- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
4.3.2.3 Ливарні сталі
Сталеві відливки обмежено використовують в техніці низьких температур. Але існують певні вироби складної форми (наприклад, запорно-регулююча арматура для перекачування кріогенних рідин), які доцільно виготовляти литвом та відповідно для них слід використовувати спеціальні ливарні сталі. Так, виготовлення корпусів вентилів з кованих, штампованих заготовок або прокату механічним обробленням та зварюванням пов’язано із великими витратами, використання ж литва дозволяє зменшити трудоємність.
Крім хладостійкості сталі цього призначення повинні мати високий комплекс ливарних властивостей, забезпечувати щільність та герметичність матеріалу відливки. Також вони повинні володіти високим опором механічній та термічній втомі, витримуючи до 5000 циклів охолодження – відігрівання в діапазоні температур кріопродукта та оточуючого середовища. При експлуатації корпус арматури може випробовувати як статичні, так і динамічні навантаження. Статичні навантаження діють на корпус при безперервному проходженні кріопродуктів під тиском. Короткотривалі динамічні навантаження діють на перехідних режимах, а також у випадку гідравлічного удару, який пов’язаний із різким гальмуванням потоку рідини місцевими перешкодами.
Більш висока розчинність газів в розплаві та твердому розчині хромомарганцевих сталей дозволяє отримувати безпористу щільну структуру відливок.
Додавання ванадію сумісно із азотом приводе до подрібнення дендритної структури, зміцнення сталей дисперсними частинками та зниження окрихчуючого впливу азоту.
Сталі із вмістом 5…13 % хрому та до 28 % марганцю мають задовільні ливарні властивості. Так, оптимальне поєднання властивостей міцності, пластичності та в’язкості, високих ливарних властивостей та корозійної стійкості забезпечуються в сталях типу 07Х13Г28АНФЛ, що містять в середньому не більше 0,07 % С, 27…29 % Mn, 12…14 % Cr, 0,5…1,5 % Ni, 0,1…0,2 % V, 0,2…0,3 % N.
Сталь 07Х13Г28АНФЛ добре зварюється без гарячих та холодних тріщин. Механічні та ливарні властивості цієї сталі в порівнянні із такими ж характеристиками сталі 12Х18Н10Т наведено в табл. 4.24.
Співставлення характеру руйнування ливарних аустенітних хромонікелевих та хромомарганцевих сталей із 10 % хрому та 25 % марганцю показує наявність в зламі хромонікелевих сталей вираженої дендритної структури; хромомарганцеві ж сталі зберігають в’язкий характер руйнування майже до 4 К. Так, руйнування корпусів зі сталі 07Х13Г28АНФЛ відбувається із утворенням в’язкого зламу. Низькі властивості литої сталі 12Х18Н10ТЛ обумовлені руйнуванням сколом через наявність окисної плівки та грубої литої структури [6].
Таблиця 4.24 – Механічні властивості сталей та результати випробувань ливарних корпусів внутрішнім тиском [6]
Марка сталі |
Механічні властивості |
Тиск на момент руйнування, МПа |
|||||
Твипр, К |
В, МПа |
0,2, МПа |
δ, % |
ψ, % |
КСV, Дж/см2 |
||
07Х13Г28АНФЛ |
293 77 20 |
600 1160 1190 |
300 660 815 |
77 42 23 |
62 28 17 |
140 90 80 |
360 410 − |
12Х18Н10ТЛ |
293 77 20 |
575 885 900 |
220 530 610 |
66 17 8 |
56 13 6 |
115 25 20 |
80 130 − |
