- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
Ці матеріали призначаються для таких виробів масового виробництва, як вальниці кочення та зубчасті колеса. Втомне викришування на їх робочих поверхнях викликають циклічні контактні напруження стиснення. Вони утворюють у поверхневому шарі об’ємний напружений стан, який полегшує пластичне деформування поверхневого шару деталей та розвиток у ньому процесів втоми.
Високі циклічні контактні навантаження, що діють на малих ділянках поверхні, обумовлюють процеси зародження в приповерхневому шарі втомних тріщин, їх розвиток вглибину шару та відділення частинок із утворенням ямок викришування (рис. 2.8).
А – місце зародження втомної тріщини;
1, 2 – стадії її розвитку; 3 – ямка викришування
Рисунок 2.8 – Схема утворення поверхневого викришування (пітінгу) на робочій доріжки вальниці котіння [5]
Опір матеріалу поверхневому викришуванню називають контактною витривалістю. Висока контактна витривалість може бути забезпечена лише при високій твердості матеріалів вищезазначених виробів. Висока твердість необхідна також для запобігання стиранню контактних поверхонь при їх проковзуванні.
Вальниці працюють, як правило, при низьких динамічних навантаженнях, що дозволяє виготовляти їх з порівняно крихких високовуглецевих сталей після об’ємного наскрізного гарту та низького відпуску. Для виготовлення кульок, роликів та кілець вальниць використовують низьколеговані сталі типу ШХ15, ШХ15СГ. У цих сталях суворо регламентовані карбідна неоднорідність та забрудненість неметалевими включеннями, тому що при потраплянні на робочу поверхню вони стають концентраторами напружень і сприяють швидкому розвитку втомного викришування. У зв’язку з цим для виготовлення високошвидкісних вальниць використовують сталі після електрошлакового переплаву (ШХ15Ш), які відрізняються мінімальним вмістом неметалевих включень та найбільш високою однорідністю структури.
Для вальниць, що працюють в агресивних середовищах, використовують корозійностійку сталь марки 95Х18Ш, а при температурах до 400 °С – червоностійку сталь 8Х4В9Ф2 (ЭИ347).
Зубчасті колеса крім високої контактної витривалості повинні мати певний опір втомі на згин, зносостійкість бокових поверхонь та торців зубців, стійкість до схоплення. Цим вимогам задовольняють сталі, що мають твердий поверхневий шар, в’язку та міцну серцевину, здатну протистояти впливу ударних навантажень. Сполучення твердої поверхні та в’язкої серцевини досягається хіміко-термічною обробкою або поверхневим гартом низько- та середньовуглецевих сталей. Вибір сталі та методу зміцнення залежить від умов експлуатації зубчастої передачі, вимог технології та виробництва. Для хвильових передач та невеликих зубчастих коліс, що працюють при малих навантаженнях та швидкостях, використовують неметалеві матеріали: текстоліт ПТ та ПТК, деревошаруваті пластики, поліаміди – капрон, нейлон. Їх використовують для приводу спідометрів та розподільних валів автомобілів, кіноапаратів, текстильних та харчових машин. Переваги таких коліс – відсутність вібрацій та шуму, висока хімічна стійкість [5].
