Вимоги кафедри при вивченні дисципліни

Студент зобов’язаний відвідувати всі види занять, а пропущені з них відпрацювати протягом тижня в дні і години, визначені кафедрою. Для лабораторних занять необхідно мати спеціальний зошит, в якому студент замальовує зовнішню форму і внутрішню будову, схему розвитку збудника, конспектує методи діагностики захворювання. На кожному лабораторному занятті викладач проводить опитування з попереднього лабораторного заняття і виставляє оцінки. З пройдених розділів (трематодози, цестодози, нематодози тощо) обов’язковими є поточний модульний контроль. Якщо студент відвідував усі лабораторні заняття і в процесі занять одержував позитивні оцінки, а пропущені лекції відпрацьовував, то він може одержати залік автоматично.

Під час лабораторних занять при наявності в клініці хворих на інвазійні хвороби тварин група братиме участь в амбулаторному прийомі тварини або ж хвора тварина демонструватиметься на занятті. Клінічні навики по обстеженню тварин на наявність інвазійних хвороб студент набуватиме також при проходженні навчальної та виробничої практик.

Протягом навчання з вивчення дисципліни студент повинен виконати курсову роботу за розробленою кафедрою методикою за результатами курації хворої тварини під керівництвом лікаря-ординатора або під час проходження навчальної чи виробничої практик під керівництвом викладачів і спеціалістів ветеринарної медицини підприємств.

З невідпрацьованими заняттями студент до здачі модуля не допускається.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

При виконанні лабораторних робіт необхідно дотримуватись таких правил:

1. Працювати тільки в халатах і шапочках.

2. Акуратно і бережно ставитись до приладів, обладнання, таблиць і препаратів (консервованих, тотальних).

3. Перед початком роботи з мікроскопом макрогвинтом підняти тубус, револьвером вивести в робоче положення об’єктив х8. Конденсор трохи опустити, перевірити і відкрити ірис-діафрагму. Навести дзеркалом промінь світла в оптичну систему мікроскопа. На предметний столик покласти препарат і макрогвинтом повільно опустити тубус до появи препарату в полі зору мікроскопа, відрегулювати до зображення.

4. Не допускати зіткнення об’єктива з поверхнею препарату. Фронтальна лінза об’єктива тримається в оправі слабо і може бути легко видавлена навіть при незначному натискуванні. При цьому може бути пошкоджений і досліджуваний препарат (інколи унікальний). Не слід торкатись лінз пальцями. Не допускається розгвинчування системи об’єктивів і окулярів.

5. Мікроскоп після роботи привести в стан зберігання. При роботі з імерсійним маслом об’єктив протирають ваткою, змоченою спиртом або ксилолом, а потім протирають чистим фланелевим чи бавовняним клаптиком. Предметний столик також очищають від імерсійного масла. При роботі з мокрим препаратом предметний столик очищають вогкою ватою від залишків досліджуваного матеріалу і насухо витирають. Потім об’єктив зміщують в сторону, щоб через оптичну систему мікроскопа не проходив промінь, і тубус опускають макрогвинтом в середнє оптимальне положення.

6. Робоче місце утримувати в чистоті. Після закінчення лабораторних досліджень, посуд вимити з милом, обполоснути чистою водою, витерти насухо і поставити на робоче місце.

7. При роботі зі склом і гострими предметами — препарувальною голкою, скальпелем, ножицями, очними пінцетами — бути максимально обережними: не жестикулювати при розмові, не заважати один одному, не відволікати від роботи, не зачищати ці предмета край столу.

8. При роботі зі спиртівкою перевірити щільність пальника, чи не змочена горловина спиртом, чи не занадто викручений гніт. Гасити пальник, лише вкриваючи горловину ковпачком.

9. При роботі з центрифугою строго стежити за рівномірністю її навантаження. При нерівномірному завантаженні протилежних лунок зміщується центрування і може статися аварія. Не вмикати центрифугу мокрими руками.

10. При копрологічних дослідженнях бути максимально акуратними, не забруднювати фекаліями поверхню столу, рук, інструментарію. Після кожної проби бранші пінцета, скляні палички обтирати ватою і класти їх у кювету. Забруднену вату складати в спеціальну банку. Дротяні петлі обпалювати па полум’ї спиртівки.

11. Розтини трупів проводити з додержанням усіх правил ветеринарної санітарії. Гельмінтологічному розтину не підлягають трупи тварин, які загинули від гостро контагіозних інфекцій. Розтин проводити в спецодязі: гумових чоботах, клейончастому фартусі, нарукавниках і рукавичках, які легко очищаються і дезінфікуються. Гельмінтологічний матеріал, одержаний від трупів тварин, які загинули від хронічних інфекцій, незаразних хвороб, від тварин, вимушено забитих або забитих на м’ясокомбінаті, консервувати 3%-ним формаліном або 70%-ним спиртом. До гельмінтологічного розтину не допускаються особи, які мають пошкодження шкіри рук.

12. Працюючи з матеріалом, консервованим формаліном, при відборі матрикса беруть його в кювету або чашку Петрі дрібними порціями і розбавляють водою. Основну ємкість з матриксом зберігати закритою пробкою. При роботі з органом або великими гельмінтами їх необхідно попередньо відмити водою. Лабораторне приміщення потрібно періодично провітрювати.

13. При роботі з живими культурами, патогенними для людини, найпростішими, гельмінтами і членистоногими додержувати власної гігієни. При попаданні на руки, інвазійного матеріалу - негайно дезінфікувати їх.

14. Після закінчення роботи весь посуд опустити в дезінфікуючий розчин, протерти прилади цим розчином, руки вимити з милом, витерти насухо і продезінфікувати, особливо ретельно під нігтями.

15. При роботі з тваринами дотримуватись правил поводження з ними і обов'язково фіксувати при зборі ектопаразитів, взятті крові, проб фекалій, при індивідуальній обробці тварин проти екто- та ендопаразитів.

16. При взятті крові з вен дотримуватись правил асептики і антисептики.

17. При взятті матеріалу для дослідження з кон'юнктивальної і носової порожнин, з прямої кишки не припускатися травмування та інфікування слизових оболонок тварин і забезпечити уникнення зараження людини через шкірні покриви.