- •Дуда ю.В., Гугосьян ю.А., Бойко о.О., Кунєва л.В. Навчальний посібник
- •Вимоги кафедри при вивченні дисципліни
- •1. Гельмінтози (helminthoses) дрібних тварин
- •Трематодози (trematodoses) дрібних тварин
- •Опісторхоз (opisthorchos1s)
- •Меторхоз (metorchosis)
- •Псевдамфістомоз (pseudamphistomosis)
- •Нанофієтоз (nanophyetosis)
- •Метагонімоз (metagonimosis)
- •Гетерофіоз (heterophyosis)
- •Аляріоз (alariosis)
- •Ехінохазмоз (echinochasmosis)
- •Парагонімоз (paragonimosis)
- •Шистосомоз (schistosomosis)
- •1.2. Цестодози (cestodoses) дрібних тварин
- •1.2.1. Дифілоботріоз (diphyllоbоthrіоsis)
- •1.2.3. Мезоцестоїдоз (mesocestoidosis)
- •1.2.4. Ехінококоз (echinococcosis)
- •1.2.5.Теніоз гідатигенний (taenioses)
- •1.2.6. Теніоз пізіформний
- •1.2.7. Теніоз мультицепсний
- •1.3. Нематодози (nematodoses) та акантоцефальоз (acanthocephaloses) дрібних тварин
- •1.3.1. Токсокароз (toxocarosis)
- •1.3.2. Токсаскароз (toxocaros1s)
- •1.3.3. Анкілостомоз (ancylostomosis)
- •1.3.4. Унцинарюз (uncinariosis)
- •1.3.5. Кренозомоз (crenosomosis)
- •1.3.6. Cпіроцеркоз (spirocercos1s)
- •1.3.7. Дирофіляріоз (dіrofіlariosіs)
- •1.3.8 Діоктофімоз (dioctophymosis)
- •1.3.9. Трихуроз (trichurosis)
- •1.3.10. Трихінельоз (trichinellosis)
- •1.3.12. Дракункульоз (dracunculosis)
- •1.3.13. Коринозомоз (corynosomosis)
- •2. Протозоози (protozooses) дрібних тварин
- •2.1. Бабезіоз (babesiosis)
- •Еймерюз (eimeriosis)
- •Токсоплазмоз (toxoplasmosis)
- •Цистоізоспороз (cystoisosporosis)
- •Саркоцистоз (sarcocystosis)
- •3. Акарози (akaroses) дрібних тварин
- •Саркоптоз (sarcoptosis)
- •Нотоедроз (notoedrosis)
- •Отодектоз (otodectosis)
- •3.4. Демодекоз (demodecosis)
- •4. Ентомози (entomoses) дрібних тварин
- •Сифонаптерози (siphonapteroses)
- •Ліногнатоз (linognathosis)
- •4.3 Триходектози (trichodectosis)
- •Список використаної літератури
- •Isospora fetis (спорулированная и неспорулированная)
3. Акарози (akaroses) дрібних тварин
Акарози - захворювання, спричинені кліщами, які відносяться до типу, класу Arachnoidea і об’єднані у два ряди: Parasitiformes (кліщі - переносники збудників хвороб) та Acariformes (кліщі - збудники хвороб).
Анатомо-морфологічна характеристика. Кліщі, на відміну від комах, мають тіло злите, не поділене на голову, груди і черевце. У дорослих кліщів 4 пари кінцівок, а у личинок - три пари. Тіло паразитоформних (пасовищні) кліщів не має боріздки, яка розділяє передню і задню частини тіла. У акариформних кліщів на тілі є поперечна боріздка, яка відокремлює передню частину від задньої.
Таблиця 6. Систематика акрозів дрібних тварин
Тип – Arthropoda
Клас - Arachnoidea
Ряд |
Надродина |
Родина |
Рід |
Вид |
Parasitiformes |
Ixodoidea |
Ixodidae |
Іxodes |
|
Dermacentor |
|
|||
Haemaphysalis |
|
|||
Boophilus |
|
|||
Hyalomma |
|
|||
Rhipicephalus |
|
|||
Argasidae |
|
|
||
Gamasoidea |
Dermanyssidae |
|
|
|
Acariformes |
Підряд Sarcoptiformes |
Sarcoptidae |
Sarcoptes |
S. canis |
Notoedres |
N. cati |
|||
N. cuniculi |
||||
Psoroptidae |
Otodectes |
О. cynotis |
||
Demodecidae |
Demodex |
D. canis |
||
D. katoi |
||||
D. felis |
Тіло іксодід овальне або еліпсоподібне. У голодних кліщів воно плоске, 2-7 мм довжиною. У самок, які насмоктались крові, тіло яйцеподібне і досягає довжини 1,5 см (і більше). Забарвлення кліщів може бути темно- або світло-коричневе, жовтувате або сіре, що залежить від ступеню ситості та характеру живлення кліща (кров, лімфа).
Хоботок помітний з дорсальної сторони, він є ротовим апаратом і фіксаторним органом. Складається з двох верхніх щелеп або хеліцер, гіпостома або зрощених нижніх щелеп, футляра хеліцер, пальп та основи, яка з дорсальної сторони може бути чотири- або шестикутна. У самок на основі хоботка знаходяться круглі або овальні парні утворення - "порові поля". Хеліцери рухливі, на кінці мають гачки. Гіпостом - непарна хітинова пластинка списоподібної форми з вентральної сторони вкрита рядами зубчиків. Пальпи розташовані по боках хеліцер і використовуються для визначення місця проколу шкіри живителя.
Хеліцерами і гіпостомом кліщі розрізають шкіру і занурюють їх для ссання крові. Одночасно кліщі прикріплюються до тіла хазяїна.
Рис.
58. Морфологія іксодідних кліщів:
1- присоска і кігтики; 2 – очі; 3 - пальпи; 4 — футляр хеліцер; 5 - хоботок; 6 - гіпостом; 7 - кокса; 8 — лапка; 9 - передньолапка;10 - гомілка; 11 — стегно; 12 - вертлуг; 13 - статевий отвір; 14 — статеві боріздки; 15 — перитрема; 16 — анальний отвір; 17 — анальна боріздка
В залежності від довжини хоботка, кліщів ділять на довгохоботкових (довжина хоботка без основи перевищує ширину) та короткохоботкових (довжина хоботка рівна з шириною або менша за неї).
Дорсальний щиток або скутум, у самців вкриває все тіло, а у самок тільки передню частину. По краю щитка, на рівні другої пари кінцівок, у кліщів знаходяться очі, по одному з кожної сторони, кліщі окремих родів (Іxodes, Haemaphysalis) очей не мають. По задньому краю тіла кліщів помітні нарізки - фестони, направлені до середини тіла. У деяких самців середній фестон відрізняється за величиною, формою або кольором і називається „пармою”.
Задня частина тіла самок вкрита більш м'яким хітином і при насичуванні кров'ю збільшується в об’ємі у декілька разів.
На вентральному боці тіла кліщів кріпляться чотири пари членистих кінцівок. Перший членик - кокса - прикріплений нерухомо, наступні: вертлуг, стегно, гомілка, иередньолапка та лапка з’єднані рухливо. Ланка має присисну подушечку та два кігтики, завдяки яким кліщ пересувається та міцно утримується на будь-якій поверхні. По медіанній лінії на рівні прикріплення другої пари кокс у кліщів знаходиться статевий отвір, а на межі середньої та третьої частини тіла - анальний. Попереду або позаду анального отвору розташована анальна боріздка. У самців деяких родів біля анального отвору є 2-3 парні хітинові щитки: анальні, піданальні та субанальні. Позаду четвертої кокси, дещо дорсальніше, розташовані дихальця або стигми, оточені хітиновою пластинкою - перитремою.
Біологія кліщів. У своєму розвитку кліщі проходять 4 фази: яйця, личинки, німфи та імаго. Яйця кліщів овальні, буро-жовтого кольору, довжиною близько 0,5 мм. Самки відкладають 5-15 тис. яєць купками в прикореневій частині рослин, в ґрунті, після чого гинуть.
Розмір голодної личинки до 1 мм. Дорсальний щиток вкриває тільки передню її частину. Характерними морфологічними ознаками личинок є: наявність трьох нар кінцівок, відсутність статевого отвору, дихалець та „порових” полів. Після того, як личинка насмокталась крові, тіло її набуває кулеподібної форми та збільшується у декілька разів.
Німфа більша від личинки, сильніше хітинізована, має 4 пари ніг і дихальця. Від дорослих кліщів відрізняється відсутністю статевих отворів та „порових” полів.
