифікат, погашає його, виплачуючи при цьому вказану суму грошей разом із процентами. На відміну від термінового вкладу в банку, гроші на депозитний сертифікат не можна отримати до терміну погашення в банку, який його випустив. Але сертифікат можна продати на фінансовому ринку до терміну його погашення (із дисконтом), тобто дешевше.

Обігові депозитні сертифікати – один з інструментів короткострокового фінансового ринку. Ринок короткострокових фінансових інструментів називають ще грошовим ринком. Грошовий ринок - одна з основних сфер застосування простих процентів.