- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
4.1.5 Інші матеріали
Широке використання в промисловості знаходить жаростійкий чавун як найбільш дешевий та доступний матеріал. Для деталей, що працюють при температурах до 300 °С, можуть використовуватися сірі чавуни за умови отримання дрібного графіту. До 450…500 °С задовільними характеристиками володіють відливки із модифікованого та ковкого чавуну. Незначне легування хромом (іноді сумісно із нікелем) дозволяє підвищити температуру використання чавунів до 700 °С. Не менш важливим фактором є високі ливарні характеристики простих та низьколегованих чавунів. Більш важкі умови роботи та необхідність використання відливок для роботи при температурах вище 600…700 °С вимагають обов’язкового використання спеціальних чавунів.
До основних легувальних елементів жаростійких чавунів відносяться хром, кремній та алюміній. При розробці цих чавунів керуються такими ж принципами жаростійкого легування, що й при розробці жаростійких сталей. Рекомендації по використанню жаростійких чавунів приведено в табл. 4.2.
Жаростійкість сплавів магнію з Mn, Zn, Al вище, ніж нелегованого магнію. Поліпшує жаростійкість магнію берилій (0,02…0,05 %), усуваючи самозаймистість при технологічній обробці.
Жаростійкість промислових мідних сплавів (латуней та бронз) вище жаростійкості міді, оскільки вони леговані елементами четвертої групи. Високою жаростійкістю володіють сплави міді із Ве, Al, Mn; ненабагато поступаються їм сплави з Zn, Sn, Si.
Жаростійкість промислових алюмінієвих сплавів така ж висока, як і нелегованого алюмінію. Виключення складають сплави з магнієм типу АМг, оскільки в них при нагріванні утворюється власний пухкий оксид MgO.
Жаростійкість сплавів титану можна підвищити використанням жаростійких покриттів.
Тугоплавкі метали (Мо, W, Ta, Nb) мають низьку жаростійкість. Вони не можуть працювати в окислювальних середовищах при температурі вище 500°С. Об’ємне легування підвищує жаростійкість (розроблено сплави ніобію з підвищеною жаростійкістю). Основні зусилля спеціалістів спрямовані на розробку захисних покриттів.
Поряд із жаростійкими металами та сплавами широке використання в промисловості отримали кераміка та металокераміка (кермети). Загальним недоліком цих матеріалів (на основі окислів, боридів, карбідів, нітридів та силіцидів) є їх висока крихкість при кімнатній температурі [7].
Таблиця 4.2 – Жаростійкі чавуни [7]
Чавуни |
Марка |
Використання |
Максимальна робоча температура, °С |
Показники жаростійкості |
||||||||
Температура випробування, °С |
Приріст маси, г(м2год.) |
Ріст, % |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||
Хромисті низьколеговані |
ЧХ1 |
Холодильні плити доменних печей, колосники, реторти, деталі газотурбінних двигунів та компресорів, пальники, кокілі |
500 |
500 600 |
0,20 0,50 |
0,05 0,20 |
||||||
ЧХ2 |
Колосники та балки горнів агломераційних машин, деталі хімічного та нафтохі-мічного обладнання, турбокомпресорів, термічних печей та ін. |
600 |
600 700 |
0,50 0,50 |
0,05 0,20 |
|||||||
ЧХ3 |
700 |
700 800 |
0,50 1,50 |
0,10 0,50 |
||||||||
Хромисті високолеговані
|
ЧХ16 |
Арматура хімічного машинобудування, пічна арматура, деталі цементаційних печей |
900 |
– |
– |
– |
||||||
ЧХ22С
|
Деталі, що не підлягають дії навантажень. Пічна арматура та ін.
|
1000 |
– |
– |
– |
|||||||
Продовження табл. 4.2 |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||
|
ЧХ28
|
Деталі, що працюють при невеликих навантаженнях в середовищі SO2 та SO3, в лугах, азотній кислоті, розчинах та розплавах солей до 1000 °С. Деталі відцентрових насосів, пічна арматура |
1100
|
900 1000 |
0,20 0,20 |
– – |
||||||
Кремнисті низьколеговані |
ЧС5 |
Колосники, бронеплити для печей випалювання цементної промисловості, сірковуглецеві реторти |
700 |
800 |
0,20 |
0,40 |
||||||
ЧС5Ш |
Арматура котлів, деталі пароперегрівачів котлів, газові сопла, подові плити термічних печей |
800 |
800 900 |
0,05 0,20 |
− 0,20 |
|||||||
Алюмінієві низьколеговані |
ЧЮХШ |
Прес-форми для виробів зі скла, деталі пічного обладнання, ролики листопрокатних станів |
700 |
− |
− |
− |
||||||
Алюмінієві високолеговані |
ЧЮ6С5 |
Відливки, що працюють при температурах до 800 °С в умовах різких теплозмін |
800 |
− |
− |
− |
||||||
ЧЮ7Х2 |
Деталі пічної арматури |
800 |
− |
− |
−
|
|||||||
Продовження табл. 4.2 |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||
|
ЧЮ22Ш |
Деталі арматури котлів, деталі пароперегрівачів котлів, печей випалювання, колосники |
1100 |
1100 |
0,05 |
− |
||||||
ЧЮ30 |
Деталі печей випалювання колчедану |
1100 |
− |
− |
− |
|||||||
Примітки.
1. Ш – графіт має кулькову форму.
2.Зірочкою відмічено жаростійкі чавуни із підвищеною зносостійкістю.
