3. Акарози (akaroses) дрібних тварин

Акарози - захворювання, спричинені кліщами, які відносяться до типу, класу Arachnoidea і об’єднані у два ряди: Parasitiformes (кліщі - переносники збудників хвороб) та Acariformes (кліщі - збудники хвороб).

Анатомо-морфологічна характеристика. Кліщі, на відміну від комах, мають тіло злите, не поділене на голову, груди і черевце. У дорослих кліщів 4 пари кінцівок, а у личинок - три пари. Тіло паразитоформних (пасовищні) кліщів не має боріздки, яка розділяє передню і задню частини тіла. У акариформних кліщів на тілі є поперечна боріздка, яка відокремлює передню частину від задньої.

Таблиця 6. Систематика акрозів дрібних тварин

Тип – Arthropoda

Клас - Arachnoidea

Ряд	Надродина	Родина	Рід	Вид
Parasitiformes	Ixodoidea	Ixodidae	Іxodes
			Dermacentor
			Haemaphysalis
			Boophilus
			Hyalomma
			Rhipicephalus
		Argasidae
	Gamasoidea	Dermanyssidae
Acariformes	Підряд Sarcoptiformes	Sarcoptidae	Sarcoptes	S. canis
			Notoedres	N. cati
				N. cuniculi
		Psoroptidae	Otodectes	О. cynotis
		Demodecidae	Demodex	D. canis
				D. katoi
				D. felis

Тіло іксодід овальне або еліпсоподібне. У голодних кліщів воно плоске, 2-7 мм довжиною. У самок, які насмоктались крові, тіло яйцеподібне і досягає довжини 1,5 см (і більше). Забарвлення кліщів може бути темно- або світло-коричневе, жовтувате або сіре, що залежить від ступеню ситості та характеру живлення кліща (кров, лімфа).

Хоботок помітний з дорсальної сторони, він є ротовим апаратом і фіксаторним органом. Складається з двох верхніх щелеп або хеліцер, гіпостома або зрощених нижніх щелеп, футляра хеліцер, пальп та основи, яка з дорсальної сторони може бути чотири- або шестикутна. У самок на основі хоботка знаходяться круглі або овальні парні утворення - "порові поля". Хеліцери рухливі, на кінці мають гачки. Гіпостом - непарна хітинова пластинка списоподібної форми з вентральної сторони вкрита рядами зубчиків. Пальпи розташовані по боках хеліцер і використовуються для визначення місця проколу шкіри живителя.

Хеліцерами і гіпостомом кліщі розрізають шкіру і занурюють їх для ссання крові. Одночасно кліщі прикріплюються до тіла хазяїна.

Рис. 58. Морфологія іксодідних кліщів:

1- присоска і кігтики; 2 – очі; 3 - пальпи; 4 — футляр хеліцер; 5 - хоботок; 6 - гіпостом; 7 - кокса; 8 — лапка; 9 - передньолапка;10 - гомілка; 11 — стегно; 12 - вертлуг; 13 - статевий отвір; 14 — статеві боріздки; 15 — перитрема; 16 — анальний отвір; 17 — анальна боріздка

В залежності від довжини хоботка, кліщів ділять на довгохоботкових (довжина хоботка без основи перевищує ширину) та короткохоботкових (довжина хоботка рівна з шириною або менша за неї).

Дорсальний щиток або скутум, у самців вкриває все тіло, а у самок тільки передню частину. По краю щитка, на рівні другої пари кінцівок, у кліщів знаходяться очі, по одному з кожної сторони, кліщі окремих родів (Іxodes, Haemaphysalis) очей не мають. По задньому краю тіла кліщів помітні нарізки - фестони, направлені до середини тіла. У деяких самців середній фестон відрізняється за величиною, формою або кольором і називається „пармою”.

Задня частина тіла самок вкрита більш м'яким хітином і при насичуванні кров'ю збільшується в об’ємі у декілька разів.

На вентральному боці тіла кліщів кріпляться чотири пари членистих кінцівок. Перший членик - кокса - прикріплений нерухомо, наступні: вертлуг, стегно, гомілка, иередньолапка та лапка з’єднані рухливо. Ланка має присисну подушечку та два кігтики, завдяки яким кліщ пересувається та міцно утримується на будь-якій поверхні. По медіанній лінії на рівні прикріплення другої пари кокс у кліщів знаходиться статевий отвір, а на межі середньої та третьої частини тіла - анальний. Попереду або позаду анального отвору розташована анальна боріздка. У самців деяких родів біля анального отвору є 2-3 парні хітинові щитки: анальні, піданальні та субанальні. Позаду четвертої кокси, дещо дорсальніше, розташовані дихальця або стигми, оточені хітиновою пластинкою - перитремою.

Біологія кліщів. У своєму розвитку кліщі проходять 4 фази: яйця, личинки, німфи та імаго. Яйця кліщів овальні, буро-жовтого кольору, довжиною близько 0,5 мм. Самки відкладають 5-15 тис. яєць купками в прикореневій частині рослин, в ґрунті, після чого гинуть.

Розмір голодної личинки до 1 мм. Дорсальний щиток вкриває тільки передню її частину. Характерними морфологічними ознаками личинок є: наявність трьох нар кінцівок, відсутність статевого отвору, дихалець та „порових” полів. Після того, як личинка насмокталась крові, тіло її набуває кулеподібної форми та збільшується у декілька разів.

Німфа більша від личинки, сильніше хітинізована, має 4 пари ніг і дихальця. Від дорослих кліщів відрізняється відсутністю статевих отворів та „порових” полів.